Рішення № 48895900, 11.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. Справа № 911/2585/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону Західного регіону України,

58022, м. Чернівці, вул. Аксенина, 2а

в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України,

03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6

2) Військової частини А2641,

32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Гагаріна, 56

до Військової частини 3027 Національної гвардії України,

07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці

про стягнення 24 000,00 грн.

за участю представників:

прокурора - Тимко В.В. (посвідчення від 06.07.2015 № 034226);

позивача 1 - Гуменюк О.В. (довіреність від 20.01.2015 № 37);

позивача 2 - Калюжний А.П. (посвідчення від 24.06.2011 № 155111);

відповідача - Райчук О.С. (довіреність від 27.03.2015 № 1).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Військового прокурора Чернівецького гарнізону Західного регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та Військової частини А2641 (далі - позивач 2) до Військової частини 3027 Національної гвардії України (далі - відповідач) про стягнення 24 000,00 грн.

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання освітніх послуг з професійно-технічного навчання фахівців із розмінування військової частини 3027 Національної гвардії України від 14.11.2014 № 7.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16291/15 від 10.07.2015) позивачем 2 подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16526/15 від 14.07.2015) прокурором подано клопотання.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16574/15 від 14.07.2015) відповідачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2015.

У судове засідання 14.07.2015 прокурор не з'явився, розгляд справи відкладено на 11.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18356/15 від 10.08.2015) відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18398/15 від 10.08.2015) позивачем 1 подано письмове пояснення.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18669/15 від 11.08.2015) позивачем 2 подано додатковий доказ.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18670/15 від 11.08.2015) відповідачем подано додатковий доказ.

У судовому засіданні 11.08.2015 прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали повністю, представник відповідача позов повністю заперечив.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.08.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представників позивачів та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Військовою частиною А2641 (далі - виконавець) та Військовою частиною 3027 Національної гвардії України (далі - замовник) укладено договір про надання освітніх послуг з професійно-технічного навчання фахівців із розмінування військової частини 3027 Національної гвардії України від 14.11.2014 № 7 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику освітні послуги з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання фахівців із розмінування (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, навчання фахівців замовника проводиться на базі військової частини А2641 Міністерства оборони України у період з 11 листопада 2014 року до 20 грудня 2014 року.

Згідно з пунктом 2.7. Договору, фахівцям замовника, що завершили курс підготовки, видається виконавцем свідоцтво встановленого зразка.

Відповідно до пункту 2.8. Договору, після завершення підготовки фахівців замовника, сторони складають двосторонній акт наданих освітніх послуг з професійно-технічного навчання фахівців, який підписується представниками виконавця та замовника.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, загальна вартість навчання одного фахівця складає 6 000,00 грн., ціна договору - 24 000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.3. Договору, фахівці замовника здійснюють оплату послуг щодо фактичного навчання одноразово, шляхом оплати у розмірі 100% суми вартості навчання в касу виконавця до закінчення навчання.

Договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а саме - до 31.12.2014 (пункт 9.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем 2 надано відповідачу послуги на суму 24 000,00 грн. На підтвердження надання послуг відповідачу, позивачем 2 надано у матеріали справи наказ Командира військової частини А2641 від 14.11.2014 № 518 про проведення професійно-технічного навчання особового складу військової частини 3027 Національної гвардії України за спеціальністю «Сапер (розмінування)" за Договором, а також витяги з наказів командира військової частини А2641 від 15.11.2014 № 253 та від 20.11.2014 № 259, на підставі яких, чотирьох військовослужбовців відповідача зараховано у списки військовослужбовців, що прибули у службове відрядження для професійно-технічного навчання за спеціальністю «Сапер» на підставі Договору.

За наказами Командира військової частини А2641 від 17.11.2014 № 521 та від 21.11.2014 № 530, вищезазначених військовослужбовців включено до навчальної групи.

За наказом Командира військової частини А2641 від 26.12.2014 № 621, вищезазначеним військовослужбовцям присвоєно робітничу кваліфікацію «сапер (розмінування)» та видано свідоцтва, на підтвердження чого, позивачем 2 також надано копію книги реєстрації видачі свідоцтв про здобуття робітничої кваліфікації, з відповідними записами про видачу свідоцтв.

Також, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем 2 у матеріали справи надано довідку Державної казначейської служби України від 07.07.2015 № 05.1-16/1509, яка засвідчена підписом уповноваженої особи установи та скріплена відбитком її печатки, відповідно до якої, кошти від відповідача на рахунок позивача 2 не надходили.

На адресу відповідача надіслано претензії про сплату заборгованості.

Докази оплати послуг за Договором у матеріалах справи відсутні, відповідачем не заперечується, що вартість послуг за Договором ним повністю не оплачувалась.

Відповідачем позов заперечно повністю, з огляду на те, що відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору, усі платежі за Договором здійснюються шляхом внесення готівки фахівцями замовника в касу частини, фахівці замовника здійснюють оплату послуг щодо фактичного навчання одноразово, шляхом оплати у розмірі 100% суми вартості навчання в касу виконавця до закінчення навчання.

Отже, на думку відповідача, самі військовослужбовці, що проходили навчання, як фізичні особи, повинні сплачувати своє навчання за власний рахунок, а у відповідача, крім того, відсутня стаття видатків у кошторисі стосовно оплати послуг з професійно-технічного навчання фахівців із розмінування.

Проте, суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Отже, договір може створювати права та обов'язки лише для сторін договору, спірний договір підписано позивачем та відповідачем та скріплений відбитками їх печаток, а, отже, створює лише для них права та обов'язки.

Докази того, що військовослужбовці, що пройшли навчання за Договором, як фізичні особи, приєднались до Договору чи іншим шляхом брали на себе зобов'язання за ним, у матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до пункту 10.2. Договору, жодна із сторін не повинна передавати свої права та обов'язки за Договором третім фізичним або юридичним особам без письмового про це повідомлення іншої сторони.

Такі повідомлення також відсутні у матеріалах справи.

Щодо тверджень відповідача про відсутність статті видатків у його кошторисі на оплату спірних послуг, судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду України про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний період, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, вказану правову позицію викладено, зокрема, у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту Договору, він за правовою природою є договором про надання послуг, за якими одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, докази їх оплати відсутні.

При цьому, при встановленні обставин щодо фактичного надання спірних послуг, судом враховано, що у супереч вимогам пункту 2.8. Договору, до матеріалів справи не надано двостороннього акту сторін, що мав складатися після завершення навчання фахівців відповідача. Сторонами підтверджено, що такий акт у формі єдиного, двосторонньо погодженого позивачем 2 і відповідачем документу, не укладено. Одночасно, за результатами оцінки інших, вищезазначених у рішенні, письмових доказів, що надані у матеріали справи, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірні послуги надані і їх отримання відповідачем, підтверджується належними доказами як щодо факту надання послуг, так і стосовно видачі відповідних свідоцтв, з огляду на те, що видача свідоцтв, відповідно до пункту 2.7. Договору, є підтвердженням закінчення курсу підготовки фахівців за Договором.

Крім того, судом враховано, що відповідачем не заперечено факт надання спірних послуг, а представником відповідача у судовому засіданні надано усні пояснення, що військовослужбовці, що пройшли навчання за Договором, проходили військову службу за вказаною спеціальністю.

Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку, що спірні послуги позивачем 2 надані відповідачу, отже, позивач 2 виконав зобов'язання за Договором у повному обсязі, що кореспондується з обов'язком відповідача оплатити надані послуги.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, борг у розмірі 24 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету у розмірі 1 827,00 грн.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини 3027 Національної гвардії України (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08803649) на користь Військової частини А2641 (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Гагаріна, 56, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24982999) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Військової частини 3027 Національної гвардії України (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08803649) на користь Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.08.2015.

Суддя С.О. Саванчук