Рішення № 48938680, 05.02.2010, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

м. Баранівка, вул. Першотравенська, 30, 12700, (04144) 3-11-70

Справа № 2-9/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКР АЇНИ

05 лютого 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: -головуючого - судді Головні в.п., секретаря судових засідань - ОСОБА_1, з участю позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3 с.в., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, коменсації і індексації заробітної плати, моральної шкоди, витрат, пов'язаних з лікуванням

ВСТАНОВИВ:

5.05.2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ "Баранівський фарфоровийзавод", просив постановити рішення, яким визнати незаконним наказ керівника цього підприємства № 55-п від 19 березня 2008 року про звільнення його з роботи за прогул по ст .40 П.4 КЗпП України, зобов'язати відповідача поновити його на роботі на посаді модельника гіпсових форм формоливарної дільниці з 19 березня 2009 року, стягнути зТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на його користь індексацію заробітної плати, компенсацію втрати частини індексації у зв' язку з порушенням термінів ії виплати, заробітну плату за час вимушеного прогулу, витрати понесені у зв'язку з лікуванням в сумі 907 гривень 36 копійок, а також моральну шкоду в сумі 15000 гривень.

Обгрунтовуючи вимоги позивач зазначив в позові, що працював в ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на посаді модельника гіпсових форм. 19 березня 2009 року був звільнений з роботи за прогул без поважної причини за пунктом 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України. Звільнення вважає незаконним. До 18 березня 2009 року він хворів, 18.03.2009 року рішенням МСЕК йому було встановлено 3 групу інвалідності.19.03.2009 року, коли вранці прийшов на роботу, не був допущений на територію підприємства працівниками охорони, вимушений був для передачі листка непрацездатності викликати на прохідну підприємства начальника формо - ливарного цеху ОСОБА_4 В другій половині дня він зустрівся з одним з керівників підприємства ОСОБА_5, який йому погрожував, що звільнить з роботи за будь-яких обставин, насильно відібрав у нього довідку МСЕК і не повернув її. Така поведінка керівника призвела до різкого погіршення його стану здоров'я і о 23 годині 19.03.2009 року він був госпіталізований в реанімаційне відділення Баранівської комунальної лікарні. Перебував настаціонарному лікуванні до 1 квітня 2009 року, витратив на лікування 907 гривень 36коп. Письмові пояснення про причину відсутності на роботі 18 березня 2009 року у нього не відбиралися і ніхто не просив їх надати. Наказ про звільнення з роботи і трудову книжку він отримав лише після неодноразових письмових звернень до відача, а саме 7 та 13 квітня 2009 року. Його вимоги про виплату індексації заробітної плати та компенсації втрати ії частини у зв'язку з порушенням термінів виплати, залишено без реагування, відповідач відмовляє йому також у видачі довідок про нарахування індексації і компенсації. Вважає що звільнений з роботи за прогул безпідставно, так як не вчиняв прогулу. Внаслідок порушення його прав при звільненні, невиплати належних до сплати коштів, він переніс нервовий стрес, був позбавлений можливості підтримувати достатній життєвий рівень, хворів. Все це заподіяло йому моральну шкоду.

В судовому ОСОБА_2 повністю підтримав вимоги і уточнив їх. Просить судвизнати незаконним наказ директора ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» № 55-п від19.03.2009 року про звільнення його з роботи за прогул без поважної причини, поновити його на роботі на підприємстві на посаді модельника гіпсових форм формо -ливарної дільниці ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» з дня звільнення стягнути звідповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за перід з 19.03.2 009 року по 5 лютого 2010 року включно, в сумі 13640 гривень 62 копійки, індексацію заробітної плати в сумі 2258 гривень 01 копійка, компенсацію втрати частини індексації у зв'язку з порушенням термінів ії виплати в сумі 1878 гривень 17 копійок, моральну шкоду в сумі 15000 гривень, витрати, понесені у зв'язку з лікуванням в сумі 907 гривень 36 копійок. Він пояснив, що з грудня 2008 року знаходився на лікуванні. Після закінчення лікування, 18 березня 2009 року був направлений на засідання МСЕК, де йому було встановлено 3 групу інвалідності. Коли 19.03.2009 року прийшов на роботу для вирішення питання про звільнення за станом здоров'я, так як йому за рішенням МСЕК протипоказано виконання роботи, яку виконував до захворювання, працівники охорони не допустили його на територію підприємства. Він вимушений був викликати по телефону на прохідну свого керівника ОСОБА_6 і передати їй листок непрацездатності. Також в цей день він зустрічався з працівником відділу кадрів, консультувався як звільнитися з роботи, так як за рішенням МСЕК йому протипоказана робота, яку виконував. В другій половині дня він зустрівся з керівником підприємства ОСОБА_7, який на нього кричав, за те що він тривалий час хворіє, погрожував, звільнить з роботи, відібрав у нього довідку МСЕК. Внаслідок таких дій ОСОБА_5 у нього погіршився стан здоров'я і ввечері цього дня його автомобілем швидкої допомоги доставили в реанімаційне відділення Баранівської комунальної лікарні. Він знаходився на стаціонарному лікуванні до 1 квітня 2009 року, витрачав на лікування свої кошти. Коли його виписали з лікарні, дізнався що звільнений з роботи за прогул. Письмові поясненняя про причину відсутності на роботі 18 березня 2009 року у нього не відбиралися і ніхто не просив їх надати. Наказ про звільнення з роботи і трудова книжку йому видані лише після неодноразових письмових звернень до відповідача, а саме 7 та 13 квітня 2009 року. Вважає що звільнений з роботи за прогул безпідставно, так як не вчиняв прогулу. Внаслідок незаконного звільнення, відмови у видачі документів про звільнення, невиплати належних до сплати індексації і компенсації, він переніс нервовий стрес, був позбавлений можливості підтримувати достатній житгєвий рівень, хворів. Все це заподіяло йому моральну шкоду, яку він оцінює в 15000 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_3 визнала позов частково і пояснила, що ОСОБА_2 звільнений з роботи за про гул без поважної причини з дотриманням норм чинного законодавства. 18 та 19 березня 2009 року він дійсно був відсутній на робочому місці, відмовився дати письмове пояснення про причину відсутності, про що було складено акти . 19 березня 2009 року ОСОБА_2 приходив на підприємство для вирішення питання про звільнення, до роботи не приступав. Вона не заперечує проти стягнення на користь ОСОБА_2 сум індексації та компенсації, решту позовних вимог просить залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, показання свідків, оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку,що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно копії наказу № 55-п від 19 березня 2009 року, позивач звільнений з роботи за прогул без поважної причини за пунктом 4 статгі 40 Кодексу Законів про працю

України/а.с.6/.

Разом з тим, доказів, які б підтверджували в судовому засіданні не здобуто.

На підтвердження доводів про вчинення позивачем прогулів 18 та 19 березгня 2009 року представник відповідач надала суду копії актів та службових записок, копію табеля виходу на роботу за березень 2009 року, згідно яких ОСОБА_2 18 та 19 березня 2009 був відсутній на робочому місці,відмовився давати пояснення про причину відсутності.

Суд не вважає докази, якими відповідач обгрунтовує заперечення проти позову такими, що заслуговують на увагу з слідуючих підстав.

Факт відсутності позивача на робосому місці 18 та 19 березня 2009 року не заперечує сам позивач, його підтвердила в судовому засіданні також свідок ОСОБА_6

Однак, пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України, передбачено, що власник або уповноважений ним орган вправі розірвати з працівником трудовий договір лише у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьо х годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно з довідками, виданими головою ЛКК Баранівської комунальної центральної районної лікарні 19.03.2009 року, лікарем терапевтом цієї лікарні, копіями листка непрацездатності 18-19 березня 2009 року ОСОБА_2 знаходився на обстеженні в Новоград-Волинській МСЕК та на прийомі в Баранівській районній лікарні у лікаря терапевта. Листок непрацездатності йому закрито 18 березня 2009 року. За станом здоров' я позивачу встановлено 3 групу інвалідності, призначено амбулаторне лікування. /а.с. 8, .119,121/.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 18.03.2009 року, ОСОБА_2встановлено третю групу інвалідності. За висновком МСЕК йому «протипоказана важка фізична праця, робота з алергенами, переохолодження. Раціональне працевлаштування. Рекомендовано лікування у пульмонолога, алерголога, стаціонарне лікування»

Зазначені докази свідчать, що ОСОБА_218 березня 2009 року був відсутній на робочому місці з поважної причини.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 Згідно з висновком МСЕК від 18.03.2009 року не мав можливості за станом здоров'я виконувати роботу модельника гіпсових форм, 19.03.2009 року був на прийомі у лікаря терапевта і йому було призначено амбулаторне лікування, він повідомив відповідача, що бажає звільнитися з роботи за станом здоров' я, а також в цей же день був поміщений в Баранівську районну лікарню на стаціонарне лікування, суд прийшов до висновку, що 19.03.2009 року він також був відсутній на робочому місці з поважної причини.

. За таких обставин його звільнення є незаконним.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижеоплачуваної роботи, але не більш як за як за один рік.

Враховуючи, що ОСОБА_2 звільнений з роботи незаконно, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме за період з 19 березня 2009 року по 5 лютого 2010 року включно.

Згідно з довідкою про заробітну плату ОСОБА_2, розрахунком індексації заробітної в період з грудня 2008 року 18 березня 2009 року позивач не працював у зв' язку з хворобою. В листопаді 2008 року йому було нараховано заробітну плату в сумі 1322гривні 85 копіок.Враховуючи, що в листопаді 2008 року було 20 робочих середньоденний заробіток ОСОБА_2 становив 66 гривень 14 копійок. /1322.85 :20/.

Приймаючи до уваги, що на період з 19 березня 2009 року по 5 лютого 2009 року припадає 225 робочих днів, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу заробітну за час вимушеного прогулу в сумі 14881 гривня 50 копійок (66.14 х 225).

Відповідно до ст.33 Закону України "Про оплату праці", в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати, індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Суд встановив, що з дня набрання цим Законом сили зазначена вимога відповідачем ігнорувалася.

Як видно з розрахунку, виданого ТОВ "Баранівський фарфоровий завод", індексація на заробітну плату ОСОБА_2 в період з березня 2003 року по 19 березня 2009 року не нараховувалася і не виплачувалася йому. Позивачу нараховано індексацію заробітної плати в сумі 2258 гривень 01 копійка /а.с.81-83/

Відпоовідно до статті 34 Закону України« Про оплату праці», пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003 року, у разі несвоєчасної виплати сум індексації на заробітну плату, проводиться нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Сума компенсації втрати частини індексації у зв' язку з порушенням термінів ії виплати згідно розрахунку відповідача становить 1878 гривень 17 копійок /а.с. 113-114/

Враховуючи, що спор щодо розміру сум індексації та компенсації, які підлягають виплаті позивачу між сторонами відсутній, суд вважає необхідним стягнути їх на користь ОСОБА_2

Відповідно до стапі 237 -1 Кодексу Законів про працю У країни, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди дійсно мало місце, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, однак частково.

Суд встановив, що ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_2 було грубо порушено вимоги трудового законодавства, зокрема він безпідставно був звільнений на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України за прогул без поважної причини, в порушення вимог статей 33 та 34 Закону України «Про оплату праці» йому не було нараховано і не було виплачено індексацію заробітної плати та компенсацію у зв' язку з порушенням термінів виплати індексації. У зв'язку з незаконним звільненням та ігноруванням його правами, неодноразовим І більше 10 разів/ відкладенням розгляду справи з різних причин з ініціативи відповідача, ОСОБА_2 довелося докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги обставини і суть порушень законних прав позивача, що ці порушення призвели до моральних страждань і вимагають від ОСОБА_2 додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає необхідним стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

ОСОБА_2 просить також стягнути з відповідача на його користь витрати, понесені ним у зв'язку з лікуванням в період з 19 березня по 1 квітня 2009 року в сумі 907 гривень 36 копійок, посилаючись на те, що захворів з вини відповідача.

Враховуючи, що під час розгляду справи ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів, про те, що ним понесено витрати в зазначеному розмірі, що вони були викликані неправомірною поведінкою відповідача, суд вважає необхідним відмовити йому в цій частині позову.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,213,215 ЦПК України, на підставі ст. 116, 117,233, 235, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 33, 34 Закону України «Про оплату праці» суд

РІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ директора товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» № 55-п від 19 березня 2009 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи за прогул за пунктом 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді модельникагіпсових форм формо - ливарної дільниці ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» з 19 березня 2009 року.

Рішення в цій частині допустити до негайного виконання.

Стягнути з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" /р/р 26002301000055 в АКБ Східно-Європейський банк», МФО 322658 код ОКПО 05502812/ на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.03.2009 року по 5 лютого 2010 року включно, в сумі 14881 гривня 50 копійок, відрахувати з цієх суми встановлені законодавством податки і збори. Рішення в цій частині допустити до негайного виконання в межах середньомісячного заробітку - 1332 ГРИВНІ 85 копійок.

Стягнути з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" /р/р 26002301000055 в АКБ «СхідноЄвропейський банк», МФО 322658 код ОКПО 055028121 на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати в сумі 2258 гривень 01 копійка, компенсацію втрати частини індексації у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 1878 гривень 17 копійок, моральну шкоду в сумі 5000 гривень, а всього стягнути 9136 гривень /дев'ять тисяч сто тридцять шість/ гривень 18 копійок.

Відмовити ОСОБА_2 в позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» про стягнення витрат в сумі 907 гривень 36 копійок, понесених у зв'язку з лікуванням, за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь держави судовий збірв сумі 241 гривня 18 копійок.

Стягнути з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи 120 /сто двадцять/ гривень Отримувач: УДК у Баранівському районі Ікод ЗКПО 20413431, розрахунковий рахунок № 231219259700037, банк: ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО банку- 811039 Призначення платежу- Інформаційно-технічне -забезпечення розгляду цивільної справи Баранівським райсудом Житомирської області .

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський нний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: