Ухвала суду № 48936844, 20.08.2015, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №287/306/14-к

Кримінальне провадження № 1- кп/279/128/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі : головуючого - судді Остапенко Н.М.

суддів Лешко С.М.

ОСОБА_1

з секретарем Райвахівською Л.В.

за участю прокурора Слобожанюк О.М.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7., ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, рішення про проведення якого ухвалено 19.02.2015 року, кримінальне провадження № 1-кп/279/128/15 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 року з прокуратури м. Києва до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 22014101110000165 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України з угодами про визнання винуватості.

07.11.2014 року з прокуратури м. Києва до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 22013000000000022 по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 17.12.2014 року вказані кримінальні провадження були обєднані в одне провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 30.01. 2015 року підсудність вказаного кримінального провадження визначена за Коростенським міськрайонним судом.

Обєднане кримінальне провадження надійшло до Коростенського міськрайонного суду 12.02.2015 року.

На досудовому слідстві обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 09.10.2012 року обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з місця проживання упродовж строку досудового слідства та судового розгляду; ОСОБА_9 08.10.2012 року обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з місця проживання; ОСОБА_11 23.11.2012 року обрано запобіжний захід у виді застави.

Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечували щодо затвердження угод про визнання винуватості, в звязку з чим вказані угоди про визнання винуватості від 23 вересня 20 14 року не підлягають затвердженню.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 просили повернути обвинувальний акт прокурору з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали з цього приводу письмові клопотання, які долучені до матеріалів кримінального провадження. Вказані учасники судового розгляду заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Захисником ОСОБА_2 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 з застави на особисте зобовязання. Вказане клопотання підтримано ОСОБА_11 та іншими обвинуваченими. Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечували щодо задоволення вказаного клопотання, прокурор при вирішення клопотання покладалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальні акти та долучені до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПКУ України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов,язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення ьособі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі ОСОБА_3 проти Росії від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції вказано про необхідність приділяти особливу увагу розясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленеого йому обвинувачення ( рішення від 19.12.1989 у справі Камасінскі проти Австрії № 9783/82. п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі Пелісьє та Сассі проти Франції п. 52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальні акти в даному кримінальному провадженні не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, так як не містять формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки у обвинувальних актах зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені під час досудового розслідування та в самих же обвинувальних актах наявна вказівка на те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочинів за наступних фактичних обставин.

Крім того, стосовно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 наявні два обвинувальних акти, а саме від 23.09.2014 року та від 17.12.2014 року. При чому в обвинувальному акті, затвердженому 17.12.2014 року, зазначено, що під час судового слідства виникла необхідність у зміні обвинувачення ОСОБА_5, хоча фактично виклад обвинувачення змінено і стосовно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 При цьому з журналу судового засідання Олевського районного сулду Житомирської області від 17.12.2014 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не вбачається що кримінальне провадження розглядалось по суті за обвинувальним актом від 23.09.2014 року, що проводився допит обвинуваченого ОСОБА_5 як про це зазначено в обвинувальному акті від 17.12.2014 року. Також з матеріалів кримінального

провадження не вбачається, що обвинувальний акт від 17.12.2014 року був вручений обвинуваченим та останнім було розяснено їх право захищатись в суді від нового обвинувачення. До того ж, в обвинувальному акті від 17.12.2014 року стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не зазначено, які нові фактичні обставини кримінального правопорушення були встановлені під час судового розгляду та прокурор не виклав обгрунтування прийнятого рішення, як це передбачено ч. 2 ст. 338 КПК України.

Крім того, обвинувальні акти відносно всіх обвинувачених, всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, не містять відомостей про потерпілого.

Так, в обвинувальних актах зазначено, що права і обовязки потерпілого у кримінальному провадженні ні в кого не виникли. Однак, з викладення фактичних обставин справи слідує, що злочином, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, завдані збитки державі в особі ДП Укрспирт; з реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту відносно ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з процесуальної дії за № 327 слідує, що представник ДП Укрспирт подавав позовну заяву, з процесуальної дії за № 328 слідує, що слідчим 15.10.2012 року виносилась постанова про визнання ДП Укрспирт цивільним позивачем у кримінальній справі.

Також, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація щодо процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування відносно ОСОБА_12, хоча в обвинувальних актах стосовно всіх обвинувачених зазначено, що останні вчиняли злочини , в змові з ОСОБА_12.

В звязку в вищевикладеним суд вважає, що обвинувальні акти відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підлягають поверненню прокурору через їх невідповідність вимогам ст. 291 КПРК України.

Суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_11 підлягає задоволенню, виходячи з того, що ОСОБА_11 та його дружина на даний час не працюють, не мають постійного заробітку для проживання, а тому обвинувачений ОСОБА_11 Перебуває у скрутному матеріальному стані, на його утриманні знаходиться син, який є інвалідом дитинства; даних про те, що ОСОБА_11 порушував свої процесуальні обовязки , суд не має.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 22014101110000165 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України та обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 22013000000000022 по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України повернути прокурору м. Києва.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 змінити з застави на особисте зобовязання.

Повернути ОСОБА_11 заставу в сумі 119 000 грн., яка внесена на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави ( код ЄДРПОУ-02896710, ОСОБА_12 одержувача УДКС у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач Шевченківський районний суд м. Києва) за квитанціями № 472710115 від 27.11.2012 року та № 110748007від 31.10.2012 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 21 серпня 2015 року о 13 годині 30 хвилин.

Головуючий Суддя: Остапенко Н.М.

Судді: Лешко С.М.

ОСОБА_1