Ухвала суду № 48935049, 11.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5919/15 Головуючий 1 інст. - Золотарьова Л. І.

Справа № 640/22979/14-ц

Категорія: виконавчі Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Шаповал Н.М., Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Мельниченка Олега Ігоровича - державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, за участю заінтересованої особи - Приватного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Базис»,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся у суд зі скаргою на діі Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС Харківського МУЮ), за участю заінтересованої особи - Приватного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Базис» (дал - ПАТ «АКБ «Базис»).

На виконанні Київського ВДВС Харківського МУЮ знаходилося виконавче провадження № 34201516 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/2018/2366/2012/06, виданого 06 вересня 2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з поточного рахунку НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_2 суми вкладу в розмірі 2 021 500 грн. 00 коп. та 376 734 грн. 89 коп. процентів.

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Барсегяна А.О. від 22 жовтня 2012 року виконавче провадження було відновлено.

При цьому дана постанова йому направлена не була, арешт на майно боржника за заявами від 19 листопада 2014 року та від 21 листопада 2014 року не накладено.

Посилаючись на те, що не ужито заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, просив визнати такі дії незаконними, протиправними та неправомірними, зобовьязати Київський ВДВС Харківського МУЮ здійснювати заходи примусового виконання рішення суду у строки та спосіб відповідно до чинного законодавства.

Державний виконавець Київського ВДВС Харківського МУЮ скаргу не визнав, посилаючись на те, що виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/2018/2366/2012/06, виданого 06 вересня 2012 року Київським районним судом м. Харкова після відновлення виконавчого провадження проведені у відповідності з вимогами Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-Х1У (з наступними змінами) «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-Х1У).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2015 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Бездіяльність Київського ВДВС Харківського МУЮ щодо невжиття заходів своєчасного та в повному обсязі примусового виконання виконавчого листа № 2/2018/2366/2012/06, виданого 06 вересня 2012 року Київським районним судом м. Харкова, визнана протиправною.

З Київського ВДВС Харківського МУЮ на користь ОСОБА_2 стягнуто 121 грн. 80 коп. судового збору.

В задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі Мельниченко О.І. - державний виконавець Київського ВДВС Харківського МУЮ, посилаючись на непоне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги ОСОБА_2 Зокрема зазначає, що державним виконавцем були здійснені заходи у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і з дотриманням вимог Закону № 606-Х1У.

Заявник, заінтересована особа ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу, суд пешої інстанції виходив із того, що проведені державним виконавцем дії, а саме - направлення стягувачу платіжних вимог від 21 листопада 2014 року, 11 грудня 2014 року, витребування 27 березня 2015 року відомостей щодо наявності рахунку боржника тощо є недостатніми для своєчасного і в повному обьсязі виконання рішення, враховуючи період такого виконання з 22 жовтня 2014 року. Однак повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно зьясував обставини, що мають значення для справи.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом № 606-Х1У.

Так, згідно з ч. 1, п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-Х1У державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов` язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 547 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 1 ст. 31 Закону № 606-Х1У).

За правилами, встановленими частинами 1, 3 ст. 51 Закону № 606-Х1У, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення иконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівнимком відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої слубжби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом тьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчоїх служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копї якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який идав виконавчий документ.

Загальний порядок звернення стягненняґ на майно боржника закрпілено главою 4 Закону № 606-Х1У.

Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його апершті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами щзвертається в пешу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числоі коштина рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цнних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертєттся також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чегу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається держаним виконавцем (ч. Ч. 1, 2, 5 ст. 52 Закону № 606-Х1У).

Матеріали справи свідчать, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 серпня 2012 року, ПАТ «АКБ «Базис» зобов`язано прийняти до погашення депозитні сертифікати Серії ОС № 001917, № 001918, № 001919, № 001920, переорахувати кошти за вклад у розмірі 2 021 500 грн. 00 коп. та 376 734 грн. 89 коп. процентів на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис». Постановлено стягнути з цього поточного рахунку на користь ОСОБА_2 дані кошти. З ПАТ «АКБ «Базис» стягнуто 3 219 грн. 00 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Золотко С.Г. від 10 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження.

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Золотко С.Г. від 16 жовтня 2012 року № ВП 34201516 дане виконавче провадження було закінчено у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 серпня 2012 року.

09 вересня 2013 року постанова старшого державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Золотко С.Г. від 16 жовтня 2012 року, виконавчий лист № 2/2018/2366/2012/06 з зазначеним строком пред`явлення до виконання до 29 серпня 2013 року та постанова від 18 вересня 2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 239 823 грн. 49 коп. направлені ПАТ «АКБ «Базис».

Листом від 09 вересня 2013 року № 06-01/1827 дані документи повернені без виконання у зв'язку з закінченням строків пред'явлення виконавчого документа до виконання (а. с. 57-59, 104-106, 118- 120 т. 1; 7 т. 2).

Посилаючись на те, що виконавче провадження закінчено незаконно, ОСОБА_2 звернувся в квітні 2014 року у суд з відповідною скаргою.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2014 року дії старшого державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Золотко С.Г. визнані неправомірними; постанова від 16 жовтня 2012 року № ВП 34201516 про закінчення виконавчого провадження визнана незаконною.

В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою, в якій просив зобов'язати Київський ВДВС Харківського МУЮ відновити у встановленому законом порядку виконавче провадження № ВП 34201516.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року дії старшого державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Барсегяна А.О. щодо порушення строків відновлення виконавчого провадження № ВП 34201516 визнані неправомірними. В задоволенні скарги ОСОБА_2 в іншій частині відмовлено. З Київського ВДВС Харківського МУЮ на користь ОСОБА_2 стягнуто 121 грн. 80 коп. судового збору.

Вимоги даної скарги мотивовані тим, що постанова про відновлення виконавчого провадження сторонам направлена не була, арешт на майно боржника не накладено.

22 жовтня 2014 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ Барсегяном А.О. ухвалена постанова про відновлення виконавчого провадження, яка направлена заявнику цього ж дня простою поштою згідно листа за № 22517 дв/2 (а. с. 88, 89 т. 2).

Крім того, в суді апеляційної інстанції заявник та його представник пояснили, що про постанову про відновлення виконавчого провадження вони дізналися під час ознайомлення справи.

Отже, підстав для задоволення скарги в частині визнання недійсним дій державного виконавця щодо не направлення копії постанови про відновлення виконавчого провадження немає.

Однак, відмовляючи в задоволенні скарги в цій частині, суд першої інстанції обґрунтованих висновків в мотивувальній частині не навів.

З огляду на це, ухвала суду першої інстанції в цій частин підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2

В іншій частині ухвала суду першої інстанції є законною і обгрунтованою.

Так, після відновлення виконавчого провадження державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ Барсегяном А.О. лише 21 листопада 2014 року винесено платіжну вимогу № 34201516/2 на списання грошових коштів з поточного рахунку, зазначених у виконавчому документі, яка була направлена ПАТ «АКБ «Базис» на виконання 24 листопада 2014 року.

11 грудня 2014 року винесена повторна платіжна вимога.

Після отримання 04 лютого 2015 року повідомлення про закриття поточного рахунку НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ «Базис» в березні державний виконавець Київського ВДВС Харківського МУЮ Барсегяно А.О. звернувся з заявою про роз'яснення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року в задоволенні заяви про роз'яснення вказаного рішення вдмовлено.

При цьому 19 листопада 2014 року та 21 листопада 2014 року ОСОБА_2 заявляв письмові клопотання про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника ( а. с. 168, 169 т. 3).

Доказів того, що за вказаними заявами Київським ВДВС Харківського МУЮ уживались відповідні заходи, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Справа розглянута в межах заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 2, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Мельниченка Олега Ігоровича - державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2015 року змінити.

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині не направлення копії постанови про відновлення виконавчого провадження від 22 жовтня 2014 року - відмовити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді