Ухвала суду № 48904533, 21.08.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/442/15

УХВАЛА 415/5262/15-к

21.08.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

при секретарі Соболь Ю.В.

за участю: прокурора Авраменко О.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240001361 від 24.06.2015 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240001361 від 24.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою від 20 серпня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, захисника та обвинуваченого, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту та заявив клопотання про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, є обґрунтованим на підставі ст. 315, 317 КПК України та підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

Також під час підготовчого судового засідання прокурор Авраменко О.М. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який згідно санкції статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не працює, постійного джерела доходів не має, раніше був неодноразово судимий за скоєння злочинів, соціальні фактори, як б могли його утримувати за місцем проведення судового розгляду відсутні, а тому існують ризики, що перебуваючи на волі може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 24.08.2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на особисте зобовязання, посилаючись на те, що останній являється добровольцем, який захищав нашу державу, бойові припаси йому були видані офіційно, має постійне місце проживання, одружений. Що стосується клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважав що доводи на які посилається прокурор необґрунтовані, а ризик того, що обвинувачений може вчинити інше правопорушення взагалі безпідставний та надуманий.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника ОСОБА_1 та просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання, а в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 3 до 7 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 26.06.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якої спливає 24.08.2015 року.

На думку суду, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що відповідно до ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»), а також те, що ОСОБА_2І є мешканцем іншої області, постійного місця проживання на території Луганської області не має, являючись працездатною особою не працює, неповнолітніх дітей та батьків похилого віку на утриманні не має, а соціальні фактори, які б утримували його за місцем розгляду кримінального провадження відсутні .

При цьому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки доводи про існування даного ризику, на які посилається прокурор в письмовому клопотанні, зокрема, що обвинувачений може зберігати незаконно отриману ще й іншу зброю у інших місцях, які на даний час не відомі органу досудового розслідування та суду, що дасть змогу обвинуваченому використати вказану зброю для вчинення інших злочинів взагалі ґрунтуються на припущеннях прокурора, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом, вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення не може слугувати підставою для існування ризику переховування, а лише відповідно до ст. 178 КПК України являється обставиною, що враховується при обранні запобіжного заходу, а тяжкість покарання , що загрожує обвинуваченому уразі визнання його винним у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідуванні злочину, на думку суду, не може бути обставиною, що свідчить про існування ризику, того що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, посилання прокурора на те, що обвинувачений був неодноразово судимий за скоєння злочинів також не знайшли свого підтвердження у суді.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуального ризику, ухилення від суду, а тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015130240001361 від 24.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 28 серпня 2015 року на 13 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, захисника та обвинуваченого, а також свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України на 60 днів, тобто по 19 жовтня 2015 року включно

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 19 жовтня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова