Рішення № 48948339, 18.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015Справа №910/17824/15

За позовом Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж»

до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»

про стягнення 561895 грн. 05 коп.

Суддя Демидов В.О.

За участю представників:

від позивача - Загура В.П. (довіреність №101 від 23.03.2015)

від відповідача - не прибув

В С Т А Н О В И В :

13.07.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"на користь Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» заборгованість за договором №4-Т безвідсоткової поворотної позики від 13.09.2011 в сумі 307105 грн. 92 коп., 231920 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних у розмірі 22868 грн. 88 коп.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором безвідсоткової поворотної позики від 13.09.2011 № 4-Т.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, 18.08.2015 до канцелярії суду надійшла заява відповідача про відкладення судового засідання.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

13.09.2011 між Приватним підприємством «Творча майстерня «Престиж» (позивач, позикодавець) та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» (відповідач, позичальник) укладено договір безвідсоткової поворотної позики № 4-Т (далі за текстом - договір), згідно п.п. 1.1 якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну позику, а останній зобов'язується повернути позику у визначений договором строк. Позика позичальнику надається на безвідсотковій основі.

Сума позики за договором становить 450000 грн. ( п. 2 договору).

Строк надання позики позичальнику становить 12 місяців, який може бути продовжений за згодою сторін до 13.09.2012 (п. 4 договору).

По закінченні строку, вказаного у п. 4 договору, позичальник зобов'язується протягом п'ятнадцяти днів повернути суму отриманої позики (п. 5 договору).

Згідно п. 8 договору він набув чинності з моменту підписання сторонами і є дійсним до повного виконання сторонами.

Додатковою угодою від 13.09.2012 до договору безвідсоткової поворотної позики № 4-Т від 13.09.2011 сторони погодили зміни до п. 4 договору, згідно якого строком повернення позики є 31.12.2012.

На виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок відповідача згідно платіжних доручень №1076 від 16.09.2011 - 44000 грн., №1130 від 26.09.2011 - 210000 грн., №1131 від 26.09.2011 - 196000 грн.

Відповідачем частково виконано зобов'язання за договором та повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 142894 грн. 08 коп., що підтверджується банківською випискою.

Позивачем була складена претензія від 24.12.2014 №389, згідно якої відповідач повинен у місячний строк з дати її отримання розглянути претензію та задовольнити шляхом перерахування грошових коштів у сумі 307105 грн. 92 коп. на поточний рахунок Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж».

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін, які ґрунтуються на договорі, вони є відносинами з позики, а тому їх права і обов'язки визначаються, зокрема, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконано зобов'язання за договором, що підтверджується зазначеними платіжними дорученнями.

Спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором, відповідач у встановлений договором та додатковою угодою термін позивачеві позику повернув частково, що підтверджується банківською випискою. Таким чином, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 307105 грн. 92 коп.

Відповідно до частин 1 і 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 307105 грн. 92 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму заборгованості, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3.2 Постанови від 17.12.2013 № 14 розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 231920 грн. 25 коп. з 16.01.2013 по 10.07.2015, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в розмірі 228663 грн. 28 коп. за період з 18.01.2013 по 10.07.2015.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 228663 грн. 25 коп. В задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних нарахувань на суму заборгованості слід відмовити за необґрунтованістю.

Суд, перевіривши обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 22868 грн. 88 коп. за період з 16.01.2013 по 10.07.2015, дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку, оскільки позивачем невірно визначений період початку прострочення оплати заборгованості за договором.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 22818 грн. 39 коп. за період з 18.01.2013 по 10.07.2015. В задоволенні решти вимог про стягнення 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість у сумі 307105 грн. 92 коп., 3 % річних в сумі 22818 грн. 39 коп. та 228663 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б; код 31176312) на користь Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б; код 31902622) заборгованість у сумі 307105 грн. 92 коп., 3 % річних в сумі 22818 грн. 39 коп., 228663 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 11170 грн. 47 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 18.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 25.08.2015.

Суддя В.О. Демидов