Вирок № 48927004, 21.08.2015, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1461/15-к

Провадження № 1-кп/0158/109/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2015 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в с к л а д і: головуючого судді Пономарьової О.М.

при с е к р е т а р і ОСОБА_1

з участю прокурора Матвіюка М.Ю.

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника-адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальне провадження № 12015030100000416 про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:

- 30.07.1996 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.03.2000 року по відбуттю строку покарання;

- 31.10.2000 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 02.08.2000 року по відбуттю строку покарання ;

- 13.07.2004 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

19.08.2004 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 21.05.2009 року по відбуттю строку покарання;

- 16.12.2010 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 04.02.2011 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 2 ст. 186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 08.12.2014 року по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України,-

в с т а н о в и в:

08.03.2015 року близько 23 години ОСОБА_4 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5, засудженим по даній справі вироком Ківерцівського районного суду від 16.07.2015 року, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов до приміщення Омельненської ЗОШ І-ІІ ступенів, яка знаходиться в с. Омельне, вул. Радянська, 41, Ківерцівського району Волинської області, де неповнолітній ОСОБА_5 через незачинене вікно проник до приміщення туалету та в подальшому відчинив вікно у класі, через яке до вказаного приміщення проник ОСОБА_4, і разом з останнім, піднявшись на другий поверх навчального закладу, з приміщення їдальні, таємно, повторно викрав мішок цукру вагою 50 кг вартістю 390 грн.

Крім того, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 є неповнолітнім, запропонував останньому вчинити таємне викрадення чужого майна, на що ОСОБА_5 дав свою згоду, після чого 08.03.2015 року близько 23 години ОСОБА_4 в групі осіб з неповнолітнім ОСОБА_5, засудженим по даній справі вироком Ківерцівського районного суду від 16.07.2015 року, вчинив таємне викрадення майна з приміщення Омельненської ЗОШ І-ІІ ступенів, яка знаходиться в с. Омельне, вул. Радянська, 41, Ківерцівського району Волинської області, на загальну суму 390 грн.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю. Суду показав, що на початку березня 2015 року ОСОБА_5, з яким він давно знайомий і шодо якого йому було відомо про те, що він є неповнолітнім, розповів йому про те, що в приміщенні їдальні школи с. Омельно є мішок цукру. Він запропонував ОСОБА_5 викрасти вказаний цукор, на що той погодився. В приміщення школи через вікно у туалеті спочатку проник ОСОБА_5, який відкрив вікно в одному з класів школи, через яке до приміщення школи проник сам обвинувачений. З приміщення їдальні школи вони викрали мішок цукру. Частину викраденого цукру продали, частину використали, решту (вагою 12,5 кг) вилучили працівники міліції. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати. Заявлений у справі цивільний позов визнав повністю.

Показання обвинуваченого щодо обставин вчинення крадіжки, кількість викраденого та їх вартість в судовому засіданні ствердив представник потерпілого ОСОБА_2 Суду показала, що збитки, заподіяні злочином, відшкодовані частково, а саме повернуто 12 кг 500 грам цукру. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Заявлений цивільний позов підтримала повністю.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_4 у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, та у втягненні неповнолітнього ОСОБА_5 у злочинну діяльність, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Судимості не зняті та не погашені у встановленому судом порядку. Негативно характеризується за місцем проживання, не працює.

Разом з тим, суд враховує обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, та знову вчинив тяжкі злочини, що свідчать про небажання останнього ставати на шлях виправлення та суспільну небезпечність його, як особи, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4, а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в ізоляції від суспільства з призначенням покарання в межах, встановлених санкціями статей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності.

У справі заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Представник позивача ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 майнову шкоду, заподіяну злочином, в розмірі 284 грн. 82 коп.

В судовому засіданні потерпіла підтримала заявлені вимоги в повному об'ємі.

Підсудний ОСОБА_4 позов визнав.

Враховуючи винуватість підсудного у вчиненні злочину та відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, ч.1 якої передбачено , що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Стягненню з обвинуваченого в дохід держави підлягають судові витрати, повязані із залученням експертів для проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 491,04 грн.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, призначивши покарання:

за ч. 3 ст.185 КК України - 3(три) роки позбавлення волі ;

за ч. 1 ст. 304 КК України - 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання покарань визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу продовжити засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту затримання 26.07.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Омельне Ківерцівського району Волинської області 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 82 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач коштів: УК у м. Луцьку 24060300, № рахунку 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача 38009628, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області код банку отримувача 803014, код класифікації доходів : 24060300 «інші надходження») судові витрати, повязані із залученням експертів для проведення дактилоскопічної експертизи, в сумі 491,04 грн.

Речовий доказ: поліетиленовий мішок в якому знаходиться цукор вагою 12.5 кг, які передані на зберігання директору Омельненській ЗОШ I-II ступеня ОСОБА_2, - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова