Вирок № 48938016, 28.07.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11622/13-к

Провадження № 1-кп/369/48/15

В И Р О К

іменем України

28.07.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гришка О.М.

суддів Пінкевич Н.С.

ОСОБА_1

при секретарі Жилко Я.А., Дехтяренка Я.Г., Солдатенко В.С.

за участю прокурора Алфьорової Г.В., Будніка І.А.

потерпілого ОСОБА_2

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахської РСР, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, працюючої директором ТОВ «ОСОБА_6 Україна», проживаючої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

Встановив:

ОСОБА_8 заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом обману в особливо великих розмірах за наступних обставин, так в 2007 році (точної дати судом не встановлено) ОСОБА_9 діючи з відома та за дорученням ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 про намір ОСОБА_10 продати земельну ділянку площею 0, 0802 га, розташовану в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. О. Білаша, 12, належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 701221, виданого 01.08. 2007 р. Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі, разом із наявними на ній житловим будинком, альтанкою та свердловиною, належних ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 358359, виданого 02.10. 2007 р. виконкомом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, внаслідок чого ОСОБА_11 виявила бажання на їх придбання. В подальшому восени 2007 року (точна дата судом не встановлена) у зв»язку з неможливістю придбати у домовлений термін дану земельну ділянку з об»єктами нерухомості, розташованими на ній, ОСОБА_11 повідомила про пропозицію їх продажу своїй знайомій ОСОБА_8, котра, оглянувши їх, погодилася придбати шляхом отримання для вказаних цілей та в її інтересах ОСОБА_11 кредиту в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку» МФО: 321024, код ЄДРПОУ: 19338316, де остання обслуговувалася протягом тривалого часу та мала позитивну кредитну історію, оскільки за умовами надання банком кредитів для придбання нерухомості ОСОБА_8, котра не мала для цього необхідного офіційного доходу, неможливо було укласти кредитний договір. Обговоривши вказані умови з представниками банку та представником продавця ОСОБА_9, ОСОБА_11, будучи в дружніх стосунках із ОСОБА_8 та не усвідомлюючи справжніх її намірів, погодилася придбати цю земельну ділянку з об»єктами нерухомості, розташованими на ній, на умовах, запропонованих ОСОБА_8 Внаслідок цього, після подання відповідного пакету документів до АБ «Банк регіонального розвитку», ОСОБА_11 з відома та на прохання ОСОБА_8 і в її інтересах, уклала 25.12. 2007 року в м. Києві з АБ «Банк регіонального розвитку» кредитний договір № 14/10 188, згідно якого їй було виділено для їх придбання грошові кошти в сумі 2525000 грн., котрі з відповідною відсотковою ставкою банку повинна була повернути ОСОБА_8 через позичальника ОСОБА_11 У зв»язку з цим, ОСОБА_11 надіючись на добропорядність ОСОБА_8 та з її відома, уклала в її інтересах 25.12. 2007 р. в м. Києві зі ОСОБА_10 договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, згідно умов яких вона придбала за кредитні кошти банку, отримані за кредитним договором № 14/10 188 від 25.12. 2007 р., в сумі 1958884 грн., житловий будинок загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92 кв. м. разом з альтанкою та свердловиною, розташованих в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. О. Білаша, 12, та за суму 566116 грн. вказану земельну ділянку площею 0, 0802 га, кадастровий номер: НОМЕР_1: 03:002:0034, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», на якій розташувалися придбані об»єкти нерухомості. За умовами укладеного кредитного договору № 14/10 188 від 25.12. 2007 р. придбане таким чином ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 нерухоме майно з метою забезпечення виплат по ньому було заставлене банку, відповідно до укладеного 25.12. 2007 р. між позичальником і кредитором іпотечного договору, та на ці об»єкти нерухомості до повного погашення кредиту була накладена заборона відчуження. В подальшому, згідно умов укладення кредитного договору, ОСОБА_8 за домовленістю із ОСОБА_11, частково до вересня 2009 року погашала відсотки по кредитному договору № 14/10 188 від 25.12. 2007 р. та почала користуватися даною земельною ділянкою разом з житловим будинком, альтанкою та свердловиною, розташованими на ній. Згодом в 2009 році у зв»язку із введенням « в АБ «Банк регіонального розвитку» тимчасової адміністрації, його керівництвом були визначені всім боржникам за кредитними договорами, в тому числі і ОСОБА_12, вимоги щодо дострокового погашення кредиту. Внаслідок неможливості ОСОБА_11 та ОСОБА_8 достроково погасити кредит перед банком, то їм у вересні 2009 року його представниками було запропоновано погасити даний кредит за рахунок депозитних коштів ОСОБА_2, котрий в АБ «Банк регіонального розвитку» мав грошові вклади, згідно укладеного 14.10. 2008 р. депозитного договору № 29.1 Дф-980-1033/08 та за яким банк, у зв»язку з фінансовим станом не міг здійснювати виплати. У зв»язку з цим у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_2 в особливо великих розмірах. Для цього, після проведених перемовин ОСОБА_8 домовилася з ОСОБА_2 та ОСОБА_11, котрі не усвідомлювали справжніх її злочинних намірів, погасити в повному розмірі кредит ОСОБА_11, отриманий 25.12. 2007 р., в інтересах ОСОБА_8, згідно кредитного договору № 14/10 188, за рахунок депозитних коштів ОСОБА_2, наявних в АБ «Банк регіонального розвитку», згідно депозитного договору № 29.1 Дф-980-1033/08 від 14.10. 2008 р. Далі ОСОБА_11 згідно домовленостей з ОСОБА_8 та ОСОБА_2, після зняття банком заборони відчуження цих об»єктів нерухомості повинна була укласти з ОСОБА_8 договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки для того, щоб її права та обов»язки боржника перейшли до ОСОБА_8, котра в подальшому мала укласти з ОСОБА_2 договір позики грошових коштів на суму, визначену сторонами, для забезпечення виконання зобов»язань, по якому дані об»єкти нерухомості повинні будуть заставлені кредитору ОСОБА_2 шляхом укладення договору іпотеки. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_11, не усвідомлюючи злочинний мотив ОСОБА_8 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 та її справжніх шахрайських намірів, сповістили керівництво АБ «Банк регіонального розвитку» про свої домовленості щодо такої схеми погашення кредиту та після ухвалення 19.10. 2009 р. рішення кредитного комітету АБ «Банк регіонального розвитку» їм було дозволено провести зазначені банківські операції. Наступного дня, 20.10. 2009 р. ОСОБА_2, не усвідомлюючи справжніх намірів ОСОБА_8 з її відома та згоди, в м. Києві через касу АБ «Банк регіонального розвитку» повністю погасив за рахунок власних депозитних коштів, наявних в АБ «Банк регіонального розвитку», згідно депозитного договору № 29.1 Дф-980-1033/08 від 14.10. 2008 р., заборгованість по кредитному договору № 14/10 188 від 25.12. 2007 р., укладеного ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 в сумі 2555961 грн. 54 коп. Після цього, ОСОБА_8, будучи звільненою таким чином від обов»язку погашення кредиту перед АБ «Банк регіонального розвитку» за кредитним договором № 14/10 188 від 25.12. 2007 р. та реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_2, під видом подальшого укладення договору позики з ОСОБА_2 і бажаючи зареєструвати у відповідних органах державної влади своє право власності на земельну ділянку, розташовану в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. О. Білаша, 12, та об»єкти нерухомості, розміщені на ній, після зняття заборони банку на їх відчуження та оформлення необхідного пакету документів уклала 26.11. 2009 р. в м. Києві із ОСОБА_11 договір купівлі-продажу земельної ділянки, ринковою вартістю в розмірі 252100 грн. 68 коп. та договір купівлі-продажу житлового будинку разом з надвірними будівлями і спорудами, ринковою вартістю в розмірі 1052769 грн., не провівши за домовленістю із ОСОБА_2 та ОСОБА_11, жодних розрахунків з останньою, які були зазначені у договорах купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 26.11. 2009 р. Після цього, ОСОБА_8, ставши таким чином за рахунок домовленостей із ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які не усвідомлювали справжніх її злочинних намірів, власником земельної ділянки, розташованої в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. О. Білаша, 12 та об»єктів нерухомості, розміщених на ній, 01.12. 2009 р. зареєструвала в КП «Бюро технічної інсвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» та Управлінні земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі право приватної власності на об»єкти нерухомості та земельну ділянку, розташовані в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. О. Білаша, 12. Далі, на вимогу ОСОБА_2, 17.12. 2009 р. ОСОБА_8, як особа котра була зобов»язаною укласти з ним договори позики та іпотеки нерухомого майна для забезпечення виплат по ньому, прибула до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, що в м Києві по вул. Артема, 11, де, продовжуючи реалізовувати свій шахрайський умисел, не маючи дійсного наміру укласти з ОСОБА_2 договору позики грошових коштів та для введення його в оману щодо своїх справжніх намірів по заволодінню його майном в особливо великих розмірах, уклала з ОСОБА_2 лише договір іпотеки вказаного вище домоволодіння та земельної ділянки та частково погасила заборгованість перед ним в розмірі 150000 грн., а сам договір позики для забезпечення виплат, по якому укладався підписаний нею та нотаріально посвідчений договір іпотеки, відмовилася укласти та залишила офіс нотаріуса. В подальшому, ОСОБА_8 уникаючи зустрічей з ОСОБА_2 та заволодівши таким чином шляхом обману його грошовими коштами в особливо великих розмірах, договору позики з ним не уклала та грошових коштів ОСОБА_2, які він надав для погашення заборгованості по кредитному договору № 14/10 188 від 25.12. 2007 р. та за які вона отримала можливість безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, розташованою в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області по вул. О. Білаша, 12, та об»єктами нерухомості, розміщеними на ній, не повернула, чим завдала ОСОБА_2 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 2405961 грн. 54 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, не визнала і суду пояснила, що дружила з ОСОБА_11 більше 10 років і мала з нею гарні стосунки. В 2009 році ОСОБА_11 запропонувала їй придбати належний їй будинок, розташований по вул. О. Білаша, 12 в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області. Вказаний будинок їй сподобався і вона вирішила його придбати. Гроші для придбання вказаного будинку в неї були, оскільки до цього вона продала належні їй земельну ділянку в с. Горбовичі за 100 тис. доларів США, квартиру в ч. Чабани за 30 тис. доларів США, також вона брала кредит в сумі 80 тис. доларів США, крім того вона займалась підприємницькою діяльністю, яка приносила їй постійний дохід. В нотаріуса вона розрахувалась з ОСОБА_11 за придбаний будинок передавши їй близько 300000 доларів США купюрами по 100 доларів США та іншу частину в гривні. При передачі коштів були присутні лише вона та ОСОБА_11 В даному будинку почала проживати з 2010 року. З ОСОБА_2 її познайомила ОСОБА_11 в кінці 2009 року біля метро Університет в м. Києві. ОСОБА_2 запропонував їй спільний бізнес з приводу реалізації косметики. Оскільки, зі слів ОСОБА_11 у неї були фінансові проблеми, то ОСОБА_11 її попросила закласти належний їй будинок по вул. О. Білаша, 12 в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області ОСОБА_2 для позики коштів в сумі близько 2500000 грн. Вона вирішила допомогти ОСОБА_11 та погодилася на її пропозицію. Далі вона із ОСОБА_11 та ОСОБА_2 домовилися укласти договір позики та договір іпотеки між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 Вона з ОСОБА_2 приїхали до приватного нотаріуса ОСОБА_13, де ОСОБА_13 надав їй для підпису договір позики та договір іпотеки. Оскільки в договорі позики була зазначена значно більша сума ніж вона домовлялась з ОСОБА_11, близько 4 млн. грн., вона відмовилась його підписувати, а підписала лише договір іпотеки, оскільки як пояснили їй юристи підписання даного договору без укладення основного договору позики, під який укладався цей договір, не несе будь-яких юридичних наслідків. Навіщо вона підписувала документ, який не тягне за собою будь-яких юридичних наслідків пояснити не змогла. Також зазначила, що ОСОБА_11 для неї кредит в банку не брала, про отримання ОСОБА_11 кредиту для неї та що ОСОБА_8 буде сплачувати вказаний кредит та відсотки по ньому вона з ОСОБА_11 не домовлялась, з ОСОБА_11 в банк вона не їздила, новосілля в будинку по вул. О. Білаша, 12 в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області не святкувала і ОСОБА_11 за придбання вказаного будинку не дякувала, ніяких коштів в ОСОБА_2 не брала і нічого йому не винна.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину її винність у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом обману в особливо великих розмірах підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені під час судового розгляду, а саме.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що він продав нерухомість в с. Гатне і отримані кошти в 2008 році поклав на депозит у Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку». Через певні фінансові проблеми банку ОСОБА_2 було запропоновано працівниками банку погасити коштами його депозиту зобовязання по кредитному договору ОСОБА_11 в розмірі 2550000 грн. При зустрічі ОСОБА_11 познайомила його з ОСОБА_8 та повідомила йому, що даний кредит вона брала в інтересах ОСОБА_8, яка в подальшому і буде розраховуватись з ОСОБА_2, при даній зустрічі була присутня і працівник банку ОСОБА_14 Він погодився на пропозицію банку власними депозитними коштами погасити кредитні зобовязання ОСОБА_11 в тому ж банку в сумі 2555961,54 грн. , а майно ( будинок і земельну ділянку по вул. О. Білаша, 12 в с. Чайки, Києво-Святошинстький район, Київська область), що знаходилось в іпотеці банку в порядку забезпечення зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_11, реалізується ОСОБА_8, яка за відповідним договором буде розраховуватись за майно не з ОСОБА_11, а з ОСОБА_2 Умови оплати боргу обговорювались між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, ОСОБА_2 пропонував повертати кошти в доларовому еквіваленті, на що ОСОБА_8 відмовилась і вони домовились про повернення коштів у гривні строком на 5 років, загальною сумою 3 900000 грн., що складало приблизно по 50000 грн. щомісячної виплати. 20 жовтня 2009 року він за рахунок депозитних коштів погасив банку кредит ОСОБА_11 в розмірі 2555961, 54 грн. Після погашення кредиту, 26 листопада 2009 року, банк направив заяву приватному нотаріусу з проханням зняти заборону на відчуження домоволодіння та земельної ділянки за адресою: с. Чайки, вул. Білаша, 12, Києво-Святошинського району, Київської області на підставі повного виконання зобовязань, які забезпечені вказаним договором іпотеки. Того ж дня, 26 листопада 2009 року ОСОБА_11 продала будинок і земельну ділянку, що були предметами іпотеки, ОСОБА_8 Для реалізації вищевказаних домовленостей між ОСОБА_2 та ОСОБА_11, приватним нотаріусом ОСОБА_13 було підготовлено для підписання два договори між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 договір позики та договір іпотеки. 17.12.2009 року у нотаріуса ОСОБА_13 за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було підписано договір іпотеки, згідно якого було передбачено, що ОСОБА_8 передає в іпотеку йому ОСОБА_2 нерухоме майно: житловий будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Чайки, вул. О. Білаша, 12, Києво-Святошинського району, Київської області. Разом з договором іпотеки нотаріус підготував для підписання і договір позики, але в той день ОСОБА_8 від підписання основного договору позики відмовилась. Після підписання договору іпотеки ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 кошти в сумі 100000 грн., а через деякий час передала ще 50000 грн. Через те, що тривалий час ОСОБА_8 не підписувала договір позики, ОСОБА_2 почав телефонувати до неї та при зустрічі ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_2, що не збирається повертати йому гроші та наполягала на тому щоб ОСОБА_2 віддав їй підтвердження того, що вона передавала ОСОБА_2 раніше передані нею кошти в сумі 150000 грн. Коли ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_8 додому, за який він раніше виплатив кредит, то ОСОБА_8 зателефонувала охороні, після чого ОСОБА_2 вже зрозумів, що він є небажаним гостем та зрозумів, що то були заплановані шахрайські дії ОСОБА_8 відносно нього. В подальшому договір іпотеки в судовому порядку був визнаний недійсним. Просив стягнути з ОСОБА_8 на його користь 3750000 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_11, яка суду пояснила, що з 2007 року займалась продажем будинків. На той час її знайомий ОСОБА_9 продавав бунинок, який їй сподобався і вона вирішила його придбати для себе. Провівши певну угоду з клієнтами, ОСОБА_11 отримала від клієнтів завдаток, який й віддала ОСОБА_9 щоб придбати собі той будинок. Але через деякий час клієнти ОСОБА_11 попросили повернути завдаток, через що остання забрала відданні гроші ОСОБА_9 та відмовилась від покупки собі будинку через відсутність грошей. Знаючи, що вона не зможе придбати собі будинок у ОСОБА_9, ОСОБА_11 запропонувала ОСОБА_8 придбати цей будинок, оскільки вони були давніми подругами вже 15 років та в них були гарні відносини. Оскільки у ОСОБА_8 не було достатньо грошей на купівлю будинку та не було достатньо доходів для відкриття кредиту, ОСОБА_11 відкрила на себе кредит у банку «Банк регіонального розвитку» на суму 2550000 грн. на придбання будинку для ОСОБА_8, яка в подальшому і мала виплачувати вказаний кредит та відсотки. Про те, що вона купує будинок не для себе, а для ОСОБА_8 знав ОСОБА_9. З грудня 2007 року ОСОБА_8 стала проживати у вказаному будинку. ОСОБА_8 давала їй кошти необхідні для погашення відсотків по кредиту, що вона і робила. Вказані кошти ОСОБА_8 передавала їй як один на один так і в присутності ОСОБА_15, з яким ОСОБА_11 разом часто їздила. ОСОБА_15 були відомі її домовленості з ОСОБА_8 щодо придбання за рахунок кредитних коштів взятих на себе будинку для ОСОБА_8 У жовтні 2009 року співробітники банку у приміщенні кредитного відділу познайомили її та ОСОБА_8 з ОСОБА_2, який з 2008 року мав депозитний вклад у цьому банку. Однак у звязку з кризою банк не мав можливості повернути кошти, тому працівники банку пропонували погасити її кредит за рахунок депозиту ОСОБА_2, що і було зроблено в подальшому, а ОСОБА_16 в свою чергу уклала договір позики з ОСОБА_2 на суму погашеного кредиту. В подальшому з метою оформлення боргових зобовязань безпосередньо між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 за їх спільною трьохсторонньою згодою 26.11.2009 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого вона продала ОСОБА_8 будинок та земельну ділянку, на якій він розташований. Стверджує, що оформлення цього договору було формальним, адже в дійсності ОСОБА_8 ніяких коштів їй за купівлю-продаж будинку та земельної ділянки не платила та і не могла їх платити, оскільки їх у неї не було, а цей договір був направлений лише на те, щоб ОСОБА_8 розраховувалася з ОСОБА_2 за свій будинок. Вона була впевнена, що в цей же день договір позики грошових коштів між нею та ОСОБА_2 буде розірваний та буде підписаний інший - між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, проте договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 так і не був підписаний з невідомих їй причин. Через деякий час ОСОБА_11 було повідомлено телеграмою від нотаріуса з попередженням, що в неї можуть бути певні труднощі через те, що ОСОБА_8 не оформила договір позики з ОСОБА_2 Коли ОСОБА_11 повідомила про це ОСОБА_8 то остання сказала, що вирішить всі питання з ОСОБА_2 після того, як він віддасть ОСОБА_8 всі її розписки. Також ОСОБА_11 зазначила, що коштів ОСОБА_8 їй так і не повернула.

Показаннями свідка ОСОБА_15, який суду пояснив, що знає ОСОБА_11 оскільки працював з нею та був присутнім майже при всіх зустрічах та розмовах ОСОБА_11 Знає, що ОСОБА_11 хотіла купити будинок в с. Чайки, але не змогла і запропонувала придбати вказаний будинок ОСОБА_8 ОСОБА_11 брала кредит під купівлю будинку в банку, куди особисто ОСОБА_15 відвозив ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8 для оформлення кредиту. Йому було відомо, що вказаний кредит хоча й був оформлений на ОСОБА_11, але фактично брався в інтересах ОСОБА_8 та він чув як ОСОБА_8 обговорювала питання грошей з ОСОБА_11, після чого ОСОБА_8 на протязі близько року віддавала ОСОБА_11 гроші, якими вона гасила кредит в банку. Через деякий час в банку почались фінансові проблеми через що банком було запропоновано ОСОБА_11 погасити достроково кредит депозитом ОСОБА_2, який не міг на той момент отримати своїх грошей від банку, то ж за такою схемою кредит ОСОБА_11 був погашений та остання мала вже віддавати кошти ОСОБА_2 Після укладання кредитного договору та придбання будинку ОСОБА_8 вже в 2007 році переїхала у будинок, в якому хотіла вже починати проводити певні ремонтні роботи.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що влітку 2007 року ОСОБА_11 почала цікавитись його будинком та дала завдаток за будинок у розмірі 70000 доларів США, але пізніше відмовилась його придбати через певні матеріальні труднощі та запропонували його придбати своїй подрузі ОСОБА_8 Восени 2007 року ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8 приїздили та оглядали будинок перед його придбанням. ОСОБА_9 був присутнім при розмові та чув як ОСОБА_11 казала, що не має матеріальної змоги купити цей будинок та відкриває на себе кредит в банку для придбання цього будинку ОСОБА_8, яка не мала можливості тоді відкрити в такій сумі кредит на себе. Деталей домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ОСОБА_9 не памятає, але знає зі слів ОСОБА_11, що кредит остання відкривала для придбання саме цього будинку через прохання її подруги ОСОБА_8, яка в подальшому мала сплачувати кошти. Також додав, що після продажу будинку, в кінці 2007 року ОСОБА_8 в вказаному будинку святкувала новосілля, куди був запрошений і він та там він чітко чув як ОСОБА_8 виражала в присутності людей свою подяку ОСОБА_11 за придбання будинку.

Показаннями свідка ОСОБА_17, який суду пояснив, що ОСОБА_9 будував будинок, який збиралась придбати в нього ОСОБА_11, але з невідомих причин у неї не вийшло його придбати, то ж вона запропонувала будинок свої подрузі ОСОБА_8, яка придбавши будинок відсвяткувала в ньому новосілля, яке відбулось 27 грудня 2007 року. На новосіллі ОСОБА_17 не було, але він бачив точно, що ОСОБА_11 з ОСОБА_8 там були, оскільки бачив як вони виходили з будинку на терасу. Після новосілля ОСОБА_8 почала вже проводити в будинку певні роботи, а почала проживати ОСОБА_8 в будинку вже з весни 2009 року. Свідок ОСОБА_17 зазначив, що знає про те, що ОСОБА_8 мала виплачувати кошти за будинок тільки зі слів ОСОБА_9, при цьому свідок зауважив, що будинок був у повній готовності для проживання в ньому, оскільки сам ОСОБА_17 й проводив в ньому певне коло робіт, а саме опалення та водопостачання, замовником яких був ще ОСОБА_9, який й оплачував роботи, але казав, що кошти для оплати хтось йому дає.

Показаннями свідка ОСОБА_18 , який суду пояснив, що зі слів ОСОБА_11 йому відомо, що у 2007 році ОСОБА_11 брала кредит в банку в інтересах ОСОБА_8 для придбання будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_8 в подальшому і повинна була погасати вказаний кредит і відсотки. ОСОБА_18 особисто був присутнім при передачі грошей ОСОБА_8 ОСОБА_11 та їздив з останньою до банку для внесення коштів ОСОБА_11 за кредит. Як саме та якими саме купюрами передавались гроші ОСОБА_18 не памятає. Свідок ОСОБА_18 зауважив на тому, що вже в кінці грудня 2007 року ОСОБА_8 заїхала з речами в придбаний їй будинок та відбувалось святкування новосілля, де ОСОБА_18 чітко памятає, як при розмові ОСОБА_8 дякувала ОСОБА_11 за допомогу у придбанні їй будинку, оскільки зі слів ОСОБА_8 це була її мрія.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який суду пояснив, що він працює приватним нотаріусом в Київському міському нотаріальному окрузі з 2002 року. В грудні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_2 і домовився з ним на посвідчення договорів позики та іпотеки на 17 грудня 2009 року. ОСОБА_2 завіз йому копії документів на себе і ОСОБА_8, щоб він підготовив проекти договорів позики і іпотеки. За договором позики ОСОБА_2 позичав ОСОБА_8, грошові кошти на суму 3750000 гривень, а за договором іпотеки ОСОБА_8 в якості свого забезпечення за договором позики передавала в іпотеку належний їй на праві приватної власності будинок за адресою: с. Чайки, вул. О. Білаша, 12, Києво-Святошиського району. Коли до нього в офіс приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_8 він надав їм проекти договорів, щоб вони ознайомилися. Коли був підписаний договір іпотеки з обох сторін з усіма усунутими недоліками то ОСОБА_13 роздрукував договір позики для підписання, але ОСОБА_8 сказала, що підпише вказаний договір пізніше, оскільки хоче з ним ознайомитись, та забрала його з собою лише з підписом ОСОБА_2 При цьому у ОСОБА_13 залишились підписаний договір іпотеки та написана ОСОБА_8 заява про те, що вона не перебуває в шлюбі та про те, що вона отримала від ОСОБА_2 гроші, передача яких була врегульована ними раніше. По суті договір іпотеки не міг бути укладений та вважається недійсним без укладання договору позики, але у ОСОБА_13 не виникало тоді сумнівів посвідчити договір іпотеки та внести в реєстр не підписаний договір, оскільки ініціаторами були обидві сторони, ОСОБА_8 пообіцяла, що підпише його наступного дня та були всі необхідні документи та заява від ОСОБА_8 Через деякий час ОСОБА_8 повідомила нотаріуса ОСОБА_13 про те, що необхідно змінити договір в частині суми, мотивуючи тим, що вона вже повернула частину грошей ОСОБА_2 Після того ОСОБА_8 вже не зявлялась до нотаріуса, хоча останній до неї телефонував разом з ОСОБА_2 з повідомленнями про те, що договір позики необхідно підписати.

Показаннями свідка ОСОБА_14, яка суду пояснила, що у 2009 році вона займала посаду начальника управління по кредитуванню в «Банку регіонального розвитку» та мала під контролем декілька «не закритих» кредитів клієнтів, один з яких був кредит ОСОБА_11, яка, з її слів, відкривала кредит для подруги. Через певні обставини для працівників банку поступило розпорядження «закривати» кредити клієнтів депозитами клієнтів, то ж шляхом знайомства клієнтів, ОСОБА_14 пропонувала всім зацікавленим клієнтам погашати кредити таким чином. Як саме клієнти домовлялись між собою ОСОБА_14 не знала, але клієнти мали обовязково затвердити свій договір документально, таким чином й був «закритий» кредит ОСОБА_11В депозитом ОСОБА_2, то ж зобовязання боргу були покладенні на ОСОБА_11 та саме вона, згідно даної схеми, мала бути боржником ОСОБА_2 Крім того ОСОБА_14 зазначила, що ОСОБА_8 кредит в банку не брала та не памятає чи була присутня обвинувачена в банку.

Показаннями свідка ОСОБА_19, яка суду пояснила, що працювала в «Банку регіонального розвитку» з 2003 року по 2009 рік та памятає, що ОСОБА_2 був клієнтом управління, начальником якого вона була. Памятає як за рішенням кредитного комітету ОСОБА_2 погашав кредит ОСОБА_11 своїм депозитом. Сама операція мала проводитись через касу, а саме: видавався видатковий касовий ордер, який свідчив про те, що особа отримала депозит та прибутковий касовий ордер, який свідчив про те, що особа погасила кредит. Кошти вносились в касу готівкою. Для чого відкривала кредит ОСОБА_11 ОСОБА_19 не знає, оскільки працювала в відділі по депозитам та не знає хто був боржником ОСОБА_2, оскільки не готувала документи на кредитний комітет та не була причетна до цієї схеми. Також свідок ОСОБА_19 зазначила, що ОСОБА_11 знає, як клієнта банку, оскільки в неї був відкритий кредит, але відносини між клієнтами банку є особистими, про що їй невідомо нічого.

Показаннями свідка ОСОБА_20, яка суду пояснила, що вона працювала в банку на момент коли ОСОБА_11 видавався кредит. ОСОБА_11 отримувала в банку не один кредит, але кредит саме на 2, 5 млн. грн. вона брала для придбання нерухомості, який оформлювала на себе. ОСОБА_20 оглядала заявку ОСОБА_11 та приймала відповідне рішення, але про те, що вона бере кредит для покупки будинку для подруги ОСОБА_20 дізналась від комітету.

- даними з заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_11 від 22.02.2013 року, відповідно до якої вони просили притягти до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_8, оскільки остання шахрайським шляхом заволоділа коштами ОСОБА_2 в особливо великих розмірах ( т. 1 а.с. 6-7);

- даними з копії кредитного договору №14/10-188 від 25.12.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_11 отримала в АБ «Банк регіонального розвитку» кредит в сумі 2525000 грн. (т.1 а.с. 144-146);

- даними з іпотечного договору від 25.12.2007 року укладеного між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_11, відповідно до якого ОСОБА_11 передає в іпотеку банку житловий будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв. м., розташованого на земельній ділянці 0, 0802 га за адресою: с. Чайки, вул. Білаша, ОСОБА_7, 12 та вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 170-171);

- даними з копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.12.2007 року, згідно якого ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_11 купила у неї житловий будинок № 12 по вул. Олександра Білаша в селі Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, де зазначена ціна договору-будинку: 1958884 грн. (т.1 а.с. 89, а.с. 154);

- даними з копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12. 2007 року, згідно якого ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_11 купила земельну ділянку, площею 0, 0802 га за адресою: с. Чайки, вул. О.Білаша, 12, Києво-Святошинський район, Київська область, де зазначена ціна продажу земельної ділянки 566 116 грн. (т.1 а.с. 102, 148);

- даними з копії листа АБ «Банк регіонального розвитку» від 05.11.2012 року, відповідно до якого 20.10.2009 року грошові кошти в сумі 2555961,54 грн. було внесено в касу банку через ОСОБА_2 на погашення заборгованості ОСОБА_11 за кредитним договором №14/10-188 від 25.12.2007 року, заборгованість за вказаним договором погашена повністю ( т. 1 а.с. 8);

- даними з копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.11. 2009 року, згідно якого ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_8 купила будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: с. Чайки, вул. Білаша Олександра, буд. 12, Києво-Святошинського району, Київської області ( т. 1 а .с. 10-11, 86, 128);

- даними з копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11. 2009 року, згідно якого ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_8 купила земельну ділянку загальною площею 0, 0802 га, яка розташована за адресою: с. Чайки, вул. О. Білаша, 12, Києво-Святошинський район, Київська область ( т.1 а.с. 12-13, 99, 126);

- даними з копії договору позики грошових коштів від 20.10.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 надав позику ОСОБА_11 в розмірі 2600000 грн. (т.2 а.с. 6);

- даними з копії заяви приватному нотаріусу ОСОБА_13, відповідно до якої ОСОБА_8, повідомляє, що на дату отримання в повному обсязі від ОСОБА_2 на умовах повернення та забезпеченості суми в розмірі 3750000 грн. строком до 20.10.2014 року в зареєстрованому шлюбі не перебуває та не проживає однією сімєю без укладення шлюбу з іншою особою ( т.1 а.с. 14, 123);

- даними з копії договору іпотеки від 17.12. 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 від 17.12.2009 року, відповідно до якого для забезпечення умов та зобовязань за договором позики від 17.12.2009 року ОСОБА_8 передає в іпотеку ОСОБА_2 житловий будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв. м., розташованого на земельній ділянці 0, 0802 га за адресою: с. Чайки, вул. Білаша, ОСОБА_7, 12 (т. 1 а.с. 15-16, 122, т. 2, а.с 76-80);

- відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04.2012 року, яке ухвалами апеляційного суду Київської області від 16.07.2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року залишено без змін, договір іпотеки, укладений 17.12.2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 визнано недійсним з моменту його укладення (т.2 а.с 76-80, 81-83, 84-86).

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_2, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_19, давали суду правдиві, послідовні, логічні показання, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Показання ОСОБА_8 суд вважає неправдивими, такими що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються показами потерпілого, свідків та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Так показання ОСОБА_8 в частині того, що в придбаному нею у ОСОБА_11 будинку вона почала проживати з 2010 році спростовуються показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18 Вказані покази підтверджують факт того, що ОСОБА_8 почала проживати в вказаному будинку задовго до укладення нею договору купівлі-продажу вказаного будинку з ОСОБА_16 та ОСОБА_8 святкувала новосілля в вказаному будинку в кінці 2007 року.

Показання ОСОБА_8 в частині того, що ОСОБА_11 не брала кредит в банку для придбання ОСОБА_8 будинку у ОСОБА_9 та те що ОСОБА_8 не домовлялась з ОСОБА_11, що ОСОБА_8 буде сплачувати вказаний кредит і відсотки спростовуються показами потерпілого ОСОБА_2, відповідно до яких ОСОБА_8 йому представили як особу, яка буде сплачувати кредит за ОСОБА_11 і саме з нею він повинен був укласти в подальшому договір позики, показаннями свідка ОСОБА_11, відповідно до яких даний кредит в банку ОСОБА_11 брала для ОСОБА_8 для придбання останньою будинку, оскільки її про це просила ОСОБА_8 і саме ОСОБА_8 повинна була розраховуватись за даним кредитом, що остання тривалий час і робила передаючи кошти , які ОСОБА_11 в подальшому відвозила в банк, показаннями свідка ОСОБА_15, відповідно до яких останній був присутній під час розмов ОСОБА_11 та ОСОБА_8, з яких він і дізнався що ОСОБА_11 брала кредит в банку в інтересах ОСОБА_8, показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_18, відповідно до яких останні були присутні на новосіллі у ОСОБА_8 та остання дякувала ОСОБА_11 за допомогу у придбанні будинку.

Вказані покази потерпілого та свідків в сукупності з матеріалами справи, підтверджують факт того, що кредитний договір укладений 25.12.2007 року між ОСОБА_11 та АБ «Банк регіонального розвитку» на суму 2525000 грн. фактично укладався ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 з метою придбання останньою будинку.

Подальші дії ОСОБА_8 свідчать про наявність у останньої умислу на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 Так переоформивши на себе право власності на будинок за адресою : с. Чайки, вул. О. Білаша, 12 ОСОБА_8 повинна була укласти договір займу з ОСОБА_2 і розрахуватися за кредит, який в її інтересах брала в банку ОСОБА_11, а в якості забезпечення за вказаним договором передати в іпотеку ОСОБА_22 будинок за адресою : с. Чайки, вул. О. Білаша, 12. 17.12.2009 року ОСОБА_8 зустрілась з ОСОБА_2 в приміщенні офісу приватного нотаріуса ОСОБА_13 з метою підписання договору займу та іпотеки, вказані обставини підтвердили в судовому засіданні як потерпілий ОСОБА_2, свідок ОСОБА_13 так і сама ОСОБА_8 Проте в приміщенні нотаріальної контори ОСОБА_8 підписала лише договір іпотеки, відповідно до якого для забезпечення умов та зобовязань за договором позики від 17.12.2009 року ОСОБА_8 передає в іпотеку ОСОБА_2 житловий будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв. м., розташованого на земельній ділянці 0, 0802 га за адресою: с. Чайки, вул. Білаша, ОСОБА_7, 12, в той же час договір займу остання підписати відмовилась. В судовому засіданні ОСОБА_8 повідомила, що їй було відомо, що підписання договору іпотеки без підписання договору позики не потягне за собою відповідних цивільно-правових наслідків, проте суду так і не змогла пояснити навіщо нею робилися зазначені дії, які не тягнуть за собою юридичних наслідків. В подальшому ОСОБА_8 в судовому порядку визнала договір іпотеки від 17.12.2009 року укладений між нею і ОСОБА_2 не дійсним.

За таких обставин, суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю, її дії кваліфікуються судом за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8, суд враховує, що злочин за ч. 4 ст. 190 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_8 раніше не судима (т.2 а.с. 19), на обліку лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 20), за місцем роботи характеризується позитивно (т. 2 а.с. 7).

Обставин, що помякшують або обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_8, відповідно до ст. 66,67 КК України судом не встановлено.

У звязку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_8 та попередження вчинення нею нових злочинів, суд призначає їй покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті з конфіскацією майна.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_8 майнової шкоди завданої злочином в розмірі 3750000 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2 на загальну суму 2405961 грн. 54 коп.

В судовому засіданні було доведено винуватість ОСОБА_8 у заволодінні шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_2 на загальну суму 2405961 грн. 54 коп.

За таких обставин цивільний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково і суд встановлює розмір відшкодування завданої матеріальної шкоди з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 в сумі 2405961 грн. 54 коп.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

З а с у д и в :

ОСОБА_8, визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8, у виді особистого зобовязання, залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3750000 (три мільйони сімсот пятдесят тисяч) грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 (і.к. НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 2405961 (два мільйони чотириста пять тисяч девятсот шістдесят одну) грн. 54 коп., в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази по справі, які зазначені і перелічені в постановах про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 13.08. 2013 р. ( т. 1 а.с 80); від 23.08. 2013 р. ( т. 1 а.с. 112-113); від 23.08. 2013 р. ( т.1, а.с. 130-131), від 28.08. 2013 р. ( т.1, а.с. 174-175); від 07.09. 2013 р. ( т. 2, а.с. 8) залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного судуКиївської області черезКиєво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення прокурором, потерпілим, представниками потерпілого, захисниками та обвинуваченою.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Судді:

1._______ 2.______ 3.______

ОСОБА_23 ОСОБА_24 ОСОБА_1