Ухвала суду № 48904663, 17.08.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/1854/15-ц

Провадження № 22ц/782/394/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року, серпня місяця, 17-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі головуючого судді Яреська А.В, суддів - Лозко Ю.П., Орлова І.В., при секретарі: Ткаченко Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», відділення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в м. Сєвєродонецьку про стягнення заборгованості за депозитними договорами,-

встановила:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості за депозитними договорами до ПАТ « Дельта Банк» у м. Сєвєродонецьку. Ухвалою суду від 05 березня 2015 року було відкрито провадження по цивільній справі. Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2015 року вказану цивільну справу передано до Старобільського районного суду Луганської області на підставі ч. 2 ст. 116 ЦПК України.

Із такими діями суду першої інстанції не погодився позивач та надав на неї апеляційну скаргу, у якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи - що призвело до винесення необгрунтованої та незаконної ухвали суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Так, оскаржуваною ухвалою цивільну справу було передано на розгляд Старобільському районному суду Луганської області з мотивів того, що ОСОБА_1 зареєстрована у м. Анатрациті і договір між нею та банківською установою був укладений у відділенні банку в м. Антрациті, жодних документів на підтвердження реєстрації позивача та відповідача у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 не надано. Суд, під час постановлення ухвали про передачу справи іншому суду, дійшов висновку про те, що по даній справі було помилково відкрито провадження з порушенням правил підсудності, так як згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року « Про визначення територіальної підсудності справ» справи, які були підсудні Антрацитівському міськрайонному суду Луганської області змінено на підсудність Старобільського районного суду Луганської області. Проте, до таких висновків суд першої інстанції дійшов помилково, без належного дотримання своїх обов'язків щодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Так, ч.2 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням. У ч.7 ст. 110 ЦПК України зазначено, позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтись також за їх місцезнаходженням. Як вбачається зі змісту позову у ньому є вказаною адреса позивачки у м. Сєвєродонецьку, вказано і юридичну адресу філіалу банківської установи у м. Сєвєродонецьку, у позові містилась і відомості щодо того, що Антрацитівське відділення банківської установи продовжує функціонувати на території м. Сєвєродонецька, письмові звернення позивачки до банківської установи, що були прийняті до розгляду Сєвєродонецьким філіалом. У постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснювалось про те, що «територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог частини сьомої статті 110 ЦПК також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (стаття 95 ЦК). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Оскільки філія або представництво юридичної особи діють у межах наданих їм повноважень, то пред'явлення позову за їх місцезнаходженням можливе лише тоді, коли спір випливає саме з їх діяльності. У разі відсутності у філії або представництва юридичної особи відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з їх діяльністю, позовна заява повертається позивачеві для подання до належного суду (стаття 115 ЦПК) або якщо провадження у справі відкрито - передається судом до належного суду (стаття 116 ЦПК).

У постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 роз'яснювалось, що «Позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК. При цьому суд має враховувати право споживача на пред'явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (частина п'ята статті 110 ЦПК). Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням (частина сьома статті 110 ЦПК), проте відповідачем у справі є банк чи інша фінансова установа як юридична особа. Зазначене правило територіальної підсудності поширюється на позови позичальників (споживачів), а не на позови, що пред'являються банками чи іншими фінансовими установами щодо виконання кредитних зобов'язань, оскільки у цьому випадку діють правила статті 109 ЦПК».

Враховуючи предмет позову, що виник із діяльності філії (представництва) юридичної особи та є заявлений позичальником (споживачем) до банківської установи, філія (представництво) якої діє саме у м. Сєвєродонецьку суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновків про те, що по даній справі було помилково відкрито провадження з порушенням правил підсудності. Суд не був позбавлений права перевірити місцезнахождення філії (представництва) банку у випадку виникнення у суду певних сумнівів щодо цього.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. 303-304, 307, 311, 315-316 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2015 року скасувати,направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після ії проголошення.

Головуючий: Судді: