Постанова № 48961985, 19.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 р. Справа № 815/268/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Запорожана Д.В.судді -Коваля М.П.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області (далі Білгород-Дністровська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0022051701 від 19.11.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 71 135, 69 грн., з яких: за основним платежем - 55 820, 55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15 315, 14 грн., за порушення п.181.1 ст. 181, п.183.2, п.183.4, п.183.10 ст. 183, п.184.1 ст.184, п.185.1 ст.185, п.202.1 ст. 202, п.203.1, п.203.2 ст. 203 ПК України;

- №0022021701 від 18.11.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) у розмірі 510 грн., за порушення п.119.2 ст. 119 ПК України;

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної планової виїзної перевірки відповідач дійшов висновку, що в порушення п.181.1 ст. 181, п.п.183.2, 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185 ПК України, підприємцем до 10.02.2013 року не було надано заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість у зв'язку перевищенням за 12 календарних місяців (з лютого 2012 року по січень 2013 року) обсягу продажу товарів понад 300 000 грн., у зв'язку з чим, було прийнято рішення №0022051701 від 19.11.2014 року. На думку позивача, вказаний висновок є безпідставним, оскільки ним не було перевищено суму, встановлену п.181.1 ст. 181.

Також, позивач вказував, що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності рішенням №0022021701 від 18.11.2014 року за порушення п.119.2 ст. 119 ПК України, оскільки невірно вказаний податковий номер найманого працівника не є підставою, передбаченою ст. 119 ПК України, для притягнення до відповідальності позивача як податкового агента. Крім того, розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року до Білгород-Дністровської ОДПІ надавались позивачем своєчасно.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 24.02.1999 року як фізична особа-підприємець, №25520170000002280 та перебуває на обліку у Білгород-Дністровській ОДПІ з 03.03.1999 року за реєстраційним № 4916, іпн. НОМЕР_1, адреса: 67700, АДРЕСА_1.

На підставі ст.ст. 77, 78 ПК України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2014 року, відповідно до наказу ДПІ № 498 від 02.09.2014 року та направлення № 399/1701 від 15.09.2014 року, посадовою особою відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №2154/15-05/17-01/НОМЕР_1 від 03.10.2014 року.

На підставі вказаного акту, Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0022021701 від 18.11.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) у розмірі 510 грн., за порушення гл.2, п.119.2 ст. 119 ПК України;

- №0022051701 від 19.11.2014 року щодо збільшення суми грошового забезпечення з податку на додану вартість у розмірі 71135 грн. 69 коп., з яких: за основним платежем - 55820 грн. 55 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15315 грн. 14 коп., за порушення п.181.1 ст. 181, п.183.2, п.183.4, п.183.10 ст.183, п.184.1 ст. 184, п.185.1 ст.185, п.202.1 ст. 202, п.203.1, п.203.2 ст. 203 ПК України.

Правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень обґрунтована тим, що в порушення приписів п.181.1 ст. 181, п.п.183.2, 183.10 ст. 183, п.185.1 ст. 185 ПК України, у зв'язку перевищенням за 12 календарних місяців (з лютого 2012 року по січень 2013 року) обсягу продажу товарів понад 300000 грн., до 10.02.2013 року не було надано заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість. Таким чином, оскільки позивач неправомірно ухилився від реєстрації в якості платника податку на додану вартість, то йому правомірно донараховано податок на додану вартість за весь час ухилення від реєстрації. Крім того, перевіркою дотримання позивачем порядку заповнення податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, у сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ було встановлено випадки невірного зазначення податкового номеру найманого працівника у період І-ІІ квартали 2013 року, а також у вказаному розрахунку не було відображено придбання ТМЦ у ФОП ОСОБА_4, що є порушенням п.51.1 ст. 51 ПК України.

ФОП ОСОБА_5 зареєструвався як платник податку на додану вартість з 08.11.2013 року. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200148450 від 08.11.2013 року.

За період з лютого 2012 року по січень 2013 року згідно наданих звітів про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) встановлено, що загальний виторг за вказаний період у ФОП ОСОБА_5 склав 308 626 грн.

У період з 11.02.2013 року по 08.11.2013 року позивачем отримано дохід у сумі 279 102,73 грн.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0022051701 від 19.11.2014 року щодо збільшення суми грошового забезпечення з податку на додану вартість у розмірі 71 135,69 грн., суд першої інстанції виходив з того, що за період з лютого 2012 року по січень 2013 року, згідно наданих звітів про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), загальний виторг у ФОП ОСОБА_5 склав 308 626 грн., тому підприємець порушив п.181.1 ст. 181 ПК України не зареєструвавшись своєчасно платником ПДВ, у зв'язку з чим вказане рішення є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.181.1 ст. 181 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що загальну суму, яку отримав ФОП ОСОБА_5 за період з лютого 2012 року по січень 2013 року від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, податковий інспектор переніс в акт перевірки з листа Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17 жовтня 2013 року №5062/7/15-32-17-02-03 (а.с.71), не перевіряючи правильність її розрахунку на підставі документів податкової звітності позивача (п.2.6 акта перевірки №2154/15-05/17-01/НОМЕР_1 від 03.10.2014 року (а.с.16-17)).

Разом з тим, згідно зі звітами про використання РРО та КОРО (а.с.26-38) суми розрахунків за період: лютий 2012 року по січень 2013 року є наступними:

- лютий 2012 - 19 445,25;

- березень 2012 - 21 036,35;

- квітень 2012 - 7 396;

- травень 2012 - 19 532,50;

- червень 2012 - 20 497,75;

- липень 2012 - 23 245,75;

- серпень 2012 - 24 414,25;

- вересень 2012 - 29 549;

- жовтень 2012 - 33 658,90;

- листопад 2012 - 32 666,60;

- грудень 2012 - 34 065,50;

- січень 2013 - 32 754,25

Таким чином, загальна сума, яку отримав ФОП ОСОБА_5 за період з лютого 2012 року по січень 2013 року від здійснення операцій з постачання товарів/послуг дорівнює 298 262, 10 грн.

В додаткових поясненнях до адміністративного позову (а.с.60-61) представник позивача представив власні розрахунки суми виручки, яку отримав ФОП ОСОБА_5 за період з лютого 2012 року по січень 2013 року (298 262 грн.) та пояснив, що дані податкової інспекції, на яких ґрунтувався вищевказаний лист Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17 жовтня 2013 року №5062/7/15-32-17-02-03 (про обсяг виручки позивача у сумі 308 262 грн. за цей період), є наслідком арифметичної/технічної помилки податкового оператора, який вносячи дані з паперового звіту позивача за серпень 2012 року, помилково збільшив суму звіту на 10 000 грн.

В запереченнях на адміністративний позов (а.с.66-68) відповідач не спростовує той факт, що згідно з наявними у справі звітами про використання РРО та КОРО загальна сума, яку отримав ФОП ОСОБА_5 за період з лютого 2012 року по січень 2013 року від здійснення операцій з постачання товарів/послуг дорівнює 298 362, 10 грн.

Однак, суд першої інстанції не дослідив належним чином зазначену обставину, що призвело до необґрунтованих висновків про перевищення ФОП ОСОБА_5 у періоді з лютого 2012 року по січень 2013 року обсягу виручки понад 300 000 грн. та необхідність у зв'язку з цим реєстрації йому платником ПДВ у лютому 2013 року відповідно до п.181.1 ст. 181 ПК України.

За таких підстав, колегія суддів вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0022051701 від 19.11.2014 року щодо збільшення суми грошового забезпечення з податку на додану вартість у розмірі 71 135,69 грн., що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0022021701 від 18.11.2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що у розрахунках за І-ІІІ квартали 2013 року сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, позивачем невірно вказано податковий номер найманого працівника ОСОБА_6 Крім того, в податковому розрахунку за період І-ІІ квартали 2013 року не відображено придбання товарно-матеріальних цінностей у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, тому, на думку суду, позивач повинен нести відповідальність за ці порушення, передбачену п.119.2 ст. 119 ПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0022021701 від 18.11.2014 року.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_5 вказується, що невірно вказаний податковий номер найманого працівника ОСОБА_6 не привів до завдання бюджету фінансових втрат, тому штраф за цю помилку застосовано необґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення №0022021701 від 18.11.2014 року та не приймає вказаний довід апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.51.1 ст. 51 ПК України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно з абзацом 1 п.119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Таким чином, у розумінні ПК України будь-які недостовірні відомості вважаються порушенням податкового законодавства, незалежно від того призвело, чи ні подання таких відомостей до завдання бюджету фінансових втрат.

З матеріалів справи вбачається, що у розрахунках за І-ІІІ квартали 2013 року сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, позивач невірно вказав податковий номер найманого працівника ОСОБА_6 та не виправив зазначену помилку самостійно (її було виявлено під час проведення перевірки).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що за вказане порушення до позивача обґрунтовано було застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн.

Враховуючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.3 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 до Білгород-Дністровської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0022051701 від 19.11.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71 135, 69 грн.

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0022021701 від 18.11.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) у розмірі 510 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 серпня 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: М.П. Коваль