Ухвала суду № 48960874, 19.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року справа №812/241/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 812/241/15 (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно з податковою декларацією від 20.11.2013 року в розмірі 211 804,00 грн. (яка підтверджена до відшкодування Первомайською ОДПІ в акті від 16.12.2013 року № 192/12-10-15/32082194); визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно з податковою декларацією від 20.11.2013 року в розмірі 1 102 200,00 грн. (яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі); стягнути з державного бюджету України в особі відповідача 2 на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно з податковою декларацією від 20.11.2013 року в загальному розмірі 1 314 004,00 грн.; стягнути з державного бюджету України в особі відповідача 2 на користь позивача пеню в загальному розмірі 264 613,22 грн., в тому числі: 46 210,11 грн. - за прострочення погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 року в сумі 211 804,00 грн. (яка підтверджена до відшкодування Первомайською ОДПІ в акті від 16.12.2013 року № 192/12-10-15/32082194) за період з 31.12.2013 року по 05.05.2015 року включно; 218 403,11 грн. - за прострочення погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 року в сумі 1 102 200,00 грн. (яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі) за період з 04.04.2014 року по 05.05.2015 року включно.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі акту перевірки відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0000141500, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1 102 200,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 551100,00 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 визнано протиправним та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року залишено без змін. Таким чином, 20.03.2014 року ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року у справі 812/10676/13-а (та постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у цій справі) набрала законної сили і податкове повідомлення-рішення є протиправним та скасоване. Вищевказаними судовими рішеннями підтверджено право ТОВ «Укрзалізничпром» на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету за жовтень 2013 року в сумі 1102 200,00 грн.

Всупереч законодавству, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 1102 200,00 грн. Первомайською ОДПІ до органу державного казначейства не було подано, та ТОВ «Укрзалізничпром» не отримано вказаної суми бюджетного відшкодування, що є порушенням чинного законодавства та законних прав позивача. Також позивач зазначив, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України на суму такої заборгованості нараховується пеня, яка відповідно до розрахунку позивача складає 264 613,22 грн. за період з 04.04.2014 року по 05.05.2015 року включно.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 року в розмірі 211 804,00 грн. (яка підтверджена до відшкодування Первомайською ОДПІ в акті від 16.12.2013 року № 192/12-10-15/32082194).

Визнано протиправною бездіяльність Первомайської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 року в розмірі 1 102 200,00 грн. (яка підтверджена до відшкодування ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року у справі № 812/10676/13-а та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у цій справі).

Стягнуто з державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи 37991110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» (ідентифікаційний код юридичної особи 32082194, індивідуальний податковий номер 320821912101, р/р 26007300680133 у ТВБВ № 10012/087 філії - Луганського ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 року в загальному розмірі 1 314 004,00 грн. (один мільйон триста чотирнадцять тисяч чотири гривні 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган з вказаних в його листі підстав не виконує свої законні обов'язки щодо надання органам державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача, та не виконує рішення суду, що набрало законної сили, повний текст якого із зазначенням відповідних сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню за вказаною податковою декларацією, є в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В апеляційній скарзі відповідач 1 та відповідач 2 просять скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що вимоги позивача в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності податкового органу не є способом захисту прав платника податків. Крім того, зазначає, що станом на 03.08.2015 року на адресу відповідача 1 не надійшло рішення суду про розгляд клопотання про зупинення провадження у справі № 812/10676/13-а.

Також, вказує на те, що позивач не перереєструвався на території, що підконтрольна Україні, що робить повернення з бюджету України відшкодованих сум позивачу майже неможливим.

Відповідач 2 вказує на те, що не існує жодної правової норми, яка б встановлювала правила та порядок відшкодування збитків юридичної особи з рахунків територіальних органів казначейства.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно частини 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва № 100275691 про реєстрацію платника податку на додану вартість (том 1 а.с.67 ).

Позивачем 20.11.2013 року в порядку та формі, що передбачені пунктом 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ та Наказу Міністерства доходів і зборів України № 678 від 13.11.2013 року до відповідача 1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з додатками, серед яких була заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 314 004,00 грн. ( том 1 а.с. 16-23).

У період з 10.12.2013 року по 16.12.2013 року фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року у сумі 1 314 004,00 грн., за результатами якої складено акт від 16.12.2013 року № 192/12-10-15/32082194, висновком якого зазначено, що ТОВ «Укрзалізничпром» порушено п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1102 200,00 грн. Сума в розмірі 211 804,00 грн. підтверджена до відшкодування ( том 1 а.с. 30, 31-45).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0000141500, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1102 200,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 551100,00 грн. (том 1 а.с. 46).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі № 812/10676/13-а зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано ( том 1 а.с. 47-53).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 залишено без змін (том 1 а с. 54-58).

Листом від 25.03.2015 вих. № УЗП-21/15ю позивач з метою мирного врегулювання спору звернувся до Головного управління Міндоходів, як до органу вищого рівня відносно Первомайської ОДПІ, з проханням відповідно до законодавства подати протягом 5 (п'яти) робочих днів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ «Укрзалізничпром» згідно податкової декларації від 20.11.2013 року з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) в сумі 1314 004, 00 грн. ( том 1 а.с. 59-62).

Головним управлінням ДФС у Луганській області на адресу позивача надано відповідь від 24.04.2015 року № 50/12-32-1501/12, згідно якої повідомлено, що у зв'язку із втратою всіх первинних документів, під час проведення антитерористичної операції на території Луганської області в період з червня по листопад 2014, на даний час не можливо достеменно встановити суму податку на додану вартість, що залишилась не відшкодованою, в тому числі за рішенням суду. Крім того, вказує на те, що до Вищого адміністративного суду відповідачем 1 направлено клопотання про зупинення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року у справі № 812/10676/13-а ( том 1 а с. 63).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.10 - 200.13 ст. 200 ПК України, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року у сумі 1314 004,00 грн., за результатами якої складено акт від 16.12.2013 року № 192/12-10-15/32082194, висновком якого зазначено, що ТОВ «Укрзалізничпром» порушено п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1 102 200,00 грн. Сума в розмірі 211 804,00 грн. підтверджена до відшкодування.

Однак, після закінчення перевірки податковим органом не надано органу державного казначейства висновок, із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0000141500, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1102 200,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 551100,00 грн. (том 1 а.с. 46).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі № 812/10676/13-а зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано ( т. 1 а.с. 47-53).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року залишено без змін (т. 1 а с. 54-58).

Таким чином, 19.03.2014 року ухвала (та постанова) набрали законної сили і податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не виконує свої законні обов'язки, щодо надання органам державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що набрало законної сили, та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності протиправної бездіяльності податкового органу щодо виконання зазначених обов'язків.

Таким чином, спосіб захисту, щодо цих позовних вимог є належним.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача 1 стосовно того, що останнім подано клопотання про зупинення провадження у справі № 812/10676/13-а, з огляду на наступне.

Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Тобто, з 19.03.2014 року ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набрала законної сили.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 року № К/800/20378/14 у справі № 812/10676/13-а відповідачу 1 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду ( т. 2 а.с. 231-232).

Доводи відповідача 1 стосовно того, що позивач не перереєструвався на території, що підконтрольна Україні, що робить повернення з бюджету України відшкодованих сум позивачу майже неможливим, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки місцезнаходженням позивача є підконтрольна Україні територія, а саме Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. 60 років утворення СРСР, 2Б, де знаходиться одна з належних підприємству на праві власності виробничих будівель з обладнанням, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач постійно подавав та подає передбачені законодавстовом звіти до контролюючих органів, сплачує податки і збори до Державного бюджету України, про що свідчать копії податкових декларацій з ПДВ з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних та квитанцій про доставку ( т. 1 а.с. 134-251, т. 2 а.с. 1-152).

Щодо посилань апелянта 2 на те, що не існує жодної правової норми, яка б встановлювала правила та порядок відшкодування збитків юридичної особи з рахунків територіальних органів казначейства, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на теперешній час позивач не отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року згідно податкової декларації від 20.11.2013 в загальному розмірі 1 314 004,00 грн., що порушує законні права та інтереси останнього.

Згідно п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України від 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Згідно п. 4 зазначеного Положення, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як зазначалось раніше, відповідно до норм Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України повертає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби ( п.п. 200.12, 200.13 п. 200 Податкового кодексу України).

Таким чином, встановлений факт порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки через протиправну бездіяльність відповідача 1, а саме не виконання ним прямого обов'язку подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо поновлення прав позивача, шляхом стягнення конкретної грошової суми до бюджетного відшкодування, розмір якої та обґрунтованість, вже перевірялися та підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, та податковим органом.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 812/241/15 - залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: І.А.Васильєва

Р.Ф.Ханова