Рішення № 48948153, 12.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015Справа №910/17368/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

До Моторного (транспортного) страхового бюро України

Про стягнення 25205,51 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Ткаченко О.П. - представник

Від відповідача Семенюк Л.Л. - представник

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 25 205,51 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2015 за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/17368/15 та призначено розгляд справи на 07.08.2015.

03.08.2015 представником відповідача надано до суду додаткові документи та відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

07.08.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 07.08.2015 представник позивача з'явився, надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 07.08.2015 оголошено перерву до 12.08.2015.

12.08.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано пояснення по справі.

В судове засідання 12.08.2015 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 12.08.2015 представник відповідача з'явився, надав суду пояснення по справі.

В судовому засіданні 12.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 між позивачем як страховиком та Дробжевою К.Р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 006-0043921/07 НТ, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "LAND ROVER RANGE ROVER" д.р.н. АА1001ІХ.

Відповідно до довідки ДАІ №9298438, 09.11.2013 на дорозі М-05 Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "LAND ROVER RANGE ROVER" д.р.н. АА1001ІХ.під керуванням Дробжева В.В. та автомобіля Iveco 20 д.р.н. ILBD235 під керуванням Лупан С.Г., та автомобіля KOGEL SN24 номерний знак ILO60RA під керуванням Ільяшенко С.В., автомобіля DAEWOO Ланос д.р.н. АІ2142АН під керуванням Дух В.Г. та автомобіля Volkswagen д.р.н. АА1590ЕГ під керуванням Васильчук В.М.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.11.2013 гр. Лупан С.Г. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до страхового акту № 49841/1 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 26 205,51 грн.

Позивач зазначає, що на підставі вище зазначеного, ним було виплачене страхове відшкодування в розмірі 26 205,21 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №198 від 17.12.2013.

Як зазначає позивач цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля Iveco 20 д.р.н. ILBD235 застраховано страховим сертифікатом "Зелена карта" MD11BA00222752.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до приписів ст. 33-1.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення вимог з підстав недотримання позивачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не проінформував своєчасно відповідача та не надав доказів що стосуються страхового випадку.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу не підлягають задоволенню .

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.08.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко