Рішення № 48952167, 16.07.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2014 р. Справа № 918/857/14

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "СВС ОСОБА_1"

до Рафалівської селищної ради

про стягнення 7 366 грн. 96 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №661 від 31.10.2013 року).

від відповідача: ОСОБА_3 (паспорт СР475154) .

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальність "СВС ОСОБА_1" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Рафалівської селищної ради про стягнення 7 366 грн. 96 коп., в тому числі 4 680 грн. 00 коп. основного боргу, 363 грн. 69 коп. пені; 249 грн. 97 коп. інфляційних та 2 073 грн. 30 коп. - 15 % річних .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивачем на виконання умов договору №7672 від 23.03.2011 року надано послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами, однак станом на момент подачі позову відповідач надані послуги не оплатив.

14.07.2014 року відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому останній заперечив проти вимог позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд в задоволенні позову відмовити та застосувати строки позовної давності щодо штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог позивача та просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВС ОСОБА_1" (Виконавець) та Рафалівська сільська рада (Замовник) уклали договір №7672(а.с.9).

Згідно пункту 1.1 даного договору виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

У пунктах 2.1, 2.2 договору зазначено, що вартість послуг становить 4 680 грн. з ПДВ, строк оплати - до 23.06.2011р.

Виконання грошових зобов'язань за цим Договором здійснюється у наступній черговості: 1) пеня, 2) проценти та інфляційні втрати відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, 3) заборгованість за надані згідно умов цього Договору послуги, 4) інші платежі (пункт 2.3 Договору).

У п. 3.1. договору сторони погодили, що виконавець розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття-презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає замовник.

Відповідно до пункту 3.2 Договору замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня його підписання надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені в додатку до цього Договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) розробляються та публікуються без фотографій.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua протягом 60 календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Згідно п.5.1. договору він діє протягом 1 року з моменту його укладення.

Договір від імені замовника укладений та підписаний головою сільської ради ОСОБА_3, від імені виконавця договір укладений та підписаний представником ОСОБА_4, який діє на підставі Агентського Договору №6 від 28.04.2010 року.

Договір скріплений відбитками печаток сторін.

У додатку до договору №7672 від 23 березня 2011 року сторони визначили інформацію про замовника, яка повинна бути розміщена на порталі www.meriaonline.com.ua (а.с. 7-9).

У п.3.7. договору зазначено, що виконавець зобов`язаний письмово повідомити замовника про публікацію інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua.

Судом встановлено, що листом-повідомленням № 425 від 23 червня 2011 року позивач повідомив відповідача, що презентація, в якій описана основна інформація про смт.Рафалівка та його інвестиційні можливості, зареєстрована на порталі www.meriaonline.com.ua 21 квітня 2011 року (а.с.13).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення повідомлення від 23 червня 2011 року отримане відповідачем 30 червня 2011 року (а.с.13).

У вказаному повідомленні зазначено, що: якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання даного повідомлення позивач не отримає від відповідача будь-яких повідомлень щодо редагування даних інформаційних матеріалів, то вважатиметься, що компанія «СВС ОСОБА_1» виконала свої договірні зобов'язання у розробленні та публікації інформаційних матеріалів (статті-презентації) на порталі www.meriaonline.com.ua, і надані компанією «СВС ОСОБА_1 » послуги вважаються прийнятими.

Відповідач не направляв позивачу будь-яких повідомлень щодо редагування інформаційних матеріалів чи зауважень щодо якості наданих послуг.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором №7672 від 23 березня 2011 року належним чином, що підтверджується роздруківкою з сайту www.meriaonline.com.ua, наданою суду (а.с 14-17).

В порушення умов договору оплата за надані позивачем послуги відповідачем не проведена і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 4 680 грн. 00 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України з одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з відповідача 4 680 грн. 00 коп. боргу за договором № 7672 від 23 березня 2011 року.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню, передбачену п. 4.1 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Згідно поданого розрахунку пеня нарахована позивачем за період з 24.06.2011р. по 23.12.2011р., в сумі 363 грн. 69 коп..

Разом з тим, 14.07.2014р. від відповідачем заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин (в частині стягнення пені) строку позовної давності, в порядку ст. 267 ЦК України, відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позову за спливом строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3, 4, 5 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи, що до вимог про стягнення неустойки чинним законодавством встановлено скорочений строк позовної давності (один рік), який станом на день розгляду справи сплинув і відповідачем до прийняття рішення у справі заявлено про застосування наслідків, передбачених ст. 267 ЦК України, суд в частині позовних вимог про стягнення 363 грн. 69 коп. пені відмовляє.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 249 грн. 997 коп. інфляційних нарахованих за період з 01 липня 2011 року до 30 квітня 2014 року та 2 073 грн. 30 коп. 15 % річних нарахованих за період з 24 червня 2011 року до 05 червня 2014 року (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 4.2 Договору у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 15 % річних та інфляційних збитків наданий позивачем суд визнає його вірним.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір 15 % річних та інфляційних збитків відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить положенням договору та визнано судом вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача даних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Рафалівської сільської ради Рівненської області (34371, Рівненська область, Володимирецький район, смт.Рафалівка, вул.1 Травня, 12, код ЄДРПОУ 04388127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС ОСОБА_1" (01054, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37025570) 4 680 грн. 00 коп. - боргу, 249 грн. 97 коп. - інфляційних, 2 073 грн. 30 коп. - 15% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2014 року.

Суддя Романюк Р.В.