ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
20.08.2015 Справа № 908/4683/14
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
розглянувши заяву Комунального виробничого підприємства “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради про надання розстрочки виконання рішення по справі № 908/4683/14
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
до відповідача: Комунального виробничого підприємства “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (84300, м. Краматорськ Донецької області, вул. Орджонікідзе, 2-Б)
про стягнення суми,
Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
10.08.2015 року до господарського суду Запорізької області на підставі ст. 121 ГПК України надійшла заява Комунального виробничого підприємства “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (відповідача у справі) про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4683/14, в частині стягнення пені - 369666,37грн., інфляційних витрат - 646976,73грн., 3% річних – 192331,21грн. та судового збору – 73080,00грн. - на один рік.
Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що на теперішній час підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, через невідповідність тарифів на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії. Зауважує, що заборгованість споживачів за теплову енергію складає понад 24 млн. грн., крім того відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» підприємствам, які перебувають в зоні АТО та ведуть свою господарську діяльність за невиконання мов договору штрафні санкції не нараховуються.
Відповідач вказує, що станом на даний час, сума основної заборгованості за рішення суду по даній справі, сплачена в повному обсязі. Вказує, що одночасне стягнення з відповідача усієї суми штрафних санкції може спричинити припинення господарської діяльності підприємства взагалі, та як наслідок порушення безперебійності послуг з теплопостачання, скорочення чисельності персоналу або взагалі зупинення роботи підприємства. Також, заявник звертає увагу суду на те, що, на виконання постанови КМУ № 217 від 18.04.2014р. «Про твердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», відповідачем в установі ПАТ «Державний ощадний банк України» були відкриті рахунки із спеціальним режимом використання. З даних рахунків грошові кошти які надходять від споживачів на користь відповідача перераховуються на рахунки позивача відповідно до укладених договорів про закупівлю природного газу. Загальний розмір перерахованих коштів складає 60% - 90% від коштів, які надійшли на рахунки відповідача від споживачів.
Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить заяву задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., через перебування судді Хуторного В.М. у відпустці, заяву по справі № 908/4683/14 передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2015 р. заява по справі № 908/4683/14 прийнята судом до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2015р.
Позивач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 11.08.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач – вимоги суду, викладені в ухвалі від 11.08.2015 р., щодо надання витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В даному випадку, ухвала господарського суду від 11.08.2015 р. про призначення заяви про надання розстрочки до розгляду на 20.08.2015 р., була направлена судом на належні адреси позивача та відповідача.
У відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 “Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням АТО”, ухвала суду від 11.08.2015 р. (з інформацією про час та місце судового розгляду заяви) була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб – порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет, доказом чого є Витяги з веб-сторінки офіційного сайта від 12.08.2015р.
Тобто, про час та місце слухання даної справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на обмежений статтею 121 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, заява розглядається за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву КВП “Краматорська тепломережа” КМР, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 р. по справі № 908/4683/14 позов задоволено: стягнуто з КВП “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” заборгованість в сумі 3673268,88 грн., пеню в сумі 369666,37 грн., 3% річних в сумі 192331,21грн., інфляційні втрати в сумі 646976,73 грн. та судовий збір в сумі 73080,00грн.
16.12.2014 р. на примусове виконання рішення господарським судом було видано відповідний наказ.
10.08.2015 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява КВП “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (відповідача у справі) про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4683/14, в частині стягнення пені - 369666,37грн., інфляційних витрат - 646976,73грн., 3% річних – 192331,21грн. та судового збору – 73080,00 грн. - на один рік.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання
За змістом п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також на те, що відповідачем в установі ПАТ «Державний ощадний банк України» були відкриті рахунки із спеціальним режимом використання. З даних рахунків грошові кошти які надходять від споживачів на користь відповідача перераховуються на рахунки позивача відповідно до укладених договорів про закупівлю природного газу. Загальний розмір перерахованих коштів складає 60% - 90% від коштів, які надійшли на рахунки відповідача від споживачів.
В якості доказів КВП “Краматорська тепломережа” КМР надано Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2015 р. та договори, укладені між КВП “Краматорська тепломережа” КМР та ПАТ «Державний ощадний банк України» про відкриття банківського рахунку від 31.07.2014 р. та від 19.11.2014 р.
Однак, надані відповідачем документи та наведені доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 32-36, 121 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.
Так, Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2015р. сам по собі ніяким чином не свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Крім того, після 31.03.2015р. минув значний проміжок часу (5 місяців), а тому зазначений доказ згідно до ст. 34 ГПК України не є належним при розгляді заяви про розстрочку виконання судового рішення, що розглядається судом наприкінці серпня 2015р.
Інших документальних обґрунтувань наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим (утрудненим) одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі, відповідач суду не надав.
При цьому, заявник не надав належних доказів в підтвердження своїх вимог, документально не підтвердив неприбутковість відповідача, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк.
Посилання відповідача на те, що сума основного боргу за рішенням суду по даній справі в розмірі 3676268,88 грн., сплачена ним в повному обсязі, навпаки свідчить про платоспроможність підприємства і про відсутність обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Законом України «Про судоустрій України» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Посилання заявника на важкий фінансовий стан, суд не може сприймати у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов’язку належного виконання зобов’язань за судовим рішенням.
Додатково суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 03.12.2014р. з відповідача на користь позивача суми 4882243,19 грн., було вчинено відповідачем в період з січня по листопад 2013 року. Тобто з моменту вчинення правопорушення і станом на момент судового розгляду заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення (серпень 2015р.) минув значний період часу – два роки, що негативно впливає на майнові інтереси самого позивача у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів.
Крім того, в заяві про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси позивача.
Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.
Відповідно до положень пункту 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., при винесенні ухвали про відстрочку або розстрочку, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд, або відмовляє відповідно у відстрочці чи розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання за відсутності підстав для вчинення процесуальних дій, або за наявності таких підстав – задовольняє (задовольняє частково) відповідні заяви.
За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 12 місяців є необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Отже, суд відмовляє КВП “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (відповідача у справі) у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4683/14, в частині стягнення пені - 369666,37грн., інфляційних витрат - 646976,73грн., 3% річних – 192331,21грн. та судового збору – 73080,00грн. - на один рік
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального виробничого підприємства “Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4683/14, в частині стягнення пені у сумі 369666,37грн., інфляційних витрат у сумі 646976,73грн., 3% річних у сумі 192331,21грн. та судового збору у сумі 73080,00грн. на один рік – відмовити.
Суддя М.В. Мірошниченко
Судове рішення № 48947688, Господарський суд Запорізької області було прийнято 20.08.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/4683/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: