Ухвала суду № 48899990, 18.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року м. Київ К/800/593/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2013

у справі № 814/2894/13-а

за позовом Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» звернулось до суду, з урахуванням уточнень, з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000762201 від 10.06.2013 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 319 622,25 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000752201 від 10.06.2013.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000762201 від 10.06.2013 в частині стягнення суми 319 622,25 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач також надав заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ДП «Миколаївський бронетанковий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, складено акт № 1490/22-100/07856371 від 23.05.2013, в якому зафіксовано порушення, зокрема: пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. «а» пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 363 586 грн.; п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.2.6 п. 7.2.8 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 29 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 631 178 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 10.06.2013 були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000762201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 363 587 грн., в т.ч.: 363 586 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000752201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 724 365,50 грн., в т.ч.: 631 178 грн. основного платежу та 93 187,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в оскаржуваній сумі стали виявлені під час проведення перевірки порушення пп. 12.1.5 «а» п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині не збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості у декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 1 278 490 грн., у зв'язку з тим, що Господарським судом Миколаївської області порушено провадження у справі за позовом ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю», яке представляє інтереси ТОВ «АУЗ Факторінг», якому від АТ «Індекс-Банк» за договором факторингу було передано право вимоги за кредитними договорами, укладеними, в тому числі і з підприємством позивача.

Господарським судом Миколаївської області 11.04.2011 винесено рішення, згідно якого з підприємства позивача на користь ТОВ «АУЗ Факторінг» стягнуто 1 278 490,84 грн.

Згідно з пп. 12.1.5 «а» п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зміст норми закону передбачає, що виникнення обов'язку у платника щодо збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості у податковому періоді припадає на 30-й календарний день від дня прийняття рішення щодо визнання такої заборгованості судом.

Отже, на 30-й день з дня прийняття судового рішення про стягнення з позивача на користь ТОВ «АУЗ Факторінг» заборгованості у розмірі 1 278 490 грн., тобто 11.05.2011 у позивача виникло зобов'язання відобразити у податковій звітності відповідного податкового періоду збільшення валового доходу на вказану суму, а тому дане зобов'язання припадає на ІІ квартал 2011 року, про що вірно зазначено судами обох інстанцій.

Таким чином, є правильним судовий висновок щодо безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000762201 від 10.06.2013 на суму 319 622,25 грн.

Щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000752201 від 10.06.2013, слід зазначити наступне.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що на підставі наказу Міністра оборони України № 401 від 18.11.2003, відповідно до акту про виділення для знищення документів, які не підлягають зберіганню від 18.01.2010, експертною комісією було знищено відповідно до пунктів вказаного акту реєстр отриманих та виданих податкових накладних (кількість справ 3) та документи на придбання матеріалів (кількість справ 14).

Відповідно до п. 2 Розпорядження КМ України від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені в такій податковій накладній та реєстри отриманих і виданих податкових накладних, відповідно до підпункту 7.2.8 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи, документи, які б надавали право ДП «Миколаївський бронетанковий завод» на включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку знищені, тому позивач втратив право на отримання податкового кредиту за рахунок тих господарських операцій, здійснення яких не підтверджується первинною документацією.

Крім того, судами вірно відхилені посилання позивача на неврахування податковим органом під час проведення перевірки висновків акта попередньої перевірки, відповідно до якого залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто до рядка 23.2 декларації складає суму 872 929 грн., оскільки при проведені перевірки відповідач керується положеннями законодавства, а не актами попередніх перевірок платника, які, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, не є джерелом права.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційні скарги сторін - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний