Рішення № 48921653, 20.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 682/1577/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1532/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Спірідонової Т.В., Фанди В.П.,

при секретарях Шевчук Ю.Г.,

Лапку Ю.В.,

з участю представниці позивача ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2015 року,

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про повернення аліментів на дитину.

ОСОБА_4 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила дочку ОСОБА_7, батьком якої було записано його. На підставі рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2008 року з позивача на користь ОСОБА_5 стягувались аліменти на дитину в розмірі ? частини заробітку (доходу) божника щомісячно. Як з'ясувалося потім, актовий запис про шлюб сторін № 1 від 19 травня 2006 року та актовий запис про народження ОСОБА_7 № 3 від 19 травня 2006 року були сфальсифіковані секретарем Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області ОСОБА_8. Після вилучення з актового запису про народження малолітньої ОСОБА_7 відомостей про позивача як батька дитини Славутський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 4 вересня 2014 року скасував судове рішення про стягнення з нього аліментів на дитину. В подальшому суд закрив провадження у цій справі у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від позову. В порядку примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_5 стягнуто 45445 грн. 32 коп. Оскільки ОСОБА_5 набула ці кошти безпідставно, то в силу ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 382 ЦПК України вона має повернути їх позивачеві.

У зв'язку з цим, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 45445 грн. 32 коп. безпідставно стягнутих з нього аліментів.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2015 року позов задоволено та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд виходив з того, що ОСОБА_5 набула право на аліменти від позивача шляхом прояву власної недобросовісності, а рішення суду про стягнення аліментів було обґрунтоване на підроблених документах, тому наявні правові підстави для повернення відповідачкою ОСОБА_4 набутих коштів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представниця позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, зазначив у судовому рішенні обставини, які не підтверджені достатніми доказами, не застосував закон (ст. 181 СК України, ст. 11 ЦК України), який підлягав застосуванню, застосував закон (ст.ст. 1212, 1215 ЦК України), який не поширюється на спірні правовідносини, і не дотримався положень ст. 382 ЦПК України.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю цих обставин, які суд вважав встановленими, порушенням судом норм матеріального та процесуального права рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Згідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 народила дочку ОСОБА_7, батьком якої за спільною заявою сторін № 1 від 19 травня 2006 року записано ОСОБА_4

З 19 травня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, що розірваний за рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2009 року.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2008 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на дочку ОСОБА_7 в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 21 березня 2007 року та до досягнення нею повноліття.

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області своєю ухвалою від 8 травня 2014 року звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження щодо неї.

ОСОБА_8 обвинувачувалася у тому, що вона, будучи службовою особою та працюючи секретарем Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області, 19 травня 2006 року у приміщенні вказаної сільської ради шляхом внесення рукописних записів підробила підпис ОСОБА_4 у графі № 10 «Підписи осіб, що зареєстрували шлюб» в актовому записі про шлюб № 1 від 19 травня 2006 року. Цього ж дня ОСОБА_8 виконала підписи від імені ОСОБА_4 у графах № 17 «Підстава запису про батька. Спільна заява про визнання батьківства № 1 від 19.05.2006 року», № 18 «Прізвище, ім'я, по-батькові, адреса заявника, серія, номер, ким видано паспорт, дата його видачі та підпис заявника. ОСОБА_4, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Славутським МВ УМВСУ в Хмельницькій області 09.03.1999 року», № 20 «Для відміток. Видано довідку для одержання допомоги № 3 від 19.05.2006 року. Прізвище матері виправлено на підставі актового запису про шлюб № 1 від 19.05.2006 року, складеного Жуківською сільською радою Славутського району Хмельницької області» актового запису про народження № 3 від 19 травня 2006 року. Надалі, 19 травня 2006 року ОСОБА_8, перебуваючи в приміщенні сільської ради, шляхом рукописного запису внесла завідомо неправдиві відомості на аркуші № 7 в записі № 1 Книги обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв про шлюб виконавчого комітету Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області про використання свідоцтва про шлюб згідно бланку Актового запису про шлюб № 1 від 19 травня 2006 року, а також на аркуші № 8 в записі № 3 Книги обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв про народження та смерть виконавчого комітету Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області про використання свідоцтва про народження згідно Актового запису про народження № 3 від 19 травня 2006 року. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 виконала підписи від імені ОСОБА_4 в графі № 10 запису № 1 на аркуші № 7 Книги обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв про шлюб виконавчого комітету Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області та в графі № 11 запису № 3 на аркуші № 8 Книги обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв про народження та смерть виконавчого комітету Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області, чим вчинила підроблення офіційних документів.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2014 року вилучено відомості про ОСОБА_4 як батька з актового запису № 3 від 19 травня 2006 року про народження ОСОБА_7 і свідоцтва про народження ОСОБА_7 НОМЕР_2, виданого Жуківською сільською радою Славутського району Хмельницької області 19 травня 2006 року.

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 4 вересня 2014 року скасував своє рішення від 3 вересня 2008 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів на дитину за нововиявленими обставинами. В подальшому ухвалою суду від 15 вересня 2009 року провадження у цій справі було закрито у зв'язку з відмовою позивачки ОСОБА_5 від позову.

В порядку примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто 45445 грн. 32 коп.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч.ч. 1, 5 ст. 11 ЦК України).

Як передбачено ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ст. 11 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 2 жовтня 2013 року (справа № 6-88цс13), яка згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

ОСОБА_5 одержала спірні грошові кошти на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та виконувалося в примусовому порядку.

Отже, ці кошти не є безпідставно набутими нею та не підлягають поверненню ОСОБА_4 в порядку глави 83 ЦК України.

Не врахувавши вказаних обставин та норм чинного законодавства, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 1212, 1215 ЦК України.

Вирішення питання про повернення коштів, сплачених особою на виконання скасованого рішення суду, можливе лише в порядку повороту виконання судового рішення.

Інститут повороту виконання судового рішення передбачає процесуальні підстави повернення безпідставно стягнутого за скасованим судовим рішенням та не регулює відносини, пов'язані з недоговірними зобов'язанням, що виникає у зв'язку з набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 2 ст. 380 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

В силу ч. 2 ст. 382 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових відносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на дитину, ОСОБА_5 посилалася на те, що ОСОБА_4 є батьком малолітньої ОСОБА_7 і не надає матеріальної допомоги на її утримання.

На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_5 подала суду свідоцтво про шлюб сторін серії НОМЕР_3 від 19 травня 2006 року та свідоцтво про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 19 травня 2006 року.

Ці свідоцтва були видані Жуківською сільською радою Славутського району Хмельницької області на підставі актового запису про шлюб № 1 від 19 травня 2006 року та актового запису про народження № 3 від 19 травня 2006 року, у фальсифікації яких обвинувачувалася ОСОБА_8

На теперішній час названі акти цивільного стану є чинними та не анульовані в порядку, передбаченому Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року № 55/18793), а в матеріалах справи відсутні достатні дані, що висновки суду про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на дитину ґрунтувалися на підроблених ОСОБА_5 документах або наданих нею завідомо неправдивих відомостях.

Таким чином, суд першої інстанції помилково виходив з того, що існують підстави для повороту виконання рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2008 року.

В позові ОСОБА_4 слід відмовити, внаслідок чого понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню.

ОСОБА_5 не надала суду розрахунку щодо обсягу правових послуг та часу участі адвоката ОСОБА_3 у наданні правової допомоги, тому, на думку апеляційного суду, ці судові витрати не можуть бути їй відшкодовані.

Разом із тим, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 слід присудити витрати останньої на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 227 грн. 22 коп.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2015 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення 45445 грн. 32 коп. безпідставно одержаних аліментів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 227 грн. 22 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О. І. Ярмолюк

_____________

Головуючий в першій інстанції Зеленська В.І. Категорія 50

Доповідач Ярмолюк О.І.