Ухвала суду № 48960905, 19.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1924/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Яковлева М.О., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 16.05.2014 по 22.05.2014 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за період 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2466/26-58-17-01-17-2246114353 від 29.05.2014, згідно висновків якого встановлено неподання позивачем декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік, загальний оподатковуваний дохід ОСОБА_4 за 2012 рік склав 591 108,33 грн., в результаті чого ОСОБА_4 не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 100 273,82 грн., чим порушено вимоги пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п.49.1 ст.49, п.57.1 ст.57, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2, п.164.1 ст.164, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001451701 від 01.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 125 512,28 грн., з яких 100 273,82 грн. - за основним платежем та 25 238,46 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №299/3/26-15-10-08 від 12.12.2014 «Про результати розгляду первинної скарги» та ДФС України №4723/3/99-99-10-01-03-14 від 31.12.2014 «Про результати розгляду повторної скарги» залишено без змін прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, а скарги позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

Згідно з до абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому, відповідно до п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Так, згідно з абз. «б» п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються відсотки, отримані від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Таким чином, для включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу додаткового блага необхідне дотримання наступних умов: анулювання (прощення) боргу кредитором за його самостійним рішенням, що не пов'язане з процедурою банкрутства, анулювання (прощення) боргу до закінчення строку позовної давності. При цьому, до такого додаткового блага не відносяться відсотки (неустойка), отримані внаслідок прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_4 (позичальник), та ТОВ «УніКредит Банк» (банк) укладено Договір про іпотечний кредит №MRTG-000000014133 від 15.08.2008, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику кошти в сумі 83 090,00 дол. США (еквівалент в гривні станом на дату укладання договору - 383 044,49 грн.), а позичальник зобов'язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,6% річних, комісії неустойки та інші платежі.

ТОВ «УніКредит Банк» листом вих. №6481/4 від 29.10.2012 повідомило позивача, що зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій не виконані, що призвело до виникнення простроченої заборгованості в сумі 121 953,25 дол. США (974 772,33 грн. - еквівалент станом на 07.08.2012), при цьому, частина заборгованості (48 000,00 дол. США, еквівалент в гривні станом на 07.08.2012 - 383 664,00 грн.) була погашена за рахунок продажу предмета іпотеки, а решта (73 953,25 дол. США, еквівалент в гривні станом на 07.08.2012 - 591 108,33 грн.) 07.08.2012 списана (анульована).

З наведеного вбачається, що позивач отримав від банку кошти в якості кредиту у розмірі еквівалентному 383 044,49 грн., частина заборгованості позивача перед банком у розмірі 383 664,00 грн. (тобто більшому, ніж розмір кредиту) була погашена за рахунок продажу предмета іпотеки, інша частина, яка згідно наведеного вище листа вих. №6481/4 від 29.10.2012 виникла внаслідок простроченої заборгованості, у розмірі 591 108,33 була анульована.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивачем було отримано дохід у вигляді додаткового блага, а саме: сума боргу позивача за Договором про іпотечний кредит №MRTG-000000014133 від 15.08.2008 у розмірі 591 108,33 грн. перед ТОВ «УніКредит Банк» анульована кредитором (ТОВ «УніКредит Банк») за його самостійним рішенням.

При цьому, відповідачем не було встановлено чи відноситься анульована сума боргу до «тіла» заборгованості або до неустойки за несвоєчасне повернення боргу, чи була анульована заборгованість протягом строку позовної давності та за самостійним рішенням банку.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів звертає увагу на те, що «тіло» кредиту було погашено за рахунок продажу предмета іпотеки, а тому інша частина боргу складає розмір відсотків що виникли внаслідок прострочення виконання зобов'язання. Тому, в силу абз. «б» п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у тому числі до додаткового блага не включається анульована банком заборгованість позивача у розмірі 591 108,33 грн.

Пунктом першим частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідачем також не було доведено того факту, що анулювання заборгованості 07.08.2012 за договором від 15.08.2008 відбулось у межах строку позовної давності.

Враховуючи викладені обставини, анульована банком заборгованість позивача у розмірі 591 108,33 грн. не є доходом у розумінні положень ПК України та не підлягає оподаткуванню, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність збільшення позивачу податкового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0001451701 від 01.09.2014.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 25.08.2015.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.