Постанова № 4893507, 04.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7400/08/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 вересня 2009 року о 10 годині 30 хвилин м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Росітюк Є.В.

за участю: представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Сімферопольського районного центру зайнятості до відповідачів: Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління та державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Сімферопольського районного центру зайнятості до відповідачів: Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління та державного підприємства «Придніпровська залізниця» з вимогами:

- стягнути з Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного

управління на користь Кримського республіканського центра зайнятості (ОКПО 03491168) на р/р 37179300901202 в УГК в АРК, МФО 824026, суму в розмірі 689,62 грн., витрачених на навчання гр. ОСОБА_2

- стягнути з Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного

управління на користь Сімферопольського районного центру зайнятості матеріальну допомогу в розмірі - 1424,20 грн. та стипендію в розмірі 1491,91 грн. на р/р 37170030200120, в управління Державного казначейства в АРК, ОКПО 20708712, МФО 824026, сплачену гр.ОСОБА_2в період знаходження на обліку в Сімферопольському районному центрі зайнятості в якості безробітної.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 05.05.2003 року ОСОБА_2 працювала на Придніпровській залізничній дорозі на посаді бухгалтера 2 категорії сектору обліку послуг Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця» у зв'язку зі скороченням штату наказом № 155/ос від 12.07.2006 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади.

13.07.2006 року ОСОБА_2 звернулась до Сімферопольського районного центру зайнятості для постановки на облік як безробітної.

20.07.2006 рокуОСОБА_2було присвоєно статус безробітної відповідно до наказу № НТ060720ПК № 012202206071300005 та на підставі договору №122250906157 від 25.09.2006 р. було направлено на навчання до Приватного підприємства навчальний центр «Успіх» за спеціальністю «Бухгалтерський облік за національними стандартами» за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, строком навчання з 26.09.2006 по 22.12.2006 року.

Проте рішенням Сімферопольського районного суду АКР від 10.11.2006 року ОСОБА_2 було поновлено на посаді бухгалтера 2 категорії сектору обліку послуг Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця», визнавши наказ про її звільнення незаконним.

Наказом Приватного підприємства навчальний центр «Успіх» № 64 від 10.11.2006 року ОСОБА_2 було відраховано із навчальної групи у зв'язку з працевлаштуванням.

Наказом Сімферопольського районного центру зайнятості № НТ061114 від 14.11.2006 року ОСОБА_2 було знято реєстрації як безробітню.

На підставі вищезазначеного позивач вважає, що Сімферопольське будівельно-монтажне експлуатаційне управління повинно відшкодувати на користь Кримського республіканського центра зайнятості кошти витрачені на навчання гр.ОСОБА_2 у розмірі 689,62 грн. та на користь Сімферопольського районного центру зайнятості матеріальну допомогу виплаченуОСОБА_2в розмірі - 1424,20 грн. та стипендію в розмірі 1491,91 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник відповідача - державного підприємства «Придніпровська залізниця» за довіреністю, проти позову заперечував, надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що ОСОБА_2, яка знаходилась на обліку у Сімферопольському районному центрі зайнятості має вищу освіту закінчила Сільськогосподарський інститут ім. М.І. Калініна за спеціальністю - економіка та організація сільського господарства та їй присвоєно кваліфікацію економіста-організатора сільськогосподарського виробництва. У 2003 році вона направлялась на курси підвищення кваліфікації бухгалтерів до Сімферопольського технікуму залізничного транспорту, де слухала курс лекцій з 12.05.2003 по 23.05.2003 року. Тому відповідач вважає, що не було необхідності направляти ОСОБА_2, спеціаліста з вищою освітою, який вже має необхідну професійну кваліфікацію на курси підвищення кваліфікації по бухгалтерському обліку. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного відповідач вважає, що рішення щодо стягнення з нього коштів витрачених на навчанняОСОБА_2 застосоване безпідставно.

Дослідивши матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що   Сімферопольське будівельно-монтажне експлуатаційне управління являється відокремленим структурним підрозділом державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Так з 05.05.2003 року ОСОБА_2 працювала на Придніпровській залізниці на посаді бухгалтера 2 категорії сектору обліку послуг Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця» у зв'язку зі скороченням штату наказом № 155/ос від 12.07.2006 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади.

13.07.2006 року ОСОБА_2 звернулась до Сімферопольського районного центру зайнятості для постановки на облік як безробітної.

20.07.2006 рокуОСОБА_2було присвоєно статус безробітної відповідно до наказу № НТ060720ПК № 012202206071300005 та на підставі договору №122250906157 від 25.09.2006 р. було направлено на навчання до Приватного підприємства навчальний центр «Успіх» за спеціальністю «Бухгалтерський облік за національними стандартами» за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, строком навчання з 26.09.2006 по 22.12.2006 року.

Проте рішенням Сімферопольського районного суду АКР від 10.11.2006 року ОСОБА_2 було поновлено на посаді бухгалтера 2 категорії сектору обліку послуг Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця», визнавши наказ про її звільнення незаконним.

Наказом Приватного підприємства навчальний центр «Успіх» № 64 від 10.11.2006 року ОСОБА_2 було відраховано із навчальної групи у зв'язку з працевлаштуванням.

Наказом Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління та державного підприємства «Придніпровська залізниця» № 281/ос від 13.11.2006 року було виконано рішення суду від 10.11.2006 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді.

Згідно довідки Кримського Республіканського центру зайнятості № 13/08-482 від 12.02.2007 року затрати на навчанняОСОБА_2 складають 689,62 грн.

Згідно довідки Сімферопольського районного центру зайнятості № 01220890 від 22.04.2008 рокуОСОБА_2було виплачено матеріальну допомогу в розмірі - 1424,20 грн. та стипендію в розмірі 1491,91 грн.

Таким чином позивач вважає, що відповідач повинен сплатити загальну суму заборгованості в розмірі 3605,73 грн.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що п.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч.2 ст.7 Закону   видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне, соціальне страхування на випадок безробіття» одним із джерел формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами. Кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Проте, відповідно до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина; втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

Згідно п.2 вищевказаної статті професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

ОСОБА_2, як безробітна яка знаходилась на обліку у Сімферопольському районному центрі зайнятості, як було встановлено, закінчила радгосп-технікум Кримсадстанції Головпродвінпрому УРСР по спеціальності Бухгалтерський облік та Сільськогосподарський інститут ім. М.І.Калініна, здобула вищу освіту за спеціальністю економіка та організація сільського господарства та їй присвоєно кваліфікацію економіста-організатора сільськогосподарського виробництва. У 2003 році ОСОБА_2 була направлена на курси підвищення кваліфікації бухгалтерів до Сімферопольського технікуму залізничного транспорту, де прослухала курс лекцій з 12.05.2003 - 23.05.2003 р.

Згідно з ч. 2 п. 4 ст. 26 ЗУ «Про зайнятість населення» на підприємство покладаються витрати по професійній перепідготовці у разі якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію.

Однак відповідно до Положення про підвищення кваліфікації спеціалістів Залізничного транспорту, затвердженого наказам Укрзалізниці від 24.10.2001 р. № 569 Ц, підвищення кваліфікації повинно здійснюватися один раз на 5 років. Отже Залізниця у повному обсязі виконала зобов'язання по професійній підготовці та підвищення кваліфікаціїОСОБА_2

Тому суд вважає, що позивачем ОСОБА_2, спеціаліста з вищою освітою, який вже має необхідну професійну кваліфікацію, безпідставно було направлено на курси підвищення кваліфікації по бухгалтерському обліку.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що позов Сімферопольського районного центру зайнятості до відповідачів: Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління та державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69-71, 86, 94, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Сімферопольського районного центру зайнятості до відповідачів: Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління та державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення заборгованості відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови викладений 11.09.2009р.

Суддя С.В.Чабаненко