Ухвала суду № 48899946, 18.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2015 р. м. Київ К/800/66423/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Паламарчука О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Прогресфарм»

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2014

у справі № 815/4398/14

за позовом Приватного підприємства «Прогресфарм»

до Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Прогресфарм» звернулось до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.07.2014 № 0000222207 та № 0000232207.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач, з урахуванням доповнення до касаційної скарги, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки з питань дотримання законодавства України з питань митної справи ПП «Прогресфарм» на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями, у зв'язку із надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів, складено акт № 20/15-32-22-07-18/33137689 від 23.06.2014, в якому зафіксовано, що документи, надані позивачем митному органу України в якості підстави для митного оформлення за МД від 13.08.2012 № 500030302/2012/003563, від 12.09.2012 № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 № 300060804/2013/000072, від 20.02.2013 № 500060804/2013/002639 містять неправдиві відомості, чим порушено вимоги п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 2 105 445,85 грн. (у т.ч. ввізне мито - 569 039,43 грн., ПДВ - 1 536 406,42 грн.).

На підставі результатів проведеної перевірки, 14.07.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000222207 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем «ввізне мито» у розмірі 853 559,16 грн., в т.ч.: 569 039,43 грн. основного платежу та 284 519,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000232207 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 2 304 609,64 грн., в т.ч.: 1 536 406,42 грн. основного платежу та 768 203,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 13.08.2012 декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500030302/2012/003563.

В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані: авіанакладна від 27.07.2012 № 08012081016, інвойс від 27.07.2012 № ЕХ1207099/2012, сертифікати якості, сертифікат походження від 31.07.2012 № 33544, контракт від 04.06.2012 № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Також, 12.09.2012 декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500030302/2012/004174.

В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані: авіанакладна від 29.08.2012 № 08012081996, інвойс від 28.08.2012 № ЕХ1208128/2012, контракт № 29 від 01.02.2012 з додатком до нього № 1/В від 09.08.2012, сертифікат походження № 33550 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Згідно вищевказаних документів продавцем товару є компанія «Amodo group S.A.» (Панама), відправником є компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія), а покупцем та одержувачем є ПП «Прогресфарм».

Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 99 878,29 грн. (по курсу НБУ) або 12 495,72 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.

Також в судовому порядку встановлено, що 30.11.2012 декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу в режимі «ІМ 40 АА» митна декларація № 500030302/2012/005719.

В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані: авіанакладна від 20.11.2012 № 514-01054056, інвойс від 19.11.2012 № ЕХ1211194/2012, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 249 937,91 грн. (по курсу НБУ) або 31 269,60 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.

20.02.2013 декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500060804/2013/002639.

В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані: коносамент від 10.01.2013 № 101350000080, коносамент від 05.02.2013 № CALI0048-032E-ODS, інвойс від 03.01.2013 № EX1301232/2013, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія).

Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 1 038 259,53 грн. (по курсу НБУ) або 129 896,10 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.

04.01.2014 декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500060804/2013/000072.

В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані: коносамент від 29.11.2012 № 101250015395, коносамент від 24.12.2012 № CALI0042-029T-ODS, інвойс від 02.11.2012 № EX1211197/2012, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 217 581,61 грн. (по курсу НБУ) або 27 221,52 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки за результатами невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів товарів за митними деклараціями від 12.09.2012 № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 № 500060804/2013/000072, від 20.02.2013 № 500060804/2013/002639 встановлено заниження митної вартості товарів з боку ПП «Прогресфарм» шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів через державний кордон України та їх митного оформлення митному органу документів, що містять неправдиві дані, тому податковим органом правомірно донараховані грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Однак, такі висновки судів є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Таким чином, законодавством встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженим ним особою під час декларування товарів.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ст. 190 ПК України).

В даному випадку, суди попередніх інстанцій обмежились висновками акту перевірки № 20/15-32-22-07-18/33137689 від 23.06.2014 та не дослідили документів, що були надані митному органу під час митного оформлення імпортованих товарів для встановлення правомірності заявлення митної вартості товару в розрізі із документами, що свідчать, на думку відповідача, про заниження митної вартості такого товару.

В порушення ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не витребувано та не досліджено судами акти звірки взаємних розрахунків між позивачем та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) для дослідження наявності різниці в їх бухгалтерському обліку по спірних господарських операціях.

Також, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки інформації, що наведена в листі компанії BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) від 15.10.2014, який позивачем було надано до апеляційного адміністративного суду, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції вказаний лист на запит ПП «Прогресфарм» від 24.09.2014 не було отримано.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Прогресфарм» задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний