Ухвала суду № 48961825, 22.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 р. Справа № 14091/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Старунського Д.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Кам»янець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Євро-Контракт» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Євро-Контракт» до Кам»янець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2008 року ТзОВ «Корпорація Євро-Контракт» звернулось до суду з позовом до Кам»янець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2008 року №0000582342/0, яким застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення податку на прибуток приватних підприємств і штрафу в розмірі 2413544,00 грн. та №0000592342/0, яким до підприємства застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення податку на додану вартість і штрафу в розмірі 615454,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є неправомірними, вказані повідомлення-рішення є протиправними i підлягають скасуванню, оскільки суперечать вимогам ст. 16 Закону України «Про господарські товариства», ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних oci6 та фізичних осіб-підприємців», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам»янець-Подільської об»єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 25 квітня 2008 року №0000582342/0 про визначення суми податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині за основним платежем 830208,25 грн., за штрафними санкціями 581146 грн., всього 1411354,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що відповідачем правомірно зроблено висновок про включення до валових витрат позивача витрат, не повязаних з господарською діяльністю на суму 4395833 грн., оскільки судом не встановлено реального характеру здійснення господарських операцій на виконання умов договору №1/11-П від 01 листопада 2007 року та їx звязку з господарською діяльністю позивача. Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які грунтуються на встановленні факту внесення власником підприємства ОСОБА_1 до статутного фонду коштів, то виходячи із змісту поняття "фінансова допомога", визначеного п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд першої інстанції прийшов до висновку про їх неправомірність, оскільки фактично на рахунок позивача надходили кошти від учасника товариства в якості внеску в статутний фонд підприємства на підставі рішення загальних зборів учасників підприємства № 3 від 07 листопада 2007 року, прийнятого в межах наданих повноважень визначених ст.ст. 65, 72 та 135 ГК Украши, а також у відповідності до Статуту позивача, що свідчить про правомірність дій позивача при невключенні до складу валових доходів сум здійснених учасником товариства внесків у статутний фонд.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Кам»янець-Подільська об»єднана державна податкова інспекція Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Євро-Контракт» подали апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду. Камянець-Подільська ОДПІ просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» просить постанову в частині відмови в задоволенні позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Апеляційна скарга ТзОВ «Корпорація Євро-Контракт» мотивована тим, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини, що мають значення для справи та не надав належної правової оцінки доказам, які наявні в справі.

Апеляційна скарга Кам»янець-Подільська ОДПІ мотивована тим, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог чинного податкового законодавства, яке регулює дані відносини, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства України.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.02.2008 року по 09.04.2008 року працівниками Кам»янець-Подільської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань правомірності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Корпоращя Євро-Контракт».

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено Акт перевірки №771 № 771 234 35190739 16.04.2008 року, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого виникло завищення на 444729 грн. суми від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2007 року та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 434438 грн., а саме: за листопад 2007року на 72411 грн.; за грудень 2007 року на 362027 грн.; позивачем порушено також вимоги пп.4.1.6 п.4.1.ст.4 п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем завищено від»ємне значення оподаткування податком на прибуток в cyмi 2037738 грн. та занижено податок на прибуток за 2007 рік в сумі 1419732 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення №0000582342/0 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток за основним платежем 1419732 грн., за штрафними санкціями 993812 грн., всього 2413544 грн. та №0000592342/0 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 434438 грн., за штрафними санкціями 181016 грн., всього 615454 грн.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія вважає за необхідне вказати про наступне.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи за період перевірки підприємством укладено договір № 1/11-П від 01.11.2007 року за яким ТОВ «Корпорація ЄвроКонтракт» замовило ПП «Корпорації ЄвроКонтракт» інформаційно-консультативні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів. На підтвердження виконання послуг підписано акти прийому-передачі послуг по договору на загальну суму 5275000 грн.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи; документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю

платника податку.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за№ 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, договір, акти прийому-передачі виконаних за ними робіт, які є первинними документами та підставою для формування валових витрат у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам ст. 9 Закону № 996-ХГУ, складені з порушенням п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг та їх змісту, інформації про фактично понесені витрати на проведення інформаційно-маркетингових послуг, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, обсягів наданих послуг та їх змісту, інформації про фактично понесені витрати на проведення інформаційно-маркетингових послуг, позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності.

Таким чином, в порушення ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в актах виконаних робіт не вказано конкретний перелік наданих послуг, місце та дату проведення робіт, а також не вказано, в чому виражено зміст наданих робіт, економічна доцільність наданих послуг.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт включення позивачем витрат до складу валових витрат, які не повязані з господарською діяльністю на суму 4395833 грн., оскільки в даному випадку не встановлено реального характеру здійснення господарських операцій на виконання умов договору та їх звязку з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000582342/0 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині визначення зобовязань товариства за основним платежем 830208,25 грн., за штрафними санкціями 581146 грн., всього на суму 1411354,25 грн., оскільки згідно протоколу загальних зборів учасників № 3 від 07 листопада 2007 року статутний фонд товариства створено за рахунок вкладів у poзмipi 6200000 грн., вказані зміни до статуту зареєстровані державним реєстратором 12.11.2007 року та засвідчено реєстраційним записом.

Крім цього, відповідачем не оспорюється та обставина, що фактично на рахунок позивача надходили кошти від учасника товариства в якості внеску в статутний фонд підприємства на підставі рішення загальних зборів учасників підприємства № 3 від 07 листопада 2007 року, прийнятого в межах наданих повноважень визначених ст.ст. 65, 72 та 135 ГК України, а також у відповідності до Статуту позивача, що свідчить про правомірність дій позивача при невключенні до складу валових доходів сум внесків здійснених учасником товариства у статутний фонд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Кам»янець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Євро-Контракт» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року по справі № 2а-4962/08 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.Б. Заверуха

Судді : Д.М. Старунський

ОСОБА_2