Постанова № 4889424, 23.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2009 № 50/480

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

За участю представників:

від ініціюючого кредитора:Прудкий В.І. (довіреність б/н від 18.09.2008р.),

Санжак Л.В. (довіреність б/н від 09.07.2009р.);

від боржника:Левченко М.В. (довіреність від 01.09.2009р. № 35-54/158);

від розпорядника майна: Красько О.В. (довіреність б/н від 02.07.2009р.);

від Київського управління з питань банкрутства (місто Київ та Київська область):

Нестеренко А.С. (довіреність від 14.04.2009р. № 15-21/394);

Некрасов О.М. – прокурор відділу прокуратури міста Києва;

від Кабінету Міністрів України: Кучер В.М. (довіреність від 23.12.2008р. № 29-22/192);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство завод "Арсенал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.07.2009

у справі № 50/480 (суддя

за позовом ЗАТ Фірма "Київінвест"

до Державне підприємство завод "Арсенал"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про порушення справи про банкрутство

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.09.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2009р. у справі № 50/480 за заявою Закритого акціонерного товариства “Фірма Київінвест” про визнання банкрутом Державного підприємства Завод “Арсенал” визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Закритого акціонерного товариства "Фірма Київінвест" до боржника на суму 404 709,00 грн.; з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів призначено у справі розпорядником майна арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича; призначено попереднє засідання суду.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державне підприємство Завод “Арсенал” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду та припинити провадження у справі.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм чинного законодавства, невідповідністю висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи.

Заперечуючи правильність висновку місцевого господарського суду відносно безспірності вимог ініціюючого кредитора, скаржник зазначає, що суду не мав достатніх підстав вважати встановленою неспроможність боржника виконати грошові зобов’язання, у зв’язку з чим провадження у даній справі підлягає припиненню.

Також скаржник наголошує на тій обставині, що кандидатуру призначеного згідно оскарженої ухвали розпорядника майна не погоджено з Державним департаментом з питань банкрутства.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор, представники Державного підприємства Завод “Арсенал” висловилися за задоволення апеляційної скарги, представник Закритого акціонерного товариства “Фірма Київінвест” – за її відхилення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ (із змінами і доповненнями) положення Закону застосовується до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Статтею 214 Господарського кодексу України передбачено, що відносно державних підприємств, які відповідно до Закону не підлягають приватизації, процедури про визнання неплатоспроможними застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Згідно Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (із змінами і доповненнями) від 07.07.1999р. № 847-ХІУ до названого переліку включено Спеціальне виробництво державного підприємства „Завод „Арсенал”, ідентифікаційний код 14310520.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.06.2009р. № 681894 (а.с. 73) Державне підприємство Завод “Арсенал” має ідентифікаційний код 14310520.

З урахуванням викладених положень чинного законодавства, до виключення державного підприємства у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, процедури про визнання його неплатоспроможним в частині санації чи ліквідації не застосовуються.

Місцевий господарський суд наведеного не врахував й натомість за наслідками проведення підготовчого засідання виніс оскаржену ухвалу, якою визнав вимоги ініціюючого кредитора та призначив розпорядника майна Державного підприємства Завод “Арсенал”.

Між тим, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) справа про банкрутство порушується господарським судом при наявності всіх ознак неплатоспроможності боржника, а саме; а) грошові вимоги, повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями пункту 8 статті 7 Закону передбачено, що до заяви кредитора в обов’язковому порядку додаються відповідні документи. До таких документів законодавець відносить рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Вказані документи повинні з одного боку вказувати на розмір грошових вимог ініціюючого кредитора, а з іншого – на строк невиконання, отже підтверджувати неплатоспроможність боржника протягом встановленого періоду.

Згідно з абз. 8 статті 1 Закону безспірними вимоги кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання, коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

У зв’язку з чим, ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення та наказу суду органом державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство. При цьому вказані документи повинні підтверджувати неспроможність задоволення грошових вимог ініціюючого кредитора боржником протягом трьох місяців.

В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство додано мирову угоду сторін від 04.12.2006р., затверджену ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2006р. у справі № 1/246; з урахуванням частки виконаних боржником зобовязань, заявником визначено залишок заборгованості у розмірі 404 709,00 грн.

Окрім того, колегією суддів встановлено, і докази зворотного в маетріалах справи відсутні, що Закрите акціонерне товариство “Фірма Київінвест” не зверталося до органів державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження по стягненню заборгованості.

Та обставина, що Державне підприємство Завод “Арсенал” у добровільному порядку не ліквідувало заборгованість, не може вважатися достатньою ознакою неспроможності боржника виконати грошові зобов’язання у зв’язку з відсутністю грошових коштів.

Більш того, фактичні обставини справи свідчать про інше. Зокрема, 29.05.2009р. позивачем укладено як з повіреним - Казенним підприємством „Центральне конструкторське бюро „Арсенал” договір доручення на виконання зобов’язань перед третіми особами № 04766, відповідно до умов якого повірений зобов’язався від імені та за рахунок боржника здійснити виконання зобов’язань перед Закритим акціонерного товариства “Фірма Київінвест” зі сплати 414 000,00 грн. на підставі мирової угоди від 04.12.2006р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2006р. у справі № 1/246. На підставі названого договору згідно платіжного доручення від 21.09.2009р. № 390 Закритому акціонерному товариству “Фірма Київінвест” перераховано 414 000,00 грн. за призначенням: плата за виконання умов мирової угоди б/н від 11.12.2006р. у справі № 1/246 згідно договору доручення від 29.05.2009р. № 04766.

Отже, колегія суддів визнає помилковим висновок місцевого господарського суду про безспірність грошових вимог заявника.

При таких обставинах підстави для здійснення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Завод “Арсенал” відсутні.

Згідно частини 11 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності і з підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Зі змісту частини 1 статті 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 80 вищезазначеного Кодексу господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням наведеного, оскаржена ухвала не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону та у цьому зв’язку підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню.

Колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про вжиття заходів забезпечення позову у зв’язку з необгрутнованістю. Вимога про зупинення виконання оскарженої ухвали задоволенню не підлягає, оскільки здійснення відповідних процесуальних дій не віднесено до повноважень апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 80 ч. 1 п. 11, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Завод “Арсенал” задовольнити повністю.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.07.2009р. у справі № 50/480 скасувати.

Провадження у справі № 50/480 припинити.

Справу № 50/480 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді

25.09.09 (відправлено)