Рішення № 48936701, 18.08.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10459/15-ц

Категорія 52

2/295/2805/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Державної казначейської служби України, про стягнення упущеної вигоди,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Державної казначейської служби України, про стягнення упущеної вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області 13.11.2009 року, органами Пенсійного фонду України було призначене щомісячне довічне грошове утримання позивачу як судді у відставці у розмірі меншому за той, на який останній мав право у звязку з обійманням адміністративної посади голови суду. Такі дії відповідача в судовому порядку було визнано неправомірними, та зобовязано видати нові довідки про заробітну плату.

На підставі нових довідок, виданих відповідачем, органами Пенсійного фонду України здійснено перерахунок недоотриманого позивачем щомісячного довічного грошового утримання. Проте, враховуючи, що перерахунок здійснено з часу звернення із заявою про проведення перерахунку, позивач посилаючись на ст.ст. 22, 1173 ЦК України, просив суд стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, упущену вигоду в розмірі 65072,69 грн. яку він міг би отримати з 1 листопада 2009 року по 1 листопада 2014 року, якби відповідачем було б видано довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання виходячи з посадового окладу голови суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, на вимогу суду уточнити підстави та предмет позову, уточнила і просила суд стягнути упущену вигоду у вигляді збитку, завдану органом державної влади.

Представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області проти позову заперечувала з підстав, викладених у запереченні, та одночасно вказала, що характер спірних правовідносин не свідчить про те, що позивачу заподіяно збитки у виді упущеної вигоди.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Заперечень, щодо розгляду справи у його відсутність представниками сторін у справі не заявлено.

Заслухавши у судовому засіданні поясненнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014 року, зобовязано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 заробітну плату за період з 16.07.2009р. по 30.10.2009р., виходячи з посадового окладу голови Бердичівського міськрайонного суду; перерахувати та виплатити вихідну допомогу з врахуванням донарахованої заробітної плати за період з 16.07.2009р. по 30.10.2009р.; видати довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання врахуванням донарахованої заробітної плати за період з 1б.07.2009р. по 30.10.2009р.

Крім того, встановлено, що постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.02.2015 року зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області нарахувати ОСОБА_5І. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 31.10.2009 року, на підставі довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Територіальним управління в Житомирській області Державної судової адміністрації 27.10.2014 р. № 882/14-вих, №1883/14-вих, № 1884/14-вих №1885/14-вих, № 1886/14-вих, № 1887/14-вих, № 1888/14-вих, № 1889/14-вих, та виплатити ОСОБА_2 різницю між розміром щомісячного довічного грошового утримання, обчисленим, виходячи із заробітної плати судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, який обіймає посаду голови суду, та фактично виплаченим за цей час щомісячним довічним грошовим утриманням.

Одночасно, в судовому засіданні представник позивача після уточнення підстав позову, просила суд стягнути упущену вигоду у вигляді збитку в розмірі 65072,69 грн. завдану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, яку позивач міг би отримати з 1 листопада 2009 року по 1 листопада 2014 року якби відповідачем було б видано довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання виходячи з посадового окладу голови суду.

Отже, суть спору полягає у стягненні суми різниці довічного утримання як упущеної вигоди, що було б нараховано та виплачено позивачу за умови видачі відповідачем довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання виходячи з посадового окладу голови суду.

Статтею 22 ЦК України встановлено право особи на відшкодування збитків, завданих їй у результаті порушення її цивільного права.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками (упущеною вигодою) є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин,якби її право не було порушене.

Нормами гл. 82 ЦК України встановлено загальні положення про відшкодування шкоди. Зокрема, ст. 1173 ЦК України встановлено особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.

Відповідно до ч.1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, аналіз положень ст. 1173 ЦК УКраїни та гл. 82 ЦК України свідчить про встановлення особливостей відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними субєктами, у спеціальний спосіб) в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Правову позицію, щодо оцінки характеру правовідносин та особливостей відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках, викладено у постановах Верховного Суду України від 01.02.2006 року у справі за позовом особи до компанії «Plazalux L.I.C» про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди та від 06.11.2013 року у справі №6-108цс13.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а саме, що заявлена позивачем сума різниці відшкодування довічного утримання є фактично матеріальною шкодою, завданою територіальним органом ДСА України в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань, суд дійшов висновку, що дані правовідносини регулюються нормами гл. 82 ЦК України, у звязку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.22 ЦК України щодо відшкодування збитків у виді упущеної вигоди.

Таким чином, оскільки позивачем позов заявлено з підстав відшкодування саме збитків у виді упущеної вигоди, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову саме з заявлених позивачем підстав.

Одночасно, позивач не позбавлений права захистити порушене право з інших підстав.

Керуючись ст.209,218,222 ЦПК України, ст.ст. 22, 1173, гл.82 ЦК України, суд

вирішив:

у задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 21.08.2015 р.

Суддя О.М. Зосименко