Ухвала суду № 48894808, 08.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

_____________________________

УХВАЛА

"08" квітня 2011 р. № 718/11

Суддя Войтюк В.Р., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "МЕГАПАК-ЗАХІД"

до Приватного підприємства виробничої комерційної фірми "ТРЕЙД-ПАК"

про стягнення 4393 грн. 83 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "МЕГАПАК-ЗАХІД" - звернувся з позовом до Приватного підприємства виробничої комерційної фірми "ТРЕЙД-ПАК" про стягнення суми боргу за поставлений товар у розмірі 4393 грн. 83 коп.

При цьому позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

25 березня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-IV, яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” (далі –Декрет).

Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 102 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( тобто 25 500 грн.).

Розмір державного мита, сплаченого позивачем 30.03.2011 р. відповідно до квитанції № 1627.283.1 не відповідає вимогам пп. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Крім того, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що державне мито сплачено не на належний рахунок.

Відповідно до п.13 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за № 50 державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до державного бюджету України (розділ II, § 1, символ звітності 57). До державного бюджету (розділ II, § 2, символ звітності 55) зараховується також державне мито за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності.

Державне мито з позовних заяв, які подаються до господарського суду Рівненської області, сплачується за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок № 31116095700002 банк –Головне Управління Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017; отримувач –Державне казначейство України в м. Рівне ЗКПО 22586331; призначення –Держмито на розділ 11 параграфу 01 символ звітності банку 057 код бюджетної класифікації № 22090200, за відповідним позовом; справа буде розглядатися в господарському суді Рівненської області.

Всупереч наведеному, позивачем сплачено державне мито квитанцією № 1627.283.1 від 30.03.2011 в сумі 43 грн. 94 коп. на розрахунковий рахунок № 31414537700002, Одержувач: Суд, підрозділ: Рівненський міський суд.

Вказані обставини є підставою для повернення позивачу без розгляду позовної заяви і доданих до неї документів згідно п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 8 декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно пункту 8 роз’яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України” N 02-5/78 від 4 березня 1998 року (з змінами та доповненнями), застосовуючи статтю 47 ГПК, необхідно виходити з того, що господарський суд самостійно чи за заявою сторони в ухвалі, рішенні чи постанові, а в тих випадках, коли процесуальні документи не виносилися - у відповідній довідці зазначає обставини, які є підставою для повного або часткового повернення державного мита. Така довідка за заявою сторони видається господарським судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 47, 61, 63, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Войтюк В.Р.