Постанова № 48951395, 17.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа № 917/1058/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивач - Баранова В.І.;

відповідач - Гірняк Є.Я., Бєлякова О.О., Борових С.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4045П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 18 червня 2015 року по справі №917/1058/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" м. Полтава

до Диканської центральної районної лікарні, смт. Диканька Полтавської області

про стягнення 201826,89 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18 червня 2015 року по справі (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково. Припинено провадження в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 150326,54 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з Диканської центральної районної лікарні на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" заборгованість за Договором №23 від 06.02.2015 р. в розмірі 51 500,35 грн., з яких 9962,39 - пені, 498,11 грн. 3% річних, 41039,85 грн. інфляційних втрат, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 4 036,54 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення з Диканської центральної районної лікарні на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" заборгованості за Договором №23 від 06.02.2015 р. в розмірі 51 500,35 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, подану Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", товариство просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу заявника - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (позивач) та Диканською центральною районною лікарнею (відповідач, споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №23 (Договір). В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду від 01.08.2013 року до договору №5-П від 02.01.2013 року.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався поставити природний газ в обсягах, попередньо узгоджених Договором та Додатковою угодою від 06.02.215р., а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах, вказаних в договорі.

Відповідно до п. 4.6. Договору оплата за газ здійснюється споживачем авансовим та/або плановим платежем із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка 2 до Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за розрахунковим.

Відповідно до наданих позивачем актів прийому- передачі газу у березні - квітні 2015 року ПАТ "Полтавагаз" поставило Диканській центральній районній лікарні 22266 куб.м. природного газу на загальну суму 150326,54 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору зобов'язання споживачем були виконані в травні 2015 року, сплачена сума основного боргу за договором №23 від 06.02.2015 року в розмірі 150 326, 54 грн.

На підставі чого, суд попередньої інстанції, керуючись п. 1-1 ст. 80 ГПК України, правомірно задовольнив заяву ПАТ "Полтавагаз" і припинив провадження в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 150326,54 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Сторони пунктом 6.2.2 Договору передбачили, у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань за Договором ПАТ "Полтавагаз" нарахувало відповідачу пеню за період з 06.04.2015 року по 13.05.2015 року в розмірі 9962,39 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. України.

Отже, колегія суддів вважає, що у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за природний газ, місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 498,11 грн за період з 06.04.2015 року по 13.05.2015 року та 41039,85 грн. інфляційних витрат за період з березня 2015 року по травень 2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому скарга не може бути задоволена.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 18 червня 2015 року по справі №917/1058/15 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 25.08.2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.