Ухвала суду № 48952053, 27.12.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2010 р. Справа № 3/170

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»

до Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкарєр»

про стягнення в сумі 218157,60 грн.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1 (довіреність №623 від 20.10.2010 року);

від відповідача : не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкарєр»про стягнення основного боргу в сумі 190747,69грн., пені в розмірі 9255,39 грн., 3% річних в розмірі 5699,15 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 12455,55 грн.. В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги викладені в позовній заяві.

27.12.2010 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Відкрите акціонерне товариство «Берестовецький спецкарєр»частково визнало позовні вимоги, а саме суму боргу за лізинговими платежами в сумі 190747,69 грн.; втрати від інфляції в сумі 6778,07 грн. за період заборгованості 15.10.2009 року не визнало повністю в звязку з пропуском строку позовної давності, за період 15.11.2009 року 1266,89 грн., 15.12.2009 року 1377,72 грн., 15.01.2010 року 3433,46 грн., річні 3% в сумі 5566,36грн., пеню в сумі 9255,39 грн..

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

06.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(далі - Лізингодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Берестовецький спецкарєр»(далі - Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №387/0208.

Відповідно до п.1.1. Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме Гусеничний екскаватор Volvo EC360BLC 1 одиниця.

Відповідно до п.1.2. майно, що передається в лізинг придбано на підставі наданої Лізингоодержувачем Заявки. Назва цього майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан, тощо, вказані у Додатку №1, який є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору Лізингоодержувач самостійно здійснює вибір майна, його характеристик і ознак, перерахованих в п.1.2. договору, вибір постачальника. Зазначене Лізингоодержувач передає Лізингодавцю в письмовій формі у вигляді Заявки, яка з моменту передачі Лізингодавцю стає невід'ємною частиною Договору. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що на підставі вищезазначеної Заявки Лізингодавець купує майно. Уповноважена особа Лізингоодержувача приймає участь в купівлі, вивчає технічний стан майна, його відповідність до Заявки. З позитивному випадку представник Лізингоодержувача розміщує на акті прийому-передачі майна, який є додатком до договору купівлі-продажу, напис - засвідчення, що придбане майно відповідає замовленому за всіма позиціями Заявки. При вчиненні такого надпису Лізингоодержувачем вважається, що Лізингоодержувач готовий прийняти майно у користування, свідомий про всі його недоліки і несе за них повну відповідальність, навіть якщо вони були передбачені у Договорі лізингу чи були виявлені в процесі подальшої експлуатації майна. З цього моменту відмова Лізингоодержувача від прийняття майна у користування не допускається.

Відповідно до положень п.п.2.3., 2.4. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний до 15 лютого 2008 року сплатити на користь Лізингодавця перший лізинговий платіж в розмірі, передбаченому у Додатку№3 до договору. Лізингодавець повинен передати майно Лізингоодержувачу протягом 10 (десяти) днів від дня адержання Лізингодавцем майна від постачальника.

Відповідно до розділу 4 Договору, а саме пунктів 4.1. Лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. 4.2. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; інші витрати Лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Для фінансування даного проекту залучено кредит в доларах США. Закупівельна вартість майна згідно Договору купівлі-продажу №080206/021 від 06 лютого 2008 року становила 1480000,00 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), що еквівалентно сумі 293069,31 доларів США за курсом Національного Банку України на день підписання даного Договору.

Відповідно до п.4.3. Договору сторони погодили, що розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною.

Згідно п.4.4. Договору сплата лізингових платежів здійснюється Лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок Лізингодавця.

На виконання умов Договору Відкритим акціонерним товариством «Берестовецький спецкарєр»було отримано предмет лізингу згідно акту приймання-передачі (а.с.17).

В звязку з порушенням умов договору дію Договору достроково припинено відповідно до Угоди від 29.01.2010 року, а згідно Акту приймання-передачі від 03.02.2010 року (а.с.18) предмет лізингу повернуто Лізингодавцю.

Відповідно до положень п.6.2. Договору Лізингоодержувач зобовязався своєчасно та в повному обсязі за погодженим з Лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобовязання, проте на момент розгляду справи згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.4) заборгованість відповідача перед позивачем становить 190747,69 грн.. Відповідач суму боргу визнав в повному обсязі.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу положень ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п.9.2. Договору за порушення термінів сплати лізингових платежів - нараховується пеня в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день протермінування, незалежно від терміну тривання порушення.

За неналежне виконання зобовязань позивачем на суму боргу за період з 15.11.2009 року по 15.01.2010 року нарахував відповідачу пеню, що згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком становить 9255,39 грн. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

За порушення строків оплати, відповідно до положень ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 15.10.2009 року по 15.03.2010 року нараховано збитки від інфляції в розмірі 12455,55 грн. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

За порушення строків оплати, відповідно до положень ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу в період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року нараховано 3% річних в розмірі 5699,15 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 190747,69 грн., пені в розмірі 9255,39 грн., 3% річних в розмірі 5699,15 грн., інфляційних втрат в розмірі 12455,55 грн., є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкарєр» (35043, Рівненська область, Костопільський район, с.Берестовець, вул.Сидорівна, 3, код ЄДРПОУ 05471856, р/р 26007054700484 в Костопільському відділенні «ПриватБанк»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(79057, м.Львів, вул.Коновальця, 103/605 код ЄДРПОУ 31730064, р/р 26004189080300 АТ «УкрСибБанк»мХарків, МФО 351005) основний борг в сумі 190747 грн. 69 коп., пеню в розмірі 9255 грн. 39 коп., 3% річних в розмірі 5699 грн. 15 коп., інфляційні нарахування в розмірі 12455 грн. 55 коп., а також витрати на оплату державного мита в розмірі 2181 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп..

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "28" грудня 2010 року