Ухвала суду № 48947316, 18.02.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

18.02.2014 Справа № 25/37/09

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Т.М.

за участю:

кредитора (скаржника) ОСОБА_1, особисто, паспорт СА № 188543, виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 23.05.1996;

представника кредитора (скаржника) ОСОБА_1 ОСОБА_2, довіреність № ВРХ № 553127 від 19.09.2012;

від інших кредиторів не з'явились;

ліквідатора ОСОБА_3, на підставі постанови від 03.06.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії ліквідатора у справі № 25/37/09

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Промислові мастила (м. Бориспіль Київської області);

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Присадки (м. Кременчук Полтавської області);

3. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (м. Запоріжжя);

4. Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (м. Запоріжжя);

5. Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя (м. Запоріжжя);

6. Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк (м. Харків);

Банкрут Товариство з обмеженою відповідальністю БІ-НАФТА (65059, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 30/31; ідент. код 30323829);

про банкрутство,

ліквідатор арбітражний керуючий ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2009 у справі № 25/37/09 (суддя Дьоміна А.В.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ БІ-НАФТА, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Запорізької області від 02.03.2009 у справі № 25/37/09 визнано грошові вимоги ТОВ Промислові мастила до ТОВ Бі-Нафта в сумі 298499,43 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_3, попереднє засідання призначено на 06.05.2009, підсумкове засідання суду на 03.06.2009.

В газеті Голос України від 21.03.2009 № 51 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ БІ-НАФТА.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Запорізької області від 06.05.2009 у справі №25/37/09 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ БІ-НАФТА.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.06.2009 у справі № 25/37/09 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ БІ-НАФТА розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2012, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2012, у справі № 25/37/09 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ БІ-НАФТА ОСОБА_3 виправлено помилку в ухвалі господарського суду Запорізької області від 06.05.2009 та виключено кредиторську заборгованість ОСОБА_1 по авансовим платежам у розмірі 18012,32 грн. із загальної заборгованості боржника по заробітній платі перед працівниками ТОВ БІ-НАФТА; провадження з розгляду клопотання ліквідатора ОСОБА_3 про перегляд реєстру вимог кредиторів ТОВ БІ-НАФТА припинено; заяву ОСОБА_1 про розяснення ухвали господарського суду Запорізької області від 22.10.2012 залишено без задоволення; клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишено без задоволення; скарга ОСОБА_1 на дії ліквідатора ТОВ БІ-НАФТА ОСОБА_3 задоволено частково, зобовязано ліквідатора боржника ОСОБА_3 включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 по авансовим звітам у розмірі 6870,83 грн. до 2-ї черги реєстру вимог кредиторів ТОВ БІ-НАФТА.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 скасовані постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2012 та ухвала господарського суду Запорізької області від 07.11.2012, справа № 25/37/09 направлена на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 у справі № 25/37/09 (суддя Кричмаржевський В.А.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.07.2009 № 124; відмовлено в задоволення заяви ліквідатора ТОВ БІ-НАФТА від 09.08.2012 про виключення заборгованості по авансових звітах у розмірі 18012,32 грн. із загальної заборгованості по заробітній платі перед працівниками банкрута; відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора від 30.08.2012 про перегляд ухвали господарського суду від 06.05.2009 за нововиявленими обставинами та заяви від 23.04.2013 про перегляд ухвали господарського суду від 06.05.2009 за нововиявленими обставинами; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 31.10.2012 про роз'яснення ухвали господарського суду від 22.10.2012; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 06.11.2012 про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 25.04.2013 про визнання незаконними клопотання ТОВ БІ-НАФТА № 42-25/37/09 від 09.08.2012; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зняття з розгляду клопотання ТОВ БІ-НАФТА № 47-25/37/09 від 30.08.2012.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 25/37/09 ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі 25/37/09 скасовані постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 та ухвала господарського суду Запорізької області від 25.04.2013, справа № 25/37/09 направлена на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

В порядку статті 21 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) справу передано судді Шевченко Т.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 (суддя Шевченко Т.М.) прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.07.2009 № 124 на дії ліквідатора у справі № 25/37/09, слухання справи призначено на 16.01.2014 (том 9 а.с. 7).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.07.2009 № 124 на дії ліквідатора відкладався на 03.02.2014, на 18.02.2014 для витребування додаткових документів.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу Оберіг.

03.02.2014 від ліквідатора ОСОБА_3 надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 14.07.2009, в якому ліквідатор вказує на необґрунтованість доводів скаржників, стверджує, що грошові кошти, про які йдеться у скарзі на дії ліквідатора, витрачені ним на задоволення вимог кредиторів першої черги у справі про банкрутство (відзив додано до справи).

В судових засіданнях ліквідатор ОСОБА_3 пояснив, що 40525,00 грн. та 10765,00 грн., що перераховані на його особистий рахунок, згідно з випискою банку (том 3 а.с. 13), спрямовані на відшкодування витрат ліквідатора в ліквідаційної процедурі, зокрема, на організацію та проведення продажу майна банкрута. Підкреслив, що з приводу цих витрат є рішення комітету кредиторів, однак дане рішення господарському суду на затвердження він не надавав.

14.02.2014 до канцелярії господарського суду надійшло клопотання ліквідатора у справі ОСОБА_3, в якому він просить залучити до матеріалів справи копії документів, в тому числі і копію протоколу № 3 комітету кредиторів від 14.08.2012 р.

Також ліквідатор ОСОБА_3 завив письмове клопотання, в якому стверджує, що заявники скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є кредиторами у справі, а отже, суд має відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як поданої особами, що не є сторонами у справі та права і обовязки яких не порушуються (долучено до справи).

Розглянувши заявлене клопотання, суд розцінює дане клопотання, з огляду на приписи ГПК України, як письмовий відзив, письмові заперечення на скаргу на дії ліквідатора, що є предметом розгляду в рамках справи про банкрутство ТОВ БІ-НАФТА. Доводам та запереченням, викладеним у вказаному клопотанні, судом буде надана оцінка при прийнятті рішення (ухвали) за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора.

В судових засіданнях 03.02.2014, 18.02.2014 ОСОБА_1 та його представник доводи скарги на дії ліквідатора від 14.07.2009 підтримали в повному обсязі, ОСОБА_1 вдруге подав заяву, в якій просить визнати незатвердженими Протокол №2 від 12.06.2009, визнати підробку ОСОБА_3 призначення платежу.

Щодо клопотань ОСОБА_1 про визнання платежу підробленим та про визнання незатвердженим протоколу № 2 від 12.06.2009 суд вдруге зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Суд наголошує, що справа № 25/37/09 передана на новий розгляд і в даному складі суду (суддя Шевченко Т.М.) справа розглядається в частині скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.07.2009 № 124 на дії ліквідатора ОСОБА_3

Розгляд інших заяв та клопотань, які не стосуються скарги на дії ліквідатора від 14.07.2009, знаходяться поза межами компетенції даного складу суду.

Разом з тим, суд наголошує, що обставини справи, що стосуються розгляду та вирішенню по суті скарги на дії ліквідатора ОСОБА_3, судом будуть враховані при винесенні ухвали за результатами розгляду скарги.

Розглянувши скаргу на дії ліквідатора, матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши подані докази, господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, працівниками підприємства ТОВ «Бі-Нафта» - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які були визнані кредиторами по справі, 14.07.2009 було подано до суду заяву, якою оскаржуються дії ліквідатора щодо невиплати працівникам підприємства заборгованості по авансовим звітам у розмірі 25213,15 грн., не сплати податків та бюджетних платежів, щодо викрадення та присвоєння ліквідатором боржника ОСОБА_3 в червні 2009р. грошових коштів банкрута у розмірі 40000,00грн.; крім того, заявники скарги просять зупинити процедуру ліквідації підприємства - банкрота ТОВ «Бі-Нафта», призупинити закриття справи, притягнути ліквідатора ОСОБА_3 к відповідальності за привласнення грошових коштів, за зловживання службовим становищем, за шахрайство, за порушення Конституції тощо; зобовязати ліквідатора сплатити працівникам підприємства 25213,15 грн.(том 3 а.с.8-12).

В процесі розгляду вказаної заяви на протязі 2009-2014р.р. скаржник ОСОБА_1 подав ряд клопотань, заяв, які, виходячи з їх змісту, є відзивами на доводи та заперечення ліквідатора ОСОБА_3, доповненнями обґрунтувань скарги на дії ліквідатора (том 6 а.с. 137-144, том 9 а.с.21-27, 51-54).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 04.11.2012 по 18.01.2013 (далі Закон про банкрутство) у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Виходячи з приписів пунктів 12, 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до виписки АТ «УкрСиббанк» за період з 12.06.2009р. по 30.06.2009р. (том 3 а.с.13), 17.06.2009р. ліквідатором ОСОБА_3 з розрахункового рахунку банкрута ТОВ «Бі-Нафта» на рахунок ФОП ОСОБА_3 було перераховано за платіжними дорученнями: 10765,00 грн із призначенням платежу «погашення заборгованості першої черги у справі про банкрутство 25/37/09, відшкодування витрат арбітражного керуючого згідно постанови господарського суду від 03.06.2009» та 40 625,00грн. із призначенням платежу «погашення заборгованості першої черги у справі про банкрутство 25/37/09 оплата послуг арбітражного керуючого за травень 2009 року згідно постанови господарського суду" (том 3 а.с.13).

Отже, грошові кошти у вказаних сумах були списані арбітражним керуючим ОСОБА_3 з розрахункового рахунку банкрута через два тижні після визнання боржника банкрутом та призначення його ліквідатором у справі.

Аналізуючи зміст призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях щодо перерахування грошових коштів боржника на рахунок ФОП ОСОБА_3, слід зазначити, що у травні 2009р. арбітражний керуючий ОСОБА_3 виконував функції розпорядника майна боржника і оплата послуг розпорядника майна ТОВ «Бі-Нафта», згідно з постановою суду від 03.06.2009р., погашається за рахунок ініціюючого кредитора ТОВ «Промислові мастила», а не за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника.

Так, на засіданні комітету кредиторів 18.05.2009р (протокол №1) було встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого з моменту його призначення і до першого засідання комітету кредиторів, а саме, у розмірі 3495,83 грн. за кожен місяць, загальна сума складає 8739,58 грн. та повинна бути сплачена ініціюючим кредитором ТОВ «Промислові мастила». Оплата послуг розпорядника майна з 18.05.2009р., як зазначено у протоколі, встановлюється на рівні двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх повноважень та сплачується за рахунок коштів боржника. Також встановлено розмір відшкодування витрат розпорядника майна на рівні 1170,00грн., а саме, витрати на проведення фінансового аналізу боржника.

Постановою господарського суду від 03.06.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі-Нафта» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 та покладено на нього повноваження керівника банкрут. Цією ж постановою затверджено рішення комітету кредиторів №1 від 18.05.2009р. в частині встановлення оплати послуг розпорядника майна у сумі 8739,58грн. за рахунок коштів ініціюючого кредитора (том 2 а.с.98).

Слід зауважити, що рішення комітету кредиторів (протокол №1 від 18.05.2009) щодо оплати послуг розпорядника майна за рахунок коштів Боржника ухвалою суду не затверджувалось.

Як свідчать матеріали справи, на засіданні комітету кредиторів ТОВ «Бі-Нафта» 12.06.2009р (протокол №2) було встановлено оплату послуг ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_3 в сумі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора боржника, за рахунок коштів боржника, та зобовязано голову комітету кредиторів подати до господарського суду Запорізької області на затвердження протокол засідання комітету кредиторів (том 2 а.с. 105).

19.06.2009р. за вих. № 22-010/71 представник АТ «УкрСиббанк» (голови комітету кредиторі) звернувся до суду із клопотанням про затвердження протоколу №2 від 12.06.2009 засідання комітету кредиторів у справі №25/37/09 (том 2 а.с.104).

Листом від 15.07.2009р. за вих. № 22-010/115 представник АТ «УкрСиббанк» (голови комітету кредиторі) відізвав клопотання від 19.06.2009р. за вих. № 22-010/71 щодо затвердження протоколу комітету кредиторів № 2 від 12.06.2009 р. та просить залишити вказане клопотання без розгляду (том 3 а.с.24).

Матеріали справи та надані докази свідчать, що встановлена рішенням комітету кредиторів ТОВ «Бі-Нафта» оплата послуг ліквідатора ОСОБА_3 (протокол №2 від 12.06.2009р) господарським судом, як цього вимагають приписи п.12 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення плато спроможності боржника або визнання його банкрутом», не затверджувалась.

Також звіт про оплату послуг, про відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_3 у справі про банкрутство ТОВ «Бі-Нафта», на дату перерахування ліквідатором ОСОБА_3 на свій рахунок коштів у сумах 10765,00 грн. та 40 625,00грн., комітетом кредиторів не розглядався, рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду не затверджувався, як цього вимагають приписи п.14 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення плато спроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на вищевикладене суд, при розгляді скарги ОСОБА_1 на дії ліквідатора, не приймає до уваги як доказ виконання ліквідатором приписів ст. 3-1 Закону про банкрутство, протокол №3 комітету кредиторів від 14.08.2012 р., копія якого надана у справу ліквідатором 14.02.2014р.( том 9 а.с.131-133)

За наведених обставин дії ліквідатора ОСОБА_6 щодо перерахування 17.06.2009 р. на свій розрахунковий рахунок коштів підприємства-банкрута ТОВ «Бі-Нафта», відповідно, у сумах: 10765,00 грн. із призначенням платежу «погашення заборгованості першої черги у справі про банкрутство 25/37/09, відшкодування витрат арбітражного керуючого згідно постанови господарського суду від 03.06.2009» та 40 625,00грн. із призначенням платежу «погашення заборгованості першої черги у справі про банкрутство 25/37/09 оплата послуг арбітражного керуючого за травень 2009 року згідно постанови господарського суду" є неправомірними, суперечать приписам закону.

За приписами ст.1 Закону про банкрутство поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: < ... > у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобовязань банкрута перед працівниками підприємства банкрута < ... >.

У скарзі та додаткових поясненнях, обґрунтуваннях ОСОБА_1 стверджує, що заборгованість підприємства банкрута перед ним по авансовим звітам складає 25213,15грн., які ліквідатор повинен йому виплатити.

Вивчені матеріали справи та надані докази свідчать про те, що борг банкрута перед працівником підприємства (ТОВ «Бі-Нафта») ОСОБА_1 по авансовим звітам у розмірі 18012,32 грн., на підставі відомостей бухгалтерського обліку, був включений ліквідатором до реєстру вимог конкурсних кредиторів; реєстр затверджений ухвалою господарського суду 06.05.2009р. (том 2, а.с. 72, том 7 а.с.67). Ухвалу суду не скасовано.

В процесі розгляду справи також встановлено, що заборгованість підприємства банкрута перед ОСОБА_1 по авансовим звітам за період: лютий - травень 2009р. складає 6486,83 грн. Зазначене підтверджено матеріалами справи (копіями авансових звітів за лютий травень 2009р. та доданими до них документами, оригінали яких надані ліквідатором у справі для огляду в судовому засіданні).

Заборгованість банкрута перед ОСОБА_1 по авансовим звітам у розмірі 380,00 грн. не знайшла свого підтвердження в ході розгляду скарги на дії ліквідатора.

У звязку із тим, що заборгованість підприємства банкрута перед працівником підприємства ОСОБА_1 у розмірі 6486,83 грн. по авансовим звітам виникла після порушення провадження у справі, значиться у бухгалтерському обліку боржника, вказана заборгованість є поточною і підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів до другої черги задоволення.

Згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду кожним кредитором окремо.

Аналіз матеріалів справи та поданих доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 є кредитором у справі. Зазначене спростовує доводи ліквідатора ОСОБА_3 щодо відсутності у ОСОБА_1 права подавати скаргу на дії ліквідатора.

Вимоги ОСОБА_1 щодо зупинення процедури ліквідації підприємства необґрунтовані.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобовязання ліквідатора ОСОБА_3 виплатити працівникам підприємства банкрута заборгованість по авансовим звітам, суд зауважує, що погашення кредиторських вимог здійснюється ліквідатором за рахунок майна боржника в порядку черговості, визначеної судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-1, 22-25, 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.ст. 41, 45, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії ліквідатора у справі № 25/37/09 про банкрутство ТОВ «Бі-Нафта» задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ліквідатора ОСОБА_3 щодо перерахування ним 17.06.2009р. з розрахункового рахунка банкрута ТОВ «Бі-Нафта» на рахунок ФОП ОСОБА_3 10 765,00 грн. та 40 625,00 грн.

Направити відповідну інформацію в прокуратуру Запорізької області щодо перевірки наявності в діях ліквідатора ОСОБА_3 ознак злочину.

Зобовязати ОСОБА_3 включити до реєстру вимог кредиторів поточні вимоги ОСОБА_1 у сумі 6486,83 грн. до другої черги задоволення.

В іншій частині скарги відмовити.

Копію ухвали надіслати ліквідатору, скаржникам, комітету кредиторів (ТОВ Промислові мастила; АТ УкрСиббанк); прокурору Запорізької області.

СуддяТ.М. Шевченко