Постанова № 48951348, 17.08.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р.Справа № 923/974/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Бєляновського В.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Хмаро А.С. за довіреністю;

від відповідача - Гіндулін Є.Ю. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Херсонтеплогенерація"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 року

у справі №923/974/15

за позовом приватного підприємства "Херсонтеплогенерація"

до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради

про стягнення 29308 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ

У червні 2015 р. приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" (далі - ПП "Херсонтеплогенерація") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.07.2015 р., просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 883,58 грн., збитків завданих інфляцією у сумі 12 430,76 грн., 3 % річних у сумі 1 987,87 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 року (суддя Ярошенко В.П.) провадження у справі припинено.

Судова ухвала мотивована тим, що рішенням господарського суду Херсонської області по справі №923/1078/14 від 07.10.2014 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 року, вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що й по даній справи, а тому, суд першої інстанції, з посиланням на приписи п. 2 ст. 80 ГПК України, вирішив, що провадження у справі підлягає припиненню.

Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ПП "Херсонтеплогенерація" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 17 липня 2015 року по справі №923/974/15, та передати справу на розгляд господарського суду Херсонської області для подальшого розгляду.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною без належних на то підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, що є підставою для її скасування та повернення справи на розгляд місцевого господарського суду, відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, з наступних підстав.

Так, скаржник зазначає, що при винесені оскаржуваної ухвали суд керувався п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, згідно якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та наявністю рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 р. по справі №923/1078/14, яким на думку суду було вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Проте, апелянт вважає, що вищезазначена думка суду є безпідставною та необґрунтованою, з огляду на відмінності предмету та підстав позову по справі №923/1078/14 та справи № 923/974/15.

Так, посилаючись на 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», апелянт вказує, що предметом позову по справі № 923/1078/14 було стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання у період 2010-2012 рр. у сумі 49 470,35 грн., у той час, як предметом позову по справі № 923/974/15 було стягнення заборгованості за наданні послуги теплопостачання за грудень 2010 р. у сумі 14 883,58 грн., згідно неоплаченого Акту № ОУ-000086 здачі-приймання робіт (виконання послуг) укладеного між позивачем та відповідачем. З огляду на що, апелянт вважає, що предмет позову по справі № 923/1078/14 є відмінним від предмету справи № 923/974/15.

Як вказує скаржник, підставами задоволення позову по справі №923/1078/14 за позовом ПП «Херсонтеплогенерація» до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії, було визначено, наявність у відповідача заборгованості за наданні позивачем послуги теплопостачання, за період 2010-2012 рр.. згідно умов укладених договорів від 15.01.2010 року, 01.06.2010 року, 28.01.2011 року, 28.12.2011 р., 20.02.2012 р., підписаних актів виконаних робіт, яка ґрунтується на частковому не виконанні відповідачем перед позивачем грошових зобов'язань передбачених укладеними Договорами, у сумі 49 470,35 грн. Правовими підставами задоволення позову та наявності заборгованості, було визначено ст.ст. 509, 510, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 193,198,199, 229 ГК України. Підставами задоволення позову по справі №923/974/15 за позовом ПП «Херсонтеплогенерація» до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про стягнення заборгованості за наданні послуги теплопостачання збитків завданих інфляцією та 3 % річних, було визначено, наявність у відповідача заборгованості за наданні позивачем послуги теплопостачання, за грудень 2010 року, згідно умов Договору №13-6 про постачання теплової енергії від 01.06.2010 р. у вигляді повної не оплати Акту №ОУ-000086 здачі-приймання робіт (виконання послуг) за грудень 2010 р. на суму 14 883.58 грн. (з ПДВ), що підтверджувалась розрахунками теплової енергії котельні, банківськими виписками та довідками про надання послуг теплопостачання. Правовими підставами було визначено, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 625, 626, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», пункти 35, 40 Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Апелянт також зазначає, що місцевим господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали, необґрунтовано застосовано роз'яснення пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», оскільки, апелянт вважає, що даний пункт постанови роз'яснює вимоги ч. 1 ст. 4 ГПК України, щодо того що господарський суд у прийнятті рішення керується (та відповідно зазначає в ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилається сторони та інші сторони процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вказує скаржник, ні позивач, ні місцевий суд по справі №923/1078/14 не керувались (посилались) на норми Закону України «Про теплопостачання» та Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, як про те зазначено в позові по справі №923/974/15, у той час як, в позовній заяві по справі №923/974/15, позивач посилається на норми Закону України «Про теплопостачання» та Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2015 р. апеляційну скаргу ПП "Херсонтеплогенерація" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Бєляновського В.В.

У судовому засіданні від 17.08.2015 р. представник скаржника підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача надав пояснення згідно з якими не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу залишенню без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП "Херсонтеплогенерація" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 883,58 грн., збитків завданих інфляцією у сумі 12 430,76 грн., 3 % річних у сумі 1 987,87 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Підставою звернення із позовом до господарського суду стало, за твердженням позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №13-б від 01.06.2010 року щодо оплати отриманої теплової енергії. На підтвердження того, що позивач виконав свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії відповідачу, до матеріалів справи позивачем надано копію акту № ОУ-000086 здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2010 року на суму 14883 грн. 58 коп. Позивач, звертаючись до суду першої інстанції, послався в позовній заяві на те, що відповідач не сплатив зазначену суму вчасно, у зв'язку з чим позивач нарахував 12430 грн. 76 коп. втрат від інфляції та 1987 грн. 87 коп. 3% річних.

Припиняючи провадження у справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарським судом Херсонської області, було зазначено, що акт № ОУ-000086 здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2010 року на суму 14883 грн. 58 коп., на підставі якого позивач звернувся із позовом, вже був предметом дослідження господарським судом Херсонської області у межах справи №923/1078/14.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.07.2015 р., просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 883,58 грн., збитків завданих інфляцією у сумі 12 430,76 грн., 3 % річних у сумі 1 987,87 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.06.2010 р. між Херсонським міським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом Херсонської міської ради, як замовником, та ПП «Херсонтеплогенерація», як постачальником, було укладено Договір №13-6 про постачання теплової енергії. В грудні 2010 року, відповідач спожив послуг теплопостачання наданих позивачем в об'ємі 63,84 Гкал на суму 36 771, 20 грн. Між позивачем та відповідачем були підписанні наступні Акти виконаних робіт за наданні послуги теплопостачання в грудні 2010 року: ОУ-ОООО86 на суму 14 883,58 грн., ОУ-000254 на суму 13 512,73 грн., ОУ-000260 на суму 8 374, 89 грн., загальна сума прийнятих послуг теплопостачання в грудні 2010 року становила 36 771,20 грн. Згідно виписок банківського рахунку ПП «Херсонтеплогенерація», Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради, сплатив за наданні послуги теплопостачання спожиті в грудні 2010 році, на загальну суму 21 887,62 грн. Проте, Акт № ОУ-000086 здачі-приймання робіт (виконання послуг) за грудень 2010 р. на суму 14 883,58 грн. (з ПДВ) - залишився не оплачений в повній мірі.

З огляду на вищезазначене, позивач зазначив, що Херсонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Херсонської міської ради, має заборгованість перед ПП «Херсонтеплогенерація» за наданні послуги теплопостачанні у 2010 році, за Договором - у сумі 14 883, 62 грн.

Враховуючи наявність заборгованості, позивачем, також, при звернені із позовом було нараховано інфляційній збитки та 3 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Херсонської області по справі №923/1078/14 від 07.10.2014 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 року, було відмовлено у задоволенні позову ПП "Херсонтеплогенерація" до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про стягнення 56604,87 грн., з яких: 49470,35 грн. - сума основного боргу, 4780,41 грн. - сума 3% річних та 2354,11 грн. - сума інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2015 року у справі №923/1078/14 встановлено, зокрема, що між сторонами було укладено кілька договорів, в т.ч. договір про постачання теплової енергії № 13-б від 01.06.2010 року. Також, даним рішенням встановлено, що в ході виконання договорів №13-б від 15.01.2010р. та №13-б від 01.06.2010 р., відповідач в 2010 році спожив - 247,39 Гкал. послуг теплопостачання, що у перерахунку на грошові кошти становить - 142494,16 грн. Позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі розрахувався за вищезазначені послуги теплопостачання, які йому були надані у 2010 році. Сума оплати яка була перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача за послуги теплопостачання надані в 2010 році склала 127610,52 грн. Таким чином, сума неоплачених послуг з теплопостачання наданих позивачем відповідачу в 2010 році складає 14883,64 грн.

Також, рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2015 року у справі №923/1078/14 встановлено, що в обґрунтування позовних вимог щодо факту надання відповідачу послуг за вищезазначеними договорами у період з 2010р. по 2012 р., позивачем додано до матеріалів позовної заяви документальні докази, а саме акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Дослідивши надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач у 2010 році спожив послуг теплопостачання на суму 142494,16 грн. (247,39 Гкал.) саме за договорами №13-б від 15.01.2010р. та №13-б від 01.06.2010 р., оскільки жоден із наданих позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не містить відомостей, що послуги були надані саме на виконання умов вказаних договорів. В даних актах є посилання, що послуги були надані по договору №ДГ-13-б або по договору №ДГ-13-б від 01.10.2010 р. Таким чином доводи позивача, що сума неоплачених послуг з теплопостачання наданих позивачем відповідачу в 2010 році саме за договорами №13-б від 15.01.2010 р. та №13-б від 01.06.2010 р. складає 14883,64 грн., є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, підставою позову у справі №923/1078/14 є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про постачання теплової енергії, в т.ч. №13-б від 01.06.2010 року, щодо оплати отриманої теплової енергії, у сумі 14883,64 грн.

Таким чином, господарським судом Херсонської області вже розглядались вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за грудень 2010 року на суму 14883 грн. 58 коп., які позивач обґрунтовує актом №ОУ-000086 здачі-приймання робіт (надання послуг), в межах справи №923/1078/14 і прийняв рішення, яке набрало законної сили. Тобто, предмет позову у справі № 923/974/15 вже входив до предмету позову у справі №923/1078/14, а підстави позову по справі № 923/974/15 та по справі №923/1078/14 є тотожними.

За цих же обставин, колегією суддів відхиляються посилання апелянта на відмінність предмета та підстав позову у визначених справах, яке обґрунтовується останнім згадуванням у позові положень Закону України «Про теплопостачання» та Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Враховуючи наведене, колегією суддів відхиляється посилання позивача на те, що предмет та підстави позову у справах №923/1078/14 та №923/974/15 є різними.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки апелянтом інших підстав для скасування оскаржуваної ухвали наведено не було, колегія суддів дійшла висновку, що доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, у зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому відсутні підстави для її скасування або зміни.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.07.2015 р. у справі №923/974/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 20.08.2015 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Бєляновський В.В.