Рішення № 48948186, 11.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа №910/8329/15-гЗа позовом Товариства з обмеженорю відповідальністю "ЯГУАР"

До Акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит"

Про зобов'язання виконати платіжне доручення 2 249 595,32 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Середюк С.М. - представник

Середюк В.Е. - представник

Від відповідача Борисова О.В. - представник

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання виконати платіжне доручення 2 249 595,32 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/8329/15-г та призначено розгляд справи на 12.05.2015.

12.05.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 12.05.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 12.05.2015 представник відповідача не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 02.04.2015 не виконав.

Ухвалою від 12.05.2015 розгляд заяви відкладено на 08.07.2015.

В судовому засіданні 08.07.2015 оголошено перерву на 17.07.2015.

Ухвалою суду від 20.07.2015 відкладено розгляд справи на 11.08.2015.

В судове засідання 11.08.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 11.08.2015 представник відповідача зявився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.08.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 11.08.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" було укладено Договір № 1112 на розрахунково-касове обслуговування.

Згідно з п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26001201112980 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку згідно Тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених Договором.

Розділом 2 Договору «Обслуговування рахунку» визначається порядок обслуговування рахунку, а саме:Згідно п. 2.1. - Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Згідно п. 2.2. - Списання Банком грошових коштів з Рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України. Згідно п 2.3. - Накладення арешту на Рахунок або припинення операцій за ним, що обмежує право Клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України. Згідно п. 2.4. - Умови та порядок роботи за системою "Клієнт-Банк" регламентується окремим договором, який є невід'ємною частиною Договору. Згідно п. 2.4. - Розрахунково-касове обслуговування Клієнта здійснюється у відділенні КРУ Банку «Фінанси та Кредит», ТОВ за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 11 Б, відділення № 20.

Розділом 3 Договору «Права та обов'язки сторін» визначаються права та обов'язки сторін Договору, у якому слід виділити: п. 3.2, «Клієнт має право», згідно п.п. 3.2.1. якого до прав клієнта належить: Самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України; п. 3.3. «Банк зобов'язується», згідно п.п. 3.3,2. якого до зобов'язання банку відноситься: «Вести комплексне розрахунково-касове обслуговування Рахунку та виконувати за дорученням Клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції здійснюється на підставі окремих договорів, закладених між Банком і Клієнтом».

Позивач зазначив, що, керуючись п. 3.2. Договору, 05 березня 2015 року ТОВ «Ягуар» звернулось до Банку з вимогою виконати платіжне доручення № 237 від 05 березня 2015 на суму 2 192 588,03 грн. (два мільйони сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн. 03 коп.), згідно якого Банку було доручено списати з рахунку ТОВ «Ягуар» № 26001201112980 відкритому у філії "Київське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства «Банк "Фінанси та Кредит" МФО 300937 на рахунок одержувача № 26002001014082 відкритого в Публічному акціонерному товаристві «Перший інвестиційний банк», МФО 300506 грошові кошти у розмірі 2 192 588,03 грн. Проте, платіжне доручення Банком виконане не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.341 ГК України, розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідач повинен надавати за запитом клієнта інформацію про операції на рахунку.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 8.1. Закону України „ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача списати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" № 26001201112980, який обслуговується філією "Київське регіональне управління" Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" МФО 00937 на рахунок одержувача № 26002001014082 відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Перший інвестиційний банк", МФО 300506 грошові кошти у розмірі 2192588,03 грн., згідно платіжного доручення № 237 від 05.03.2015.

Відносно стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 57 007,29 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 32.2. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Враховуючи вище зазначене суд задовольняє вимогу позивача відносно стягнення пені.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" № 26001201112980, який обслуговується філією "Київське регіональне управління" Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" МФО 00937 на рахунок одержувача № 26002001014082 відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Перший інвестиційний банк", МФО 300506 грошові кошти у розмірі 2192588,03 грн., згідно платіжного доручення № 237 від 05.03.2015 р.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар" ( 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 2/А, код ЄДРПОУ 31571594) пеню в розмірі 57 007 (п'ятдесят сім тисяч сім) грн. 29 коп., судовий збір в розмірі 44991 ( сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення 17.08.2015.

Суддя Л..В. Прокопенко