Рішення № 48945931, 20.08.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2015 р. Справа № 903/632/15за позовом Ковельської міської ради

до відповідача-1: виконавчого комітету Ковельської міської ради, м. Ковель

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад", м. Ковель

про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001р. Про оформлення права власності на установи, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 13.06.2001р.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 начальник юридичного відділу (дов. №239 від 31.12.2014р.),

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: ОСОБА_2 директор (наказ №29 від 11.04.2000р.), ОСОБА_3 адвокат (договір про надання правової допомоги від 15.07.2015р.).

Суть спору: позивач в позовній заяві просив визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001р. Про оформлення права власності на установи; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13.06.2001р. на приміщення площею 234. 1 кв. м., яке розташоване в м. Ковелі по вул. Косачів, 8, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад".

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 229 від 12.06.2001р. Про оформлення права власності на установи було прийняте з порушеннями вимог ст. 18 Закону України Про основи містобудування (в редакції закону від 08.02.2001р), п. 1.8. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб; перед початком проведення добудови та реконструкції по переобладнанню власних приміщень під магазин для торгівлі товарами виробничо-комерційне підприємство Каскад проігнорувало рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 99 від 16.03.2000р. про необхідність отримати дозвіл на початок будівництва в інспекції Держархбудконтролю та після проведення робіт по добудові, реконструкції, переобладнанню приміщень і споруд прийняти їх у експлуатацію.

Свідоцтво про право власності від 13.06.2001р. на приміщення площею 234. 1 кв. м., яке розташоване в м. Ковелі по вул. Косачів, 8, просить визнати недійсним на підставі того, що воно було видано на підставі незаконно прийнятого рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 229 від 12.06.2001р. Про оформлення права власності на установи.

Ухвалою суду від 11.06.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.07.2015р., зобовязано відповідача-1 подати суду: обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; відповідача-2: обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; належним чином завірену копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад", довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

14.07.2015р. відповідачем-2 - ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" через канцелярію суду було подано відзив на позов №147 від 13.07.2015р., в якому відповідач посилається на таке:

- ТзОВ ВКП Каскад вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не ґрунтується на обставинах порушеного права Ковельської міської ради товариством. Всі докази, подані Ковельською міською радою в обґрунтування позовних вимог, не стосуються предмету спору.

Написання та подання позовної заяви Ковельською міською радою відбулось виключно на підставі пункту 2-го прийнятого рішення Ковельської міської ради від 15.04.2015 року № 69/49 Про скасування рішення, яке господарським судом Волинської області по справі № 903/516/15 від 13.07.2015р. (суддя Сур'як О.Г.), визнано недійсним та скасоване.

На підставі викладеного вище та керуючись п.1-1 ст. 80 ГПК України, ТзОВ ВКП Каскад просило припинити провадження у справі.

У зв'язку із невиконанням відпвідачем-1 вимог ухвали суду від 11.06.2015р. щодо подачі суду обґрунтованих письмових пояснень на заявлений позов, доказів на їх підтвердження, необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи було відкладено на 29.07.2015р.

28.07.2015р. електронною поштою відповідач-1 - виконавчий комітет Ковельської міської ради надіслав пояснення №174 від 24.07.2015р., в яких не заперечує проти задоволення позову, посилаючись на таке:

- рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 229 від 12.06.2001р. за виробничо-комерційним підприємством «Каскад» оформлене право власності на приміщення площею 234, 1 м. кв. по вул. Косачів, 8, в м. Ковель.

На підставі вказаного рішення 13 червня 2001 року виробничо-комерційному підприємству «Каскад» було видане свідоцтво про право власності на приміщення площею 234. 1 кв. м., яке розташоване в м. Ковель по вул. Косачів, 8.

Підставою для прийняття даного рішення слугував підготовлений провідним спеціалістом КП Волинського обласного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_4 проект рішення.

Дане рішення було прийнято на підставі подання виробничо-комерційного підприємства «Каскад» на підставі поданих документів та висновку Волинського обласного бюро технічної інвентаризації, керуючись інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09,06.1998р. № 121.

Відповідно до ухвали Ковельського міськрайонного суду від 11 березня 2015 року гр. ОСОБА_5 підготувала «незаконний» проект рішення «Про оформлення права власності на установи», який був затверджений рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 229 від 12.06.2001р. та на підставі якого 13.06.2001р. проведено державну реєстрацію права власності на приміщення по вул. Косачів, 8, в м. Ковелі, чим неналежно виконала свої службові обов'язки і заподіяла істотної шкоди громадським інтересам, вчинивши службову недбалість.

29.07.2015р. відповідачем-2 - ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" через канцелярію суду було подано додаткові заперечення на позов б/н від 29.07.2015р. та клопотання б/н від 29.07.2015р. про покладення на позивача витрат на оплату послуг адвоката в разі прийняття рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні 29.07.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-1 - виконавчого комітету Ковельської міської ради в судове засідання 29.07.2015р. не з'явився, хоча відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033342068, що міститься в матеріалах справи.

Представники відповідача-2 ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" позовні вимоги заперечували, просили у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у додаткових запереченнях на позов б/н від 29.07.2015р.

З метою дотримання принципу рівності та змагальності сторін, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи було відкладено на 12.08.2015р., строк розгляду спору продовжено на 15 днів - до 24.08.2015р. включно.

11.08.2015 року представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення №193 від 11.08.2015р.

12.08.2015 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.08.2015 року для обґрунтування позивачем в письмовому вигляді порушеного права, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду; для подачі документів, на підставі яких приймалось рішення №229 від 12.06.2001р.

20.08.2015 року представник позивача подав письмові пояснення №205 від 20.08.2015р., відповідач-2 додаткові заперечення на позов №168 від 20.08.2015р.

Відповідач-1 в судове засідання 20.08.2015р. уповноваженого представника не направив.

Зважаючи на те, що відповідач-1 належним чином був повідомлений про судовий розгляд 20.08.2015р., подав письмові пояснення на заявлений позов, справу на підставі ст..75 ГПК України розглянуто за відсутності представника відповідача-1.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-2, господарський суд

в с т а н о в и в:

16.03.2000 року виконавчим комітетом Ковельської міської ради було прийнято рішення №99 «Про дозвіл на реконструкцію, переобладнання та добудову приміщень і споруд».

Згідно з п.п.1, 1.4. рішення виконавчий комітет Ковельської міської ради дозволив виробничо-комерційному підприємству "Каскад" провести переобладнання власних приміщень під магазин для торгівлі товарами власного виробництва по вул. Косачів,8 у м. Ковелі.

Пунктами 3, 4 рішення виконавчий комітет зобовязав виробничо-комерційне підприємство "Каскад" перед початком проведення будівельних робіт отримати дозвіл на початок будівництва в Інспекції Держархбудконтролю у відповідності до ДБН-А. І-2-93; після проведення робіт по добудові, реконструкції, переобладнанню приміщень і споруд прийняти їх у експлуатацію.

Рішенням №143 від 20.04.2000 року виконком Ковельської міської ради погодив виробничо-комерційному підприємству "Каскад" добудову до існуючих приміщень загальною площею 67,1 кв.м. на власній території у відповідності до Державного акта на право постійного користування землею №118 від 28.10.1997р.

12.06.2001 року виконавчим комітетом Ковельської міської ради було прийнято рішення №229 про оформлення права власності за виробничо-комерційним підприємством "Каскад" на приміщення пл.234.1 по вул. Косачів, 8 у м. Ковелі.

Як зазначено в рішенні, його прийнято на підставі подання виробничо-комерційного підприємства "Каскад", представлених документів і висновку Волинського обласного бюро технічної інвентаризації, керуючись Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб" (затвердженою наказом Держбуду України від 09.06.1998 року № 121 та зареєстрованої в Мінюсті України 26.06.98p. №399/2839).

На підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001 року 13.06.2001 року виробничо-комерційному підприємству "Каскад" було видано свідоцтво про право власності на приміщення пл.234.1 кв. м. по вул. Косачів, 8 у м.Ковелі.

15.04.2015 року Ковельською міською радою було прийнято рішення №69/49 «Про скасування рішення», відповідно до п.1 якого Ковельська міська рада скасувала рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 12.06.2001 року № 229 про оформлення права власності за ВКП «Каскад» на приміщення площею 234,1 кв.м., що розташоване в м. Ковелі по вул. Косачів, 8.

Проте, рішенням господарського суду Волинської області від 13.07.2015р. у справі №903/516/15 задоволено позовну вимогу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Каскад і визнано недійсним рішення Ковельської міської ради від 15 квітня 2015 року №69/49.

Позовні вимоги Ковельської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001р. Про оформлення права власності на установи, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 13.06.2001р. до задоволення не підлягають з огляду на таке.

У відповідності із преамбулою Закону України №280/97-ВР від 21.05.1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі Закон України №280/97-ВР від 21.05.1997р.). він визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10, частинами 1, 2 ст.11, частиною 6 ст.59 Закону України №280/97-ВР від 21.05.1997р. передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад врегульовані главою 2 Закону України №280/97-ВР від 21.05.1997р.

Норми цієї глави, які визначають повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, в візних галузях, містять як власні (самоврядні) повноваження, так і делеговані.

Серед повноважень, передбачених ст.ст.27-39 Закону України №280/97-ВР від 21.05.1997р., відсутнє таке право виконавчого комітету міської ради як оформлення права власності.

Відповідно до п.п.а п.4.1. ст..4 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Держбуду України від 09.06.1998 року № 121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998p. за №399/2839, чинної на час прийняття оспорюваного рішення, оформлення права власності на обєкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку 11 місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Як пояснював представник позивача в судовому засіданні повноваження виконавчого комітету міської ради щодо оформлення права власності не є власною компетенцією виконавчого комітету, а є делегованими повноваженнями.

Таким чином, виконком, прийнявши рішення №229 від 12.06.2001р., фактично реалізував повноваження, надані йому радою.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом цих норм правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обовязку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обовязку від зобовязаних осіб.

В п.2 чинного розяснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Оскільки позивачем не доведено, які його права порушено прийняттям виконавчим комітетом рішення №229 від 12.06.2001р. Про оформлення права власності на установи, тобто не доведено факту порушення свого субєктивного цивільного права прийняттям цього рішення, вимога про визнання його недійсним до задоволення не підлягає.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просить також визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13.06.2001р. на приміщення площею 234. 1 кв. м., розташоване в м. Ковелі по вул. Косачів, 8, належне товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад".

Оглядом свідоцтва встановлено, що воно було видане на підставі рішення виконкому Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001р.

У звязку із відмовою в позові про визнання недійсним рішення виконкому Ковельської міської ради №229 від 12.06.2001р., відсутні правові підстави для задоволення позову і визнання недійсним свідоцтва про право власності від 13.06.2001р., яке було видане на підставі цього рішення.

Окрім цього, свідоцтво про право власності не є актом ненормативного характеру і не може бути предметом оскарження.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності не відповідає способам захисту, встановленим ст..16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

У відповідності із постановою Верховного Суду України від 13.07.2004р. №10/732, п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України в постанові від 12.04.2011р. по справі №01/50/2-92.

Керуючись ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

У відповідності із ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено:25.08.2015р.

Суддя І. О. Якушева