Постанова № 4889958, 15.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 р.

№ 6/332(05-6-42/106)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Демидової А.М.

суддів :

Шевчук С.Р.,

Капацин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

НАК "Нафтогаз України"

на ухвалу

господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. (про припинення провадження у справі)

у справі

№ 6/332

за позовом

НАК "Нафтогаз України"

до

Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд"

про

стягнення 30233462, 46 грн.

за участю представників:

від позивача

- Сидоренко В.В.

від відповідача

- Литовченко Ю.П.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р.(суддя Ковтун С.А.) провадження у справі № 6/332 припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що вимога про стягнення заборгованості за мировою угодою не може бути самостійним предметом позову та розглядатися в господарських судах в порядку окремого позовного провадження.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати господарському суду міста Києва для розгляду по суті, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.08.2009 р. справа № 6/332 прийнята до розгляду у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, суддів: Волік І.М., Капацин Н.В.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.09.2009 р. у зв'язку з перебуванням судді Волік І.М. у відпустці, для розгляду господарської справи № 6/332 утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя –Демидова А.М., судді: Шевчук С.Р., Капацин Н.В.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

При розгляді даної справи місцевий господарський суд дійшов висновків про те, що провадження в справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягає припиненню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1, ст. 80 ГПК України. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що вимога про стягнення заборгованості за мировою угодою не може бути самостійним предметом позову та розглядатися в господарських судах в порядку окремого позовного провадження.

Такі висновки суду першої інстанції обґрунтовані тим, що мирова угода затверджена судом припускає добровільне її виконання, а у разі не виконання стороною умов такої угоди у добровільному порядку заінтересована сторона має право звернутись до суду ухвалою якого затверджено мирову угоду, з заявою про зміну порядку її виконання з добровільного на примусовий, що стане підставою для вчинення державною виконавчою службо дій, спрямованих на примусове виконання.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2007 р. у справі № 25/416 було затверджено мирову угоду між НАК "Нафтогаз України" та Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд".

За умовами мирової угоди Українська державна корпорація по транспортному будівництву "Укртрансбуд" взяла на себе зобов'язання до 10.01.2009 р. перерахувати на рахунок НАК "Нафтогаз України" заборгованість в розмірі 30491277,39 грн. Проте, в порушення умов мирової угоди перерахувало лише 300000,00 грн.

Господарським судом міста Києва встановлено, що загальна сума заборгованості на момент звернення НАК "Нафтогаз України" з позовом складає 30191277,39 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 604 ЦК України такі дії сторін визначаються як припинення первісного зобов’язання за домовленістю сторін новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Оскільки ці дії сторонами вчинені в межах судового процесу і були затверджені ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2007 р., процесуальним наслідком їх є припинення провадження у справі (п.4 ст.78 ГПК).

Внаслідок цього не може бути виданий наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди.

Проте кожна із сторін мирової угоди, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової угоди, може звернутись з позовом про зобов’язання виконати зобов’язання в натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом, передбачених законом.

При вирішенні спору зазначене судом першої інстанції враховано не було, а також поза увагою суду залишилася та обставина, що предметом судового розгляду в справі № 25/416 було стягнення попередньої оплати товару, а предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за мировою угодою, зобов'язання за якою підлягають виконанню на загальних підставах, тому висновок суду щодо припинення провадження в справі з підстав, передбачених п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі є необґрунтований, в зв'язку з чим ухвала господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. скасувати, справу направити на розгляд по суті до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.Р. Шевчук

Н.В. Капацин