Рішення № 48930266, 08.02.2010, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-820/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Максюта Ж.І.

при секретарі - Білоус А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Приватбанк про визнання дій неправомірними, визнання недійсним правочину і нарахувань, та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ „Приватбанк про визнання дій неправомірними, визнання недійсним правочину і нарахувань, та стягнення моральної шкоди.

Позивач посилався на те, що 04 червня 2007 року він уклав кредитний договір з відповідачем строком на 7 років на суму 77372 грн. Згідно даного договору йому була встановлена оплата кредиту і процентів по ньому в сумі 1198, 23 грн. щомісяця. З часу укладання договору він своєчасно платив вказану суму. 06 січня 2009 року відповідач направив йому лист, в якому зазначив, що з 01.02.2009 року буде збільшена процентна ставка з 16,8 % до 27,48 %. Вважає, що дії банку неправомірні і суперечать законодавству, і просив його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2009 року позивачу було відмовлено в задоволенні його вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 04 червня 2007 року позивач уклав кредитний договір з Приватбанком до 04 червня 2014 року за № PLA0AU05600050 на суму 77372 грн.

Згідно вказаного договору позивач зобовязаний щомісячно вносити плату в сумі 1198,23 грн., яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та комісії.

Відповідно до п.2.3.1 кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом.

Але згідно до ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність від 07.12.2000 року (зі змінами та доповненнями) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Листом від 06 січня 2009 року позивачу було направлено відповідачем повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вказаним кредитом, починаючи з 01 лютого 2009 року 27,48% річних.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача щодо неправомірних дій відповідача по збільшенню процентної ставки, суд першої інстанції посилався на те, що право банку на таку дію було реалізовано до набрання чинності Закону України № 661-V1 від 12 грудня 2008 року, банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.

Такий висновок , колегія суддів вважає помилковим, оскільки фактичне нарахування за новою процентною ставкою, відповідач почав з 01.02.2009 року, вже після вступу вказаного закону в силу, а тому встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Проценти по кредитному договору від 04.06.2007 року повинні нараховуватися з попередньої суми 1198,23 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у визнанні недійсними умов кредитного договору, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не ставилося питання про визнання будь-якого пункту вказаного договору недійсним, а тому в порушення ст. 11 ЦПК України суд вийшов за межі позовних вимог.

Не задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що останнім не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння моральних страждань.

Колегія суддів вважає, що ці вимоги позивача не підлягають задоволенню, але ж з підстав не передбачення чинним законодавством стягнення моральної шкоди, яка виникла з договірних правовідносин.

Не підлягає задоволенню і позов про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1600 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 та ст.84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката, є витратами, повязаними з розглядом справи. На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. За змістом зазначених норм закону витрати, повязані з оплатою участі у справі представника сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.

Згідно з укладеною ОСОБА_2 угодою від 19.01.2009 року з ОСОБА_3, як фізичною особою- підприємцем, а також довіреністю від 05.10.2009 року, останній має процесуальний статус саме як представник позивача. ( а.с.33,35)

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.п.3,4 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2009 року скасувати .

Визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Приватбанк по підвищенню відсотків за користування кредитними коштами, згідно кредитного договору № PLA0AU05600050 від 4 червня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Приватбанк на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір - 51 грн.; 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи перерахування яких зробити на їх одержувача: відділ державного казначейства Бабушкінського района р/р 31212259700004, МФО: 805012, Код ЄДРПОУ: 24245686, код платежу: 22050000, ОСОБА_4: УДКУ у Дніпропетровській області, Код податкової інспекції 0462.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: