Рішення № 48910794, 19.08.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

19.08.2015

Справа № 127/1998/15-ц

Провадження № 2/127/4900/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П. ,

при секретарі Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Златобанк» про стягнення коштів за договором банківського рахунку від 22 серпня 2014 року. Свої вимоги мотивував тим, що 22 серпня 2014 року позивач уклав договір банківського рахунку фізичної особи з ПАТ «Златобанк». Відповідно до умов договору банк зобовязався виконувати розпорядження клієнта та видавати готівкові кошти з рахунку в межах залишку коштів, а клієнт має право вимагати від банку належного виконання умов договору. На письмове звернення позивача від 23 грудня 2014 року про видачу коштів з рахунку банк повідомив, що докладає зусиль щодо врегулювання відносин з питань розрахунково-касового обслуговування. Письмові заяви позивача від 23 січня 2015 року про видачу коштів залишились без відповіді, а кошти позивачем не отримані. Станом на 29 січня 2015 року залишок коштів на рахунку позивача становить 237643,00 грн. Відповідач свої зобовязання не виконує. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача 237643,00 грн., які знаходяться на поточному рахунку № 26209500126753 відповідно до договору від 22 серпня 2014 року та судові витрати на оплату правової допомоги.

Заочним рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року вказаний позов задоволено. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 липня 2015 року вказане заочне рішення скасоване, справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Надалі позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 37643, 00 грн. та судові витрати на оплату правової допомоги.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в заяві, просив задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши наявним доказам належну правову оцінку, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Між сторонами склалися правовідносини, що ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 610, 629, 1066, 1068, 1074 ЦК України.

Судом встановлено, що 22 серпня 2014 року між ПАТ «Златобанк» в особі директора відділення «Вінницька регіональної дирекції АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського рахунку фізичної особи, відповідно до умов якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26209500126753 у гривнях та проводить операції за рахунком. Відповідно до п. 2.1 договору, банк зобовязався приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта, зокрема і про видачу відповідних сум готівкових коштів з рахунку. Відповідно до п. 2.2.3 договору клієнт зобовязався письмово повідомляти банк не пізніше ніж за один робочий день про зняття готівки з рахунку, якщо сума перевищує 80000,00 грн. Відповідно до п. 4.1 договору операції за рахунком клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень протягом операційного дня (а. с. 5-9).

Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № 26209500126753 станом на 26 листопада 2014 року залишок на рахунку становить 237 643,00 грн. (а. с. 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що позивач 23 грудня 2014 року звернувся із письмовою заявою до відповідача з вимогою про видачу грошових коштів з рахунку в розмірі 40000,00 грн. (а. с 11). Листом від 23 січня 2015 року за № 59 банк повідомив ОСОБА_1 про те, що докладає всіх зусиль щодо врегулювання взаємовідносин з питань розрахунково-касового обслуговування, а дії банку спрямовані на виконання договірних зобовязань (а. с. 14). Крім того, позивач двічі 23 січня 2015 року подавав письмові заяви до банку з вимогою про видачу на 26 січня та 27 січня 2015 року грошових коштів з рахунку № 26209500126753 готівкою в розмірі 149000,00 грн. та 48643,00 грн. відповідно (а. с. 12-13). Наразі кошти повернуті позивачу лише в сумі 200000,00 грн. через банк-агент, про що свідчать копії квитанції від 24 квітня 2015 року та 25 квітня 2015 року (а.с. 107,108). Решта коштів в сумі 37 643,00 грн. не видана, не видана вона і на сьогоднішній день. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Позивач свої зобовязання за договором від 22 серпня 2014 року виконав належним чином, зокрема і передбачені п. 2.2.3 договору щодо письмового повідомлення банку про зняття готівки з рахунку. При цьому, за наявності коштів на рахунку позивача №26209500126753, банк кошти не повернув, чим порушив права позивача та обмежив його у праві розпорядитися своїми коштами.

Суд звертає увагу, що 13 лютого 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відповідності до постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року №105 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних» прийнято рішення за №30 та в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року, а рішенням від 13 травня 2015 року № 99 розпочато процедуру ліквідації. Разом з тим, на час звернення ОСОБА_1 до ПАТ «ЗЛАТОБАНК»з вимогою про видачу коштів, наявних на його банківському рахунку, а також на момент його звернення до суду із позовом (04 лютого 2015 року), тимчасова адміністрація в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» запровадженою не була. Отже, на час звернення позивача в банк з вимогою виконати зобов'язання по договору банківського рахунку про перерахування коштів правовідносини, які склались між сторонами,Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»не регулювалися.При цьому суд зауважує, що відповідно до положень вказаного закону запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацїіне містить заборони зверненняосіб, права яких порушені, до суду в період ліквідації банку за захистом своїх прав та ухвалення судом рішення. Право звернення до суду є суб'єктивним конституційним правом кожного і гарантуєтьсяКонституцією України. Разом із тим, виконання рішення суду має здійснюватися, зокрема, й з дотриманням вимог закону, який регулює питання ліквідації банку та порядку й черговості виплат при ліквідації.

За наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з ПАТ «Златобанк» на користь держави 376,43 грн. судового збору. Щодо відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу, то суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного документального доказу про те, що ним понесені такі витрати, тому вказані витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 629, 1066, 1068, 1074 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти в розмірі 37 643,00 (тридцять сім тисяч шістсот сорок три гривні) по Договору банківського рахунку від 22 серпня 2014 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) на користь держави 376,43 грн. судового збору.

Повторне заочне рішення може оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлений у встановлений ч.3 ст.209 ЦПК України пятиденний строк.

Суддя: