Ухвала суду № 48936170, 05.02.2015, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/153/15-к

п/с 1-кс/164/20/2015

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 лютого 2015 року смт. Маневичі

Слідчий суддя Маневицького районного суду Волинської області Невар О.В., з участю секретаря судового засідання Долі О.І., прокурора прокуратури Маневицького району ОСОБА_1, слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2, представників особи, яка звернулася зі скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29 грудня 2014 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27 грудня 2012 року.

Скарга надійшла до суду 2 лютого 2015 року.

Перевіривши матеріали скарги та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження прокурора прокуратури Маневицького району ОСОБА_1, слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2, а також пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулася в суд зі скаргою на постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27.12.2012 року. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова слідчого від 29.12.2014 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, на її думку, винесена з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Виходячи з наведеного, просила скасувати постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27.12.2012 року, та зобовязати слідчого визнати ОСОБА_5 потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні представники особи, яка звернулася зі скаргою, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду скарзі, просили скасувати постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27.12.2012 року, та зобовязати слідчого визнати ОСОБА_5 потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні.

Слідчий СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2, прокурор Літовець А.С. в судовому засіданні проти вимог скарги заперечили, вважають доводи скарги необґрунтованими, а тому в її задоволенні просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників особи, яка звернулася зі скаргою, ОСОБА_3, ОСОБА_4, думку учасників кримінального провадження прокурора прокуратури Маневицького району ОСОБА_1, слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2, проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що скарга на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно ч. 1-3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше пяти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обовязкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобовязання припинити дію; 3) зобовязання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Згідно ч. 1-3, 5-6 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається памятка про процесуальні права та обовязки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у звязку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частини першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сімї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сімї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

В судовому засіданні з пояснень учасників кримінального провадження, представників ОСОБА_5 та досліджених матеріалів справи встановлено, що 24.11.2014 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 із заявою про залучення ОСОБА_5 в якості потерпілої по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27.12.2012 року, обґрунтувавши заподіяння їй внаслідок вчинення кримінального правопоруше-ння майнової та моральної шкоди. Повідомленням за вих. № 12/2275 від 5.12.2014 року слідчим СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 повідомлено ОСОБА_4 про відмову в задоволенні її клопотання про визнання ОСОБА_5 потерпілою по даному кримінальному провадженню. 18.12.2014 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 повторно звернулась до слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 із клопотанням про прийняття передбаченого ст. 110 КПК України рішення про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 за наслідками розгляду її попереднього клопотання від 24.11.2014 року. Постановою слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено. Постанова слідчого обґрунтована тим, що ОСОБА_5 визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також внаслідок вчинення кримінального правопорушення їй не завдано майнової та моральної шкоди. На час розгляду скарги по кримінальному провадженню жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Кінцевого процесуального рішення по кримінальному провадженню не прийнято.

Постанова слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам ст. 59 КПК України, згідно якої якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу. Крім того, слідчим в порушення вимог ст. 110 КПК України, яка передбачає, що постанова слідчого має бути належним чином вмотивована та обґрунтована, взагалі не обґрунтовано з посиланням на положення КПК України та матеріали кримінального провадження свої висновки про те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 не завдано майнової та моральної шкоди. В резолютивній частині постанови слідчим вказано про повну відмову в задоволенні клопотання від 18.12.2014 року, при цьому не враховано, що 18.12.2014 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 із клопотанням не про визнання ОСОБА_5 потерпілою по кримінальному провадженню, а про прийняття передбаченого ст. 110 КПК України рішення про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 за наслідками розгляду її попереднього клопотання від 24.11.2014 року.

Разом з тим, при вирішенні скарги суд бере до уваги, що ст. 55 КПК України передбачено прийняття саме слідчим постанови про визнання особи потерпілою або вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, а тому скарга підлягає до часткового задоволення.

Виходячи із вищевикладеного, приходжу до висновку, що скарга ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27.12.2012 року, підставна і підлягає до часткового задоволення. Слід скасувати постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29.12.2014 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27.12.2012 року, та зобовязати слідчого прийняти рішення у відповідності до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 55, 59, 110, 303-307, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29 грудня 2014 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27 грудня 2012 року задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого СВ Маневицького РВ УМВС ОСОБА_2 від 29 грудня 2014 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012020160000081 від 27 грудня 2012 року, та зобовязати слідчого прийняти рішення у відповідності до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_6