Ухвала суду № 48928284, 20.08.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2155/15-к

Номер провадження 1-кп/213/251/15

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Т.Ю. Макарової

секретар С.О.Шадорська,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040740000013 , у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Інгулець Дніпропетровської області, громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працює директором ТОВ «Монтажуніверсал», раніше не судимого,

за ст. 172 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

-з боку обвинувачення - прокурора Зюсько Г.М.,

-з боку захисту- захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувальному акту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у тому, що він згідно наказу TOB «Монтажуніверсал» (ідентифікаційний код юридичної особи №32264085) від 23.10.2010 року №01 призначений на посаду директора TOB «Монтажуніверсал». Працюючи в зазначеній посаді, згідно Статуту TOB «Монтажуніверсал», затвердженого рішенням загальних зборів Учасників від 04.08.2008 року, зареєстрованого 06.08.2008року (реєстраційний номер запису 12271050002010463) та у відповідності до посадової інструкції директора ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими функціями з керівництва та здійснення господарської діяльності товариства, в тому числі щодо забезпечення дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про працю, укладати трудові договори, приймати та звільняти працівників, у тому числі інженерно-технічних працівників, грубо порушив законодавство про працю при наступних обставинах,

Так, будучи директором підприємства TOB «Монтажуніверсал» ОСОБА_1, в період часу з 01 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року, виконуючи будівельно- монтажні роботи на виробничих об'єктах ПАТ «Інгулецький ГЗК», що розташований в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, використовуючи найману працю працівників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, - діючи умисно, з метою мінімізації оплати праці працівників та обмеження трудових прав громадян, працюючих на підприємстві, не вносив відомості про фактичні трудові відносини по вище вказаним працівникам до їх трудових книжок, а також не включав зазначених працівників до штатної чисельності підприємства з метою позбавлення права останніх на щорічну оплачувану відпустку та збереження робочого місця за працівниками за час перебування у відпустці, крім того, виплачував заробітну плату найманим працівникам один раз на місяць, чим порушив вимоги нормативно-правових актів з питань праці та трудового законодавства України, а саме:

- ст. 2 ч. 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ), в якій зазначено, що наймані працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством;

- ст.24 ч.1 п. 2 КЗпПУ, в якій зазначено, що додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

- ст. 24 ч.3 КЗпПУ, в якій зазначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- ст. 48 ч. 1 КЗпПУ, в якій зазначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;

- ст.48 ч.2 КЗпПУ, в якій зазначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників, при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації;

- ст. 48 ч. 3 КЗпПУ, в якій зазначено, що працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу;

- ст.115 ч.1 КЗпПУ, в якій зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після, закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- ст.115 ч.3 КЗпПУ, в якій зазначено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника;

- ст.116 ч.1 КЗпПУ, в якій зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум;

- ст. 45 Конституції України, в якій зазначено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Дії ОСОБА_1, органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.172 ч.1 КК України, за ознаками інше грубе порушення законодавства про працю.

В ході підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1- ОСОБА_2, заявила клопотання, та просить суд закрити кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з його дійовим каяттям, посилаючись на те, що свою провину у вчиненні інкримінованого йому діяння ОСОБА_1 визнає повністю та щиросердечно розкаюється. Раніше він до кримінальної відповідальності не притягався, має бездоганну поведінку та характеристики.

Захисник ОСОБА_2 також зазначила, що крім визнання своєї провини у скоєнні злочину та активного сприяння слідству, ОСОБА_1 довів своє дійове каяття тим, що усунув всі порушення на які вказано в обвинувальному акті, тобто усунув заподіяну шкоду.

А саме: розпорядженнями № 14, 15 від 07.07.15 року він, як директор, зобов'язав відповідальних осіб поінформувати працівників TOB «Монтажуніверсал», які працюють, а також звільнених, про необхідність надання ними трудових книжок для внесення до них відповідних записів.

На виконання цих розпоряджень всім звільненим працівникам, які у зазначений період працювали на підприємстві за строковими трудовими договорами було направлено рекомендовані листи з проханням прибути в офіс TOB«Монтажуніверсал» для оформлення відповідних записів у трудову книжку.

Крім того, 07.07.2015року ОСОБА_1 видав наказ по підприємству про обов'язковість ведення трудових книжок на всіх працівників, що працюють на підприємстві більше 5 днів, не залежно від форми та строку договору. Даний наказ був доведений до відома відповідальним особам під розпис. Також, починаючи з травня 2015 року на підприємстві, очолюваному ОСОБА_1, заробітна плата виплачується двічі на місяць, як і передбачено трудовим законодавством. Отже порушення усунуті, матеріальних збитків злочином нанесено не було.

Просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України , та закрити провадження у справі за ст.172 ч.1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України підтримав, суду пояснив, що він дійсно щиро розкаюється у скоєному, він видав необхідні накази та розпорядження, щодо усунення негативних наслідків, та на цей час всі порушення. Про які йшлося в обвинувальному акті усунуто, шкоди працівникам заподіяно не було.

Прокурор Зусько Г.М. проти заявленого клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.172ч.1 КК України на підставі ст.45 КК України та закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні не заперечує, оскільки також вважає, що є передбачені законом підстави, а в ході досудового розслідування ОСОБА_1 дійсно активно сприяв ходу слідства (вчасно надавав необхідні документи, які вимагав слідчий, надавав правдиві свідчення).

Вислухавши учасників кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами справи, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що заявлене захисником обвинуваченого ОСОБА_2 та підтримане обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, підлягає задоволенню. При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережнийзлочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальноївідповідальності,якщовона після вчинення злочину щиро покаялася, активносприяларозкриттюзлочинуі повністю відшкодувала завдані нею збитки, або усунула заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиросердечно покаявся, активно сприяв його розкриттю.

Судом також встановлено, що обвинуваченим усунуто всі порушення, всі негативні наслідки його протиправних дій, що підтверджується наданими суду копіями розпоряджень, наказів, повідомлень та реєстрів рекомендованої кореспонденції, відомостей виплати заробітної плати та авансу за травень-липень 2015 року/а.с.19-33,т.1/. Тобто, заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду усунуто. Матеріальних збитків цим кримінальним правопорушенням заподіяно не було.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, працює, має сімю, в якій виховує та утримує неповнолітню дитину, раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, суспільної небезпеки не представляє.

Відповідно до ст.314 ч.3 п.2 у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.285 ч.1 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.288 ч.3 КК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 можливо звільнити від кримінальної відповідальності. за ст.172 ч.1 КК України, з підстав, передбачених ст.45 КК України.

Керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 284 ч.2, 285-286, 288, 350 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за ст.172 ч.1 КК України, в звязку з його дійовим каяттям.

Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст.172 ч.1 КК України, закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя Т.Ю.Макарова