Рішення № 48950550, 20.08.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2015 Справа № 920/988/15

за позовом Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2, м. Ромни, Сумська область

про стягнення 3 741 грн. 01 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: не зявився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 741 грн. 01 коп. заборгованості по договору №53 від 01.02.2012р., а саме: 1 833 грн. 31 коп. основного боргу, 363 грн. 35 коп. пені, 152 грн. 15 коп. - 3 % річних та 1 392 грн. 20 коп. інфляційних витрат.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні (ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачем отримано 11.08.2015р., про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу), клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012р. між Сумською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини (виконавець) та ОСОБА_1 особою підприємцем ОСОБА_2 (замовник) було укладено угоду №53 на проведення робіт, згідно п. 1.1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе проведення таких досліджень: визначення органолептичних, мікробіологічних, радіологічних, паразитологічних, фізико-хімічних показників у рибі соленій та пресервах.

Відповідно до п. 3.3 оплата замовником здійснюється незалежно від результатів досліджень, попередньо.

Строк дії угоди встановлений у п. 7.1 договору, а саме угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом одного року.

27.01.2012р. та 15.10.2012р. позивачем було проведено лабораторні дослідження риби солоної власного виробництва відповідача. Факто проведення дослідження підтверджується актами відбору зразків продукції від 27.01.2012р. та 15.10.2012р. на яких міститься також підпис відповідача.

За результатами проведення досліджень відповідачу були виставлені два рахунки: № 140 від 27.01.2012р. на суму 275 грн. 25 коп. та № 1581 від 15.10.2012р. на суму 1 558 грн. 06 коп.

Позивач просить суд стягнути заборгованість за вказаними рахунками, зазначивши як підставу вимог угоду №53 від 01.02.2012р.

Однак, суд вважає не обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення 275 грн. 25 коп. заборгованості за рахунком №140 від 27.01.2012р. із посиланням на угоду №53, яка набрала чинності лише 01.02.2012р.

Відповідно до ст. ст. 21, 54 ГПК України, позивач самостійно при зверненні до суду визначає у позовній заяві предмет та підставу позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача 1 833 грн. 31 коп. боргу на підставі угоди №53 від 01.02.2012р.

Однак, наявність заборгованості у розмірі 275 грн. 25 коп. за рахунком №140 від 27.01.2012р. не може обґрунтовуватися угодою №53 від 01.02.2012р., так як вона набрала чинності після виникнення правовідносин по виконанню робіт за актом від 27.01.2012р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заміна предмету або підстав позову це право позивача, яке може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті.

Судом розпочато розгляд справи по суті 06.08.2015р., позивач правом на зміну підстав позову не скористався.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 275 грн. 25 коп. боргу за рахунком №140 від 27.01.2012р. не підлягають задоволенню у звязку із необґрунтованістю предмету позову в цій частині визначеними позивачем підставами.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача 1 558 грн. 06 коп. боргу за актом №1581 від 15.10.2012р. відповідно до умов угоди №53 від 01.02.2012р.

Факт виконання робіт підтверджується актом відбору зразків продукції від 15.10.2012р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до умов угоди №53 від 01.02.2015р. відповідач не здійснив попередню оплату робіт позивача по проведенню досліджень.

Тому, згідно із ст. 530 ЦК України, 13.10.2014 року позивач направив відповідачу претензію №1588 з вимогою погасити заборгованість за рахунком №1581 від 15.10.2012р. в сумі 1 558 грн. 06 коп. (як доказ направлення відповідачу вимоги позивачем подано копію фіскального чеку №5886 від 14.10.2014р.).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача за угодою №53 від 01.02.2012р. перед позивачем по основному боргу склала 1 558 грн. 06 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 1 558 грн. 06 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 363 грн. 35 коп. за період з 01.11.2014р. по 01.05.2015р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.3 угоди № 53 від 01.02.2012р. відповідно до якого, за порушення замовником встановленого терміну оплати робіт, він зобовязаний на першу вимогу виконавця сплатити виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від розміру не своєчасного сплаченої суми за кожен прострочення з моменту підписання угоди.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню згідно із стягнутою заборгованістю частково в розмірі 308 грн. 79 коп. на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по угоді №53 від 01.02.2012р. позивач просить стягнути з відповідача 152 грн. 15 коп. 3% річних за період з березня 2012р. по липень 2015р. та 1 392 грн. 20 коп. інфляційних витрат за період з березня 2012р. по травень 2015р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначений період нарахування 3% річних та інфляційних витрат, так як 3% річних та інфляційні витрати повинні нараховуватися за час прострочення виконання зобовязання, а оскільки позивачем відповідачу була направлена претензія 14.10.2014р. у якій визначено, що відповідач повинен погасити, тому відповідно до ст. 530 ЦК України прострочення виконання зобовязання відповідачем має місце з 01.11.2014р. по 01.07.2015р. для 3 % річних та з 01.11.2014р. по 01.06.2015р. для інфляційних нарахувань.

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 1 392 грн. 20 коп. інфляційних витрат та 152 грн. 15 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за період з 01.11.2014р. по 01.07.2015р. 3% річних у розмірі 31 грн. 12 коп. та інфляційні витрати за період з 01.11.2014р. по 01.06.2015р. у розмірі 733 грн. 75 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 (42000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини (40009, м. Суми, вул. Якіра, 17, код 00720148) 1 558 грн. 06 коп. основного боргу, 308 грн. 79 коп. пені, 31 грн. 12 коп. 3% річних, 733 грн. 75 коп. інфляційних витрат та 1 285 грн. 25 коп. судового збору.

3.Відмовити в частині стягнення 275 грн. 25 коп. основного боргу, 54 грн. 56 коп. пені, 121 грн. 03 коп. 3% річних та 658 грн. 45 коп. інфляційних витрат.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.08.2015р.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко