Ухвала суду № 48933181, 04.03.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

04.03.2014

Справа № 642/239/14к Провадження №1кс/642/601/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2014 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л., за участю секретаря Куніциної М.Є., ст. слідчого Булаха А.П., прокурора Удовіченка В.В., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, розглянувши клопотання ст. слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3, винесене в кримінальному провадженні №12013220490006685, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, холостого, раніше не судимого, місця реєстрації не має, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_4,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,-

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначив, що у кримінальному провадженні зібрані достатні докази обґрунтованості підозри, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, він може ухилитися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні ст. слідчий Булах А.П. та прокурор Удовіченко В.В. клопотання підтримали, пославшись в обґрунтування клопотання також на те, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та роботи, доставлений до суду приводом, тому застосування більш мякого запобіжного заходу є недостатнім. Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 просили у задоволенні клопотання відмовити. Підозрюваний зазначив, що не ухилявся від слідства, виклики слідчого не отримував, мобільний телефон його розрядися, тому він не отримав повідомлення від батька про його виклик до слідчого. Крім того, існує загроза його здоровю через стосунки з учасниками організації «Патріот України», у звязку з чим він і виїхав з м.Харкова.

Захисник ОСОБА_2 послалася на те, що ОСОБА_1 не судимий, проживає з хворою бабусею, та йому не було відомо про необхідність явки до органу досудового розслідування, він не ухилявся від слідства.

Суд, опитавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що в провадженні СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №12013220490006685 від 24.12.2013, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

27.02.2014 винесене повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 24.12.2013 року, близько 21 год., діючи в групі з невстановленими особами, знаходячись поблизу будинку № 27 по вул. Іванова в м. Харкові, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушивши громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з застосуванням предмету, заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, з особливою зухвалістю нанесли потерпілому ОСОБА_4 багаточисельні удари руками в різні частини тіла, чим завдали останньому фізичного болю та спричинили наступні тілесні ушкодження: синці на обличчі, садна на лівій верхній кінцівці, два колото-різаних поранення правого передпліччя, колото-різаних поранення переважно правої сідниці, верхній третині правого стегна, по одному колото-різаному пораненню лівої сідниці і верхньої третини лівого стегна, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3824-Ая/13 від 30.12.2013 року утворилися в результаті багаторазових впливів гострим плоским предметом (предметами), що володіє колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути клинок ножа, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.

28.02.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова винесено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколу затримання 3 березня 2014 року о 17-00 ОСОБА_1 затриманий відповідно до ухвали суду та доставлений до суду для розгляду даного клопотання не пізніш 60 годин, з дотриманням передбаченого ч.2 ст. 211 КПК України строку.

3 березня 2014 року йому предявлено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. При допиті у якості підозрюваного ОСОБА_1 вину визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків, висновками експертиз, протоколом впізнання потерпілим ОСОБА_1, як особи, яка вчинила злочин відносно нього; даними слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_1 детально розповів про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, іншими доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з застосуванням предмета, заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, та спричиненням особі тілесних ушкоджень, санкція якого передбачає позбавлення волі від 3-х до 7 років; потерпілий безпосередньо вказав на підозрюваного як на особу, яка вчинила відносно нього кримінальне правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення - 24 грудня 2013 року - пройшов тривалий час, те, що ОСОБА_1 ухилявся від органу досудового розслідування, на підставі чого було винесено ухвалу суду про його затримання та привід до суду; він не має паспорта та зареєстрованого місця проживання, роботи та офіційного джерела існування, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ст. 177 КК України, а саме, що ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому застосування відносно нього більш мяких запобіжних заходів недостатнє для забезпечення ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

За таких обставин клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, оскільки дані обставини характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючі вищенаведені дані, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не судимий, вину визнав повністю, не є достатньою підставою для обрання йому більш мякого запобіжного заходу. Судом встановлено, що ОСОБА_1 затриманий на вокзалі у Харківській області, а не за місцем проживання, де він згідно з матеріалами кримінального провадження після початку досудового розслідування фактично не проживав, місце проживання він залишив, побоюючись інших осіб, як він пояснив у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину з застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні при обранні вказаного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 186, 193 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання ст. слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі строком на 60 днів - до 1 травня 2014 року.

Строк тримання під вартою відраховувати з 17 год. 00 хвил. 3 березня 2014 року.

Строк дії ухвали - до 1 травня 2014 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - Л.Л.Шрамко