Постанова № 4894835, 31.07.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-12035/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2009 року м. Полтава

Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Єресько Л.О.

При секретарі - Христич О.С.

За участю:

Представника позивача - Храпача О.В.

Представника відповідача - Міняйло Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Магіка - ЛТД» до Державної податкової інспекції в м. Полтаві про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Магіка ЛТД» ( надалі - Позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - ДПІ в м. Полтаві), яким просили визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Полтаві № 0000382305/0 від 07.11.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 80 904 грн., в тому числі за основним платежем - 54 283 грн. та за штрафними санкціями - 26 621 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем було порушено порядок надання акту за результатами перевірки для ознайомлення, тому заперечення до даного акту з підстав незгоди з мотивами викладеними ревізором у даному акті та його висновками були подані із запізненням, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування заперечень позивача до акту перевірки. Зазначав також, що податковим органом безпідставно виключено із податкового кредиту розмір податку на додану вартість в сумі 54 283 грн. сплачених згідно податкових накладних ТОВ ТВП «Поліссяінвест» (та відповідно застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в розмірі 26 621 грн.), у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ зазначеного контрагента було анульовано 13.08.2004 р. та проведенням реєстрації зміни найменування даної юридичної особи на ПП «Сплин - 2004». Не погоджується із висновком ревізора в акті, що позивач здійснював придбання товарів у неіснуючого на момент такого придбання суб'єкта господарювання, оскільки юридична особа наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю з моменту її державної реєстрації, тому підприємство з назвою ТОВ ТВП «Поліссяінвест», а після перетворення ПП «Сплин - 2004», є юридичною особою з кодом 32510930 та мало право видавати податкові накладні, які відповідали вимогам законодавства.

В ході судового розгляду представник позивача змінив позовні вимоги, надавши суду відповідну заяву, якою просив: 1) встановити, що ДПІ в м. Полтаві не мала повноважень відображати в акті «Про результати позапланової виїзної ТОВ фірма «Магіка-ЛТД» з питань достовірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2008 р. по 31.07.2008 р. № 2101/23-2/23277158 від 27.10.2008 р. необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів та різного роду висновків щодо дій посадових осіб позивача, а саме, те, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету»; 2) визнати неправомірним вищевказаний акт; 3) визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Полтаві № 0000382305/0 від 07.11.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 80 904 грн., в тому числі за основним платежем - 54 283 грн. та за штрафними санкціями - 26 621 грн.

Судом було прийнято до розгляду змінені позовні вимоги, крім п. 2 вищевказаної заяви про визнання акту перевірки недійсним, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкту владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, не має юридичних наслідків для позивача та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач надав заперечення, в яких на підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення зазначив, що відповідно норм Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а право складати податкову накладну має особа, яка зареєстрована як платник податків в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тому виключення ДПІ в м. Полтаві за результатами перевірки з податкового кредиту позивача за період квітень - липень 2008 року сум податку, нарахованого на підставі накладних ТОВ ТВП «Поліссяінвест», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано актом Коростенської ОДПІ від 13.08.2004 р. № 13, а 31.03.2005 р. проведена зміна назви з ТОВ ТВП «Поліссяінвест» на ПП «Сплин - 2004». Тому видані податкові накладні позивачу ТОВ ТВП «Поліссяінвест» на підставі договору від 08.01.2008 р. № 8 в квітні - липні 2008 року є недійсними відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної.

Щодо змінених позовних вимог, в частині прийнятих судом, відповідач зазначив, що складення акту перевірки, формулювання його змісту та висновків знаходяться поза межами публічно-правового спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки не є виявом владних управлінських функцій, а є лише носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового законодавства та не породжує для позивача жодних прав та обов'язків.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 07.10.2008 року по 20.10.2008 року старшим державним податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції в м. Полтаві Грисенко Н.М. проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальність фірма «Магіка - ЛТД» з питань достовірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2008 року по 31.07.2008 року. Перевірку здійснено на підставі наказу ДПІ в м. Полтава відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про податкову службу в Україні» від 06.10.2008 р. №198.

За результатами перевірки було складено акт від 27.10.2008 р. № 2101/23-2/23277158, в якому було відображено порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за квітень 2008 року на суму 2654 грн. 00 коп., за травень 2008 р. на суму 14346 грн. 00 коп., за червень 2008 р. на суму 12423 грн. 00 коп., за липень 2008 р. на суму 24 860 грн.

За висновками ревізора дані порушення виникли через включення ТОВ Фірма «Магіка - ЛТД» до податкових декларацій з ПДВ за травень-липень 2008 р. в розділ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» розділу ІІ «Податковий кредит» вищевказані суми ПДВ по податковим накладним ТОВ ТВП «Поліссяінвест» на підставі договору поставки від 08.01.2008 р. № 8, згідно умов якого ТОВ ТВП «Поліссяінвест» продає, а ТОВ Фірма «Магіка - ЛТД» купує дерев'яні піддони в кількості 48000 шт.

Разом з тим, згідно з відповіддю Коростенської ОДПІ (вих. 15003/15-02 від 10.09.2008 р.) ТОВ ТВП «Поліссяінвест» 31.03.2005 р. було перетворено на приватне підприємство «Сплин - 2004», свідоцтво платника ПДВ ТОВ ТВП «Поліссяінвест» анульовано актом Коростенської ОДПІ від 13.08.2004 р. № 13 (копія наявна в матеріалах справи), ПП «Сплин-2004» було визнано банкрутом постановою Господарського суду Житомирської області та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідовано та виключено із ЄДРПОУ 01.09.2008 р. за рішенням господарського суду (довідка Головного управління статистики у Житомирській області від 11.03.2009 р. № 14/10/196).

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 07.11.2008 р. № 0000382305/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 80 904 грн., в тому числі за основним платежем - 54 283 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 621 грн.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 Згідно п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про податкову службу в Україні» виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення позапланової перевірки. В зв'язку з неотриманням відповідей на письмові запити ДПІ у м. Полтаві № 12389 від 19.05.2008 р., № 24421/10/15-2103 від 18.09.2008 р. наказом від 06.10.2008 р. № 198 було призначено позапланову виїзну перевірку позивача.

Перевірка проводилась з 07.10.2008 р. по 20.10.2008 р., тобто протягом 10 робочих днів, що відповідає вимогам законодавства.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про ПДВ».

Пунктом 1.7 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Реєстрація платників ПДВ відповідно до п. 9.3. ст. 9 Закону здійснюється у податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно із п. 9.2. ст. 9 Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених п. 9.8. ст. 9 Закону.

Реєстр платників податку на додану вартість веде центральний податковий орган. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом, а саме, відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79.

Так, п. 35 вказаного Положення ( в редакції наказу , яка діяла на момент отримання Позивачем спірних податкових накладних) визначено, що для інформування платників податку ДПА України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті ДПА України: дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, ім'я, по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номеру, номера свідоцтва або спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва та спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання, причин анулювання та підстав анулювання свідоцтв.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ТВП «Поліссяінвест» (код ЄДРПОУ 325109306099) було укладено договір поставки дерев'яних піддонів від 08.01.2008 р. № 8. На виконання даного договору продавцем було видано ТОВ Фірма «Магіка - ЛТД» податкові накладні № 19 від 05.03.2008 р., № 23 від 06.03.2008 року, № 40 від 13.03.2008 р., № 54 від 25.03.2008 р., № 55 від 29.03.2008 р., № 62 від 03.04.2008 р., № 107 від 05.05.2008 р., № 119 від 14.05.008 р., № 121 від 17.05.2008 р., № 136 від 27.05.2008 р., № 151 від 03.07.2008 р., № 154 від 09.07.2008 р., № 170 від 16.07.2008 р., № 190 від 26.07.2008 р., № 199 від 03.07.2008 р., № 201 від 07.07.2008 р., № 206 від 08.07.2008 р., № 207 від 09.07.2008 р., № 208/1 від 13.07.2008 р., № 219 від 25.07.2008 р. на суму ПДВ 62562 грн. 45 коп., в яких зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 09334068.

На підставі зазначених накладних в тому числі позивачем було сформовано податковий кредит в період з квітня по липень 2008 року.

ТОВ ТВП «Поліссяінвест» 31.03.2005 р . було перетворено на приватне підприємство «Сплин - 2004», яке згодом було визнано банкрутом постановою Господарського суду Житомирської області та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідовано та виключено із ЄДРПОУ 01.09.2008 р. за рішенням господарського суду (довідка Головного управління статистики у Житомирській області від 11.03.2009 р. № 14/10/196)

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ ТВП «Поліссяінвест» № 09334068, видане 23.12.2003 р. на бланку ф. № 2-Р серії НБ № 24772 анульовано актом Коростенської ОДПІ від 13.08.2004 р. № 13.

Вищевказаний договір між ТОВ ТВП «Поліссяінвест» та позивачем та видані ним податкові накладні посвідчені печаткою із найменуванням підприємства: «Товариство з обмежено відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство «Поліссяінвест», тобто печаткою неіснуючої юридичної особи, та підписані невідомою особою.

Таким чином, вищевказані податкові накладні із зазначенням неіснуючого номеру свідоцтва, підписані невідомою особою, які в розумінні положень податкового законодавства є недійсними не могли бути підставою для включення сум ПДВ, зазначених в них, до податкового кредиту позивача. Договір укладений неіснуючою особою є нікчемним. Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Позивач посилається на те, що він не повинен нести відповідальність, оскільки ПП «Сплин - 2004» є правонаступником ТОВ ТВП «Поліссяінвест», та фактично виконували укладений договір, а ліквідація «Сплин - 2004» з виключенням останнього з ЄДРПОУ відбулась після видачі позивачу податкових накладних. Разом з тим, Закон України «Про ПДВ» підставою для нарахування податкового кредиту визначає податкову накладну, до складення якої встановлює ряд вимог. Тому суб'єкт господарювання до включення відповідних сум до податкового кредиту повинен перевірити дійсність податкових накладних, право суб'єкта господарювання щодо складання таких накладних. З цією метою Державною податковою адміністрацією України оприлюднюються на web-сайті дані з Реєстру платників ПДВ.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення.

Позивач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення, тому несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Позовні вимоги щодо встановлення відсутності компетенції ДПІ в м. Полтаві відображати в акті «Про результати позапланової виїзної ТОВ фірма «Магіка-ЛТД» з питань достовірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2008 р. по 31.07.2008 р. № 2101/23-2/23277158 від 27.10.2008 р. необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів та різного роду висновків щодо дій посадових осіб позивача, а саме, те, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету» суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

При здійсненні перевірки ревізор аналізує фінансово-господарську діяльність підприємства, та оформлює результати перевірки відповідним актом. В даному випадку ревізор не наділений ніякими владними управлінськими функціями, та не вчиняє дій, які мали б юридичні наслідки для перевіряємого суб'єкту господарювання. Тобто складання акту перевірки, формулювання його змісту та висновків не носить публічно-правового характеру.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого акт є службовим документом, який засвідчує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Акт про результати перевірки та його зміст не породжують для позивача ніяких прав та обов'язків.

Згідно із абз. 2 пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із пп. 7.2.6.), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.

Підпунктом 17.1.3.п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкового зобов'язання), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене, беручи до уваги розрахунок фінансових (штрафних) санкцій за результатами документальної перевірки ТОВ Фірма «Магіка - ЛТД», суд приходить до висновку, що Відповідачем правомірно нараховано позивачу податкове зобов'язання зі сплати ПДВ в сумі 54 283 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 621 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція в м. Полтаві під час проведення перевірки позивача діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з метою, з якою ці повноваження надано. Податкове повідомлення-рішення від 07.11.2008 року № 0000382305/0 винесено відповідачем обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Крім того, суду надано копію вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 23.06.2009 року було визнано ОСОБА_1, заступника директора Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Магіка - ЛТД» та головного бухгалтера, винною у вчиненні злочину, передбаченою ст. 366 ч. 2 Кримінального кодексу України (вирок набрав чинності 09.07.2009 р.). В ході розгляду кримінальної справи було встановлено, що протягом березня - липня 2008 року засуджена з метою мінімізації податкового навантаження та умисного ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ Фірма «Магіка - ЛТД», внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме видаткових накладних, зазначених у вироку суду, про господарські відносини між ТОВ Фірма «Магіка - ЛТД» та ТОВ ТВП «Поліссяінвест» (в подальшому ПП «Сплин - 2004»), хоча насправді таких відносин фактично не існувало, а товар ОСОБА_1 закуповувала у приватних підприємців Полтавської та Харківської областей - неплатників податку на додану вартість.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, п.п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, статтями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Магіка - ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити .

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

 Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду в справі.

Суддя Л.О. Єресько