Ухвала суду № 48906673, 21.08.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5480/15-ц

Провадження № 2/645/1811/15

УХ В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2015 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Білобрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, 3-тя особа: управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом, на обґрунтування якого посилався на наступне. На підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сіверіною К.В., його мати ОСОБА_6 подарувала йому 1/ 2 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Інша частина вказаного будинковолодіння у розмірі 1/ 2 частини на праві власності належала батькові позивача - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 01.06.1972р. виконавчим комітетом Московської районної ради депутатів трудящих м.Харкова, та рішення народного суду Фрунзенського району м.Харкова від 15.11.1973р. На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 10.08.2005р. Харківською міською радою, позивачу ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка, прощею 0,0674 га, кадастровий № НОМЕР_1, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_7 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 05.09.2014р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г., спадкоємцям ОСОБА_7 - відповідачам ОСОБА_3 на праві власності належить 1/6 частина житлового будинку АДРЕСА_1, відповідачу ОСОБА_2 - 2/6 частин. Спадщина на належну ОСОБА_7 частину земельної ділянки площею 0,0674 га, кадастровий № НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 відповідачами не оформлена. На підставі наведеного вище, позивач ОСОБА_2 просить суд визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0674 га, кадастровий № НОМЕР_1, по АДРЕСА_1, а саме, що йому та ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1., належить по 1/ 2 частині вказаної земельної ділянки.

Представник відповідачів адвокат Горделюк О.В. проти позову заперечував. При цьому зазначав, що позивач ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0674 га, кадастровий № НОМЕР_1, по АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 10.08.2005р. Харківською міською радою, набув згідно з договором дарування, посвідченого 25.12.2004р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Севереною К.В. Згідно із зазначеним договором 1\2 частину вказаної земельної ділянки позивачу ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_6 За таких обставин адвокат Горделюк О.В. звертав увагу суду на необхідність при вирішенні спору керуватися положення ч.4 ст.120 Земельного Кодексу України, в редакції на час набуття позивачем права власності, відповідно до яких «при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди». За таких обставин він просив призначити по справі судову оціночно-будівну експертизу для вирішення питань:

- яку ринкову вартість складає кожної з часток житлового будинку АДРЕСА_1, які належать позивачу ОСОБА_2 - у розмірі 1/ 2 часток, відповідачу ОСОБА_3 - у розмірі 1/6 часток та відповідачу ОСОБА_2 - у розмірі 2/6 часток.

При цьому власну позицію обґрунтовував тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів № 6/17 від 06.01.1987р. за ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1., було узаконено самовільно прибудовані приміщення в будинковолодінні АДРЕСА_1, а саме житлову кімнату літ.2-5 пл.6,8 кв.м, тамбур літ. П пл.2,6 кв.м, тамбул літ. Ж пл.9,9 кв.м, самовільні переобладнання кухню літ.2-6 пл.13,3 кв.м з коридору, житлову кімнату літ.2-3 пл.18 кв.м з кухні. За таких обставин на час переходу до позивача ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку вартість будівель та споруд у житловому будинку, що на праві власності належали його батькові ОСОБА_7, були більше, ніж визначена за ним 1/ 2 частина.

Представник позивача адвокат Козьміна В.Г. проти правової позиції сторони відповідачів та заявленого з боку їхнього представника клопотання заперечувала. При цьому посилалася, що частка у праві власності на будівлю та споруду, виходячи з якої визначається право власності на земельну ділянку, відповідає відповідній частці у вартості будівель та споруд. Крім того, звертала увагу суду, що відповідно до дійсного договору дарування, посвідченого 25.12.2004р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Севереною К.В., у власність до позивача перейшла саме 1\2 частина земельної ділянки площею 0,0674 га, кадастровий № НОМЕР_1, по АДРЕСА_1. Крім того вказувала суду, що сам факт здійснення попереднім співвласником будинковолодіння ОСОБА_7 самовільних прибудов може свідчити про набуття ним права власності на вказані прибудови, що не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому суд виходить з того, що заявлені у клопотанні представника відповідачів питання не вимагають наявності спеціальних знань в галузі техніки, остаточне вирішення справи може бути здійснене судом на підставі оцінки у сукупності усіх наявних в матеріалах справи доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.143 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідачів адвоката Гарделюка О.В. про призначення по справі судово оціночно-будівної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст. 213 ЦПК України.

Суддя -