Ухвала суду № 48962092, 27.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Свінцицький Л.В.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"27" квітня 2015 р. Справа № 289/2302/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від "17" березня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Радомишльської міської ради про визнання рішення недійсним(нечинним),-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету радомишльської міської ради про визнання недійсним (нечинним) рішення виконкому міськради №31 від 24 лютого 2009 року "Про погодження тарифів на послуги приватного підприємства "Житомирремсервіс-9".

Ухвалою Радомишльського районного суду від 17 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що позивач подала позов з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зазначений позов подала поза межами строку, встановленого законом.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст.100 КАС України в редакції від 07.07.2010 року, яка діє з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З наведеної норми процесуального права вбачається, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду лише в тому разі, коли суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

У разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленому ст. ст. 106, 108 КАС України.

Згідно п.5 ч.1 ст.106 КАС України в позовній заяві в разі необхідності зазначається клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Тобто, вказана правова норма зобов'язує осіб, які звернулися до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ст.99 КАС України, заявляти клопотання про його поновлення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суддя, встановивши, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, проте не заявив клопотання про його поновлення, повинен був залишити такий адміністративний позов без руху в порядку, встановленому ст. 108 КАС України, з посиланням на те, що він оформлений без дотримання вимог п.5 ч.1 ст.106 КАС України.

Постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом є порушенням норм процесуального права.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, будучи у 2012 році відповідачкою у справі за позовом ПП "Житомирремсервіс" про стягнення заборгованості за комунальні послуги, була обізнана з рішенням №31 від 24.02.2009 року, оскільки на підставі цього рішення формувались тарифи, але не оскаржувала його.

Між тим, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач не вважає строк звернення до суду пропущеним, оскільки про порушення свого права їй стало відомо у листопаді 2014 року у зв"язку із публікацією в інтернет-виданні інформації про результати перевірки Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлення тарифів ПП "Житомирремсервіс-9".

У зв"язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Визначальним для можливості отримання судового захисту суб'єктивного права є з'ясування моменту початку перебігу строку звернення до суду. За загальним правилом, установленим частинами другою та третьою статті 99 КАС України, строк звернення до суду, якщо не встановлено інше законом, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, виходячи з приписів указаної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо заявник доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися суб'єктивному моменту.

З викладеного випливає висновок про те, що суд під час вирішення питання про дотримання строку звернення до суду в адміністративному судочинстві повинен:

1) установити дату (час), коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або в залежності

від категорії справи інші обставини, наприклад, день отримання платником

податків повідомлення-рішення, яке він оскаржує;

2) установити дату (час), коли особа звернулася до суду (подала позов

до суду);

3) провести відрахування від визначеної дати (часу) в порядку

зазначеному в пункті 1: шість місяців наперед до дати (часу), коли особа

звернулася до суду;

4) з'ясувати, чи в межах передбаченого законодавством строку особа

звернулася до суду.

Колегія суддів зазначає, що тлумачення статті 100 КАС України дає можливість зробити висновок, що залишити позовну заяву без розгляду у разі пропущення строку звернення з адміністративним позовом можна лише за результатами відмови у задоволенні заяви про поновлення строку.

Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" (далі - Рішення Суду), з якого слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Зазначене Рішення дає підстави для висновку про те, що, по-перше : у разі залишення без розгляду позовної заяви без з"ясування початку та закінчення перебігу строку звернення до суду, причин та обставин пропуску встановленого строку, суд позбавляє особу на судовий захист.

По-друге, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, тобто навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

По-третє, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим розуміється вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Наведені норми права при вирішенні питання залишені Радомильським районним судом поза увагою.

Відтак, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалу місцевого суду слід скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204-206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від "17" березня 2015 р. скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" квітня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,12200

3- відповідачу: Виконавчий комітет Радомишльської міської ради вул.М.Житомирська,12,м.Радомишль,Житомирська область,12201

4-представнику позивача: ОСОБА_4, АДРЕСА_2