Ухвала суду № 48933341, 12.06.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.06.2014

Справа №642/1523/144

Провадження №1кс/642/1315/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л., при секретарі Бондаренко О.О., за участю начальника відділення СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - особи, на зберіганні якої знаходиться майно - адвоката ОСОБА_3; особи, на майно якої накладено арешт, - ОСОБА_4, розглянувши клопотання начальника відділення СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12014220510000363 від 14.02.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2014 року суду надійшло вищевказане клопотання, погоджене з прокурором прокуратури Ленінського району м. Харкова ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей і документів чоловічого та жіночого взуття, яке старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_6, 07.11.2012 року актом опису та арешту майна у виконавчому провадженні №34999641 описано й арештовано на загальну суму 2 412 600 гривень та яке перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з наданих матеріалів, До Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надійшов матеріал з прокуратури Ленінського району м.Харкова за зверненням ОСОБА_4 щодо неправомірних дій посадових осіб кредитної спілки «Фінансова підтримка», які шахрайським шляхом заволоділи майном, яке належить автору звернення.

Вказаний матеріал про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України, 14.02.2014 внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220510000363, за ст.190 ч.2 КК України шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб Як зазначено у клопотанні, 21.02.2012 між ОСОБА_4 та Кредитною спілкою (надалі КС) «Фінансова підтримка», код ЄДРПОУ 33205863, було укладено кредитний договір відновлювальної кредитної лінії №476К, відповідно до якого КС «Фінансова підтримка» надала ОСОБА_4 кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 805 000 гривень на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а ОСОБА_4 зобовязався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 42,00 відсотків річних.

Цільовий характер використання кредиту ОСОБА_4 є придбання чоловічого та жіночого взуття, з метою реалізації його з магазину «BALDININI», розташованого за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 124, який останній орендував у ТОВ «Лілія» відповідно до договору суборенди від 01.01.2012.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_4 взятих на себе за кредитним договором відновлювальної кредитної лінії №476К від 21.02.2012 зобовязань, 21.02.2012 між КС «Фінансова підтримка» та ОСОБА_4 укладено договір застави товарів в обороті з відповідними додатковими угодами та додатками до вищезазначеного договору.

В звязку з тим, що ОСОБА_4 до закінчення строку повернення кредитних коштів, щомісячні платежі та проценти за користування кредитними коштами сплачував несвоєчасно, а сам кредит не погашав взагалі, то КС «Фінансова підтримка» звернулася до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом про стягнення боргу у сумі 835352,45 гривень.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.10.2012 по справі №2011/17136/12, позовні вимоги КС «Фінансова підтримка» задоволені, накладений арешт на весь товар, що знаходився в нежитловому приміщенні за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 124, який останній орендував у ТОВ «Лілія» відповідно до договору суборенди від 01.01.2012 та заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо товару, що знаходилися за вищевказаною адресою.

Згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19.02.2013 по справі №2011/17136/2012, ухвала Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.10.2012 залишена без змін.

На виконання ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.10.2012 року №2011/17136/12, старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_6 розпочате виконавче провадження за №34999641 від 01.11.2012.

07.11.2012 року старшим державним виконавцем відділу ОСОБА_6 за вищевказаною адресою товар чоловіче та жіноче взуття, яке належить ОСОБА_4, було описане на загальну суму 2 412 600 гривень, на описане майно був накладений арешт і встановлено обмеження права користуватися ним, про що був складений акт опису та арешту майна. Зазначене майно згідно акту опису та арешту майна від 07.11.2012 було передано на відповідальне зберігання представнику кредитної спілки «Фінансова підтримка» ОСОБА_2 та останній у зазначеному акті попереджений під підпис про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено.

У звязку з накладанням арешту на майно та фактичним виконанням ухвали суду, 08.11.2012 року державним виконавцем відділу ОСОБА_6 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у звязку з повним фактичним виконанням.

Будучи допитаним у якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що по закінченню строку дії кредитного договору відновлювальної кредитної лінії №476К від 21.02.2012, він повинен був повернути борг у сумі 1 189 729 гривень. Вартість товару який знаходився в заставі, та якою забезпечується виконання зобовязання становить 1 304 984, 59 гривень, тобто на 115254, 61 гривень більше ніж його зобовязання перед КС «Фінансова підтримка». Відповідно до акту опису та арешту майна від 07.11.2012, вартість майна яке описане та на яке накладений арешт становить 2 412 600 гривень, тобто на 1 222 870, 02 гривень більше ніж його зобовязання перед КС «Фінансова підтримка» та на 1577247, 55 гривень, більше ніж сума заявлена до відшкодування позовної заяви. Після того, як старший державний виконавець Хаблов В.М. описав належне йому майно на яке наклав арешт, то представник кредитної спілки «Фінансова підтримка» ОСОБА_2, якому на відповідальне зберігання було передане вилучене у нього майно на загальну суму 2 412 600 гривень, не виконав покладені на нього обовязків, оскільки передав зазначене майно на реалізацію у магазин «BALDININI», який на теперішній час має назву: «Via della Scarpa (Галерея обуви)» та заходиться на тому ж місті за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 124.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у ході досудового розслідування виникла необхідність у перерахунку та огляді майна - чоловічого та жіночого взуття, яке старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_6, 07.11.2012 року актом опису та арешту майна у виконавчому провадженні №34999641 описано й арештовано на загальну суму 2 412 600 гривень та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2, так як в інший спосіб спростувати чи підтвердити показання ОСОБА_4 не надається можливим.

Крім цього посилається на те, що вищезазначене майно має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в результаті чого необхідно отримати тимчасовий доступ до вищевказаних речей і документів, які перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Підставою надання тимчасового доступу зазначає неможливість отримання вказаної інформації в інший спосіб, можливість використання її в якості доказів в кримінальному провадженні.

Начальник відділення СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майор міліції ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені у клопотання обставини.

Особа, на майно якої накладено арешт - ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, послався на те, що майно передано ОСОБА_2, який був представником стягувача - КС «Фінансова підтримка», та можливо за артикулами ідентифікувати переданий товар.

Представник ОСОБА_2 - особи, на зберіганні якої знаходиться майно, - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні проти клопотання заперечувала, посилаючись на те, що будь-які підстави для задоволення клопотання відсутні. ОСОБА_2 не був представником КС «Фінансова підтримка», з 1 березня 2013 року інша особа на підставі договору оренди орендує приміщення для реалізації іншого товару, а не взуття, переданого на зберігання по акту. Виконавче провадження по арешту та опису майна закрито. Ухвала суду, на підставі якої накладено арешт державним виконавцем, не скасована. Також послалася на те, що ОСОБА_2 відповідно до складеного акту зберігає переданий товар, однак вочевидь взуття на суму більше 2 млн. грн. не може зберігатись в квартирі, про доступ до якої фактично заявлене клопотання. Крім того, документація, яка б давала можливість ідентифікувати товар, відсутня, а лише за артикулами ідентифікувати товар неможливо.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Виходячи з вимог п. 5 ч.2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 5 зазначеної статті під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Порядок накладення арешту, вилучення майна боржника, зберігання майна, на яке накладено арешт та зняття арешту з майна визначається ст.ст. 57 60 Закону «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.2 ст. 57 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини 5 вказаної статті про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з частиною 6 цієї статті порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Згідно зі статтею 59 Закону майно, на яке накладено арет, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі-зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обовязок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Відповідно до частини 5 вказаної статті порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Згідно зі статтею 60 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановлено чим Законом.

Кримінальна відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, або майна, яке описано, передбачена ст. 388 КК України.

Інформація щодо опису майна, про тимчасовий доступ до якої заявлено клопотання, перебуває в матеріалах виконавчого провадження, з якими має можливість ознайомитися боржник ОСОБА_4, за заявою якого внесено дані до ЄРДР, та надати вказану інформацію слідчому.

Ухвала суду про накладення арешту майна не скасована, дії державного виконавця у встановленому законом порядку незаконними не визнані.

Крім того, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів фактично припускає безпідставне проникнення до житла фізичної особи.

Також обґрунтованими суд визнає доводи адвоката ОСОБА_3 щодо наявності підстав для сумніву у можливості зберігання у житловій квартирі, в якій проживає сімя, взуття на суму більше 2 млн. грн., а в клопотанні йдеться про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться саме в цій квартирі.

Обґрунтовуючи клопотання необхідністю надання тимчасового доступу до інформації, слідчий фактично просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів - чоловічого та жіночого взуття.

Суд приходить до висновку, що слідчий не довів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободі особи, на відповідальне зберігання якої передане майно, про який ідеться в клопотанні, та іншими способами встановити достовірні дані не можливо.

Виходячи з наведеного, підстави для надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів - чоловічого та жіночого взуття, яке державним виконавцем 07.11.2012 року актом опису та арешту майна у виконавчому провадженні описано й арештовано на загальну суму 2 412 600 гривень та яке перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 132, 159-164 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання начальника відділення СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12014220510000363 від 14.02.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів - чоловічого та жіночого взуття, яке старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_6, 07.11.2012 року актом опису та арешту майна у виконавчому провадженні №34999641 описано й арештовано на загальну суму 2 412 600 гривень та яке перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя -Л.Л. Шрамко