Вирок № 48905157, 21.08.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5616/15-к

Провадження № 1-кп/639/327/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Жила Є.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на підставі ст.89 КК України не судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2, 03 травня 2015 року, приблизно о 14 годині знаходився у квартирі своєї знайомої ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1

В цей час ОСОБА_2, перебуваючи в коридорі вищевказаної квартири, помітив на тумбочці, яка розташована справа від вхідних дверей у квартиру, мобільний телефон моделі «Nokia 6500 S-1», який належить ОСОБА_3, донці ОСОБА_1 та у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.

ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що ОСОБА_1 знаходиться в приміщенні кухні, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон моделі «Nokia 6500 S-1», чорного кольору, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 2064 від 22.05.2015р., - 232 гривні, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним, і пояснив суду, що він 03 травня 2015 року, приблизно о 14 год. зайшов до квартири своєї знайомої ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, та попросив у неї викрутку.

Коли ОСОБА_1 пішла до кухні він, перебуваючи в коридорі квартири помітив на тумбочці біля вхідних дверей у квартиру, мобільний телефон моделі «Nokia 6500», який належав ОСОБА_3, який взяв у руки та поклав у карман, після чого пішов з квартири. Приблизно через три тижні до нього зайшов дільничий інспектор міліції, якоий вилучив у нього цей телефон.

Злочин скоїв через те, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки випив багато горілки та пива.

До працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, судові витрати визнає в повному обсягу.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 03 травня 2015 року, приблизно о 14 год. до неї у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зайшов ОСОБА_2, знайомий її доньки ОСОБА_3, яка померла в червні 2015 року, який попросив у неї викрутку.

Вона пішла до кухні та принесла йому викрутку, після чого він пішов. Через кілька годин до дому повернулась ОСОБА_3, яка виявила пропажу телефону та запитала її, хто до них приходив. Вона відповіла, що заходив ОСОБА_2 ОСОБА_3 ходила до ОСОБА_2, але повернулась без телефона, після чого звернулась до міліції. Приблизно через кілька тижнів, телефон був повернутий співпрацівниками міліції, які вилучили його у ОСОБА_2

Будь - яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, при призначенні йому покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1, вивченням матеріалів справи щодо речових доказів, судових витрат, та які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обтяжуючою покарання обставиною, відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає скоєння ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, раніше судимий: 24.09.2013р. Жовтневим районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, судимість погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працює, має постійне місце мешкання в м.Харкові, місця реєстрації в м.Харкові та області не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно злочин середньої тяжкості, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує та обставину, яка обтяжує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_2, те що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням думки потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченому, відсутності з її боку претензій до обвинуваченого, обставини, яка пом'якшує його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства не обирався.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, за проведення експертизи в сумі - 368 гривень 28 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон моделі «Nokia 6500 S-1», чорного кольору, який знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, - повернути останній, як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин