Постанова № 48893861, 20.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 серпня 2015 року 826/7329/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коровай Л.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

публічного акціонерного товариства «Укрмонтажбуд-4»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 26.11.2014 №164326552208 та від 26.11.2014 №164426552208,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2014 №164326552208 та №164426552208.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 31.10.2014 №1033/26-5522-08/31243027 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт», товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд», товариством з обмеженою відповідальністю «ДІС ЛАВ», необґрунтовано прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.11.2014 №164326552208 та від 26.11.2014 №164426552208. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 31.10.2014 №1033/26-5522-08/31243027 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 26.11.2014 №164326552208 та №164426552208, з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, і, як наслідок, необґрунтоване формування позивачем даних свого податкового обліку.

Адміністративну справу №826/7329/15 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (на час розгляду справи в суді - державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт», товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд», товариством з обмеженою відповідальністю «ДІС ЛАВ» за період з 01.09.2011 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4»:

статті 134, підпункту 138.1.1 пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2011 рік на суму 122 993,00 грн.;

пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 350 874,00 грн..

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 31.10.2014 №1033/26-5522-08/31243027 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 26.11.2014 №164326552208, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 122 993,00 грн.;

від 26.11.2014 №164426552208, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у розмірі 399 558,00 грн., у тому числі: 319 646,00 грн. – основний платіж, 79 912,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин, визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборі у місті Києві від 31.10.2014 №1033/26-5522-08/31243027 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд», товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСЛАВ», товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт».

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» (субпідрядник) укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт від 23.06.2014 №Д-2.23/06, відповідно до якого субпідрядник приймає на себе зобов’язання виконати і здати в установлений термін комплекс підрядних робіт з улаштування монолітних залізобетонних конструкцій на об’єкті: «Будівництво будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом на вулиці Михайла Донця, 2-а у Солом’янському районі міста Києва», секції 2 та 3, а підрядник зобов’язується надати субпідрядникові фронт робіт, прийняти належно виконані роботи та поплатити їх згідно договору.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 23.06.2014 №Д-2.23/06; ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» на виконання господарської діяльності пов’язаної із створенням об’єктів архітектури; податкової накладної; довідки про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2014 року; акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІС ЛАВ» (підрядник) укладено договір підряду від 26.06.2014 №У-26/06, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов’язання виконати і здати в установлений термін комплекс підрядних робіт з улаштування монолітних залізобетонних конструкцій на об’єкті: «Будівництво будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом на вулиці Михайла Донця, 2-а у Солом’янському районі міста Києва», генпідрядник зобов’язується надати підрядникові фронт робіт, прийняти належно виконані роботи та оплатити їх згідно цього договору.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 26.06.2014 №У-26/06; ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «ДІС ЛАВ» на виконання господарської діяльності пов’язаної із створенням об’єктів архітектури; податкової накладної; довідки про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2014 року; акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року.

Також, за посиланням позивача, між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт» здійснювалися на підставі договору від 01.08.2011 № 108, відповідно до якого товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт» виставляв рахунки-фактури, з оформленням податкових та видаткових накладних, в безготівковій формі розрахунку. Предметом таких взаємовідносин було постачання будівельних матеріалів (плитка), що на момент фінансово-господарських операцій фіксувалось належним чином оформленими первинними документами, товарно-транспортними накладними.

Позивач зазначає, що дані документи не були предметом перевірки з поважних причин, а саме у зв’язку з затопленням офісного приміщення товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» та пошкодженням архівних документів. Також позивач зазначає, що відновлення даної документації є неможливим з підстав припинення юридичної особи, а саме банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт». Позивачем надано документи на підтвердження обставин щодо пошкодження архівної документації, а саме копії акту від 18.03.2014, складеного державним підприємством «Еко» та наказів товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» від 11.03.2014 №11-03/14 та від 17.03.2014 №17-03/14 про встановлення збитків та пошкодження.

Отже, первинні документи, які б підтверджували господарські взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт», позивачем суду не надано.

Суд звертає увагу, що з акту державного підприємства «Еко» від 18.03.2014 вбачається, що обстеженню підлягало приміщення загальною площею 99,10 м2, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Верхня 3-5, в якому було виявлено сліди підтоплення в туалеті на стелі (0,85 х 2,5), яка покрита водоемульсійною фарбою.

Доказів підтоплення архівних приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» позивачем суду не надано.

Отже доводи позивача, щодо знищення внаслідок підтоплення приміщення туалету архівних документів товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» не відповідають дійсності, враховуючи місце та обсяг затоплення, а тому вказані показання направлення на введення суд в оману.

У свою чергу, державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд» товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт» посилається на акти:

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 01.09.2014 №2670/26-55-22-02/38751054 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014»;

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.03.2012 №01/22-4/37813837 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 по 31.01.2012»;

податкову інформацію стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «ДІС ЛАВ».

Аналізуючи надані сторонами докази, суд наголошує на тому, що позивачем під час судового розгляду справи не надано суду доказів руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин із названими контрагентами, а відтак доказів того, що дані податкового обліку позивача сформовано на підставі первинних документів, оформлених за результатами фактичного здійснення господарської операції.

Так, позивачем не надано суду: доказів здійснення оплати підрядних робіт товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Буд» та товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСЛАВ»; проектної документації; графіків робіт; технічного завдання на виконання робіт; документів, що свідчать про відповідність матеріалів та конструкцій, використаних в роботі; актів на приховані будівельно-монтажні роботи, журналу авторського нагляду (зазначені документи передбачені умовами договорів та законодавством з питань будівельної діяльності).

Довідки про вартість виконаних робіт не містять конкретизації робіт/послуг, обґрунтування вартості відповідних послуг.

Не обґрунтовано позивачем і необхідність одночасного залучення до ідентичних робіт в один період двох різних контрагентів.

Первинні документи по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт» у позивача взагалі відсутні, що є порушенням пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Відтак, під час судового розгляду справи позивачем не доведено суду руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд», товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСЛАВ», товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт», наявність економічної та ділової доцільності в названих правовідносинах.

Суд погоджується із доводами контролюючого органу, що фактичне здійснення господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажбуд-4» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд», товариством з обмеженою відповідальністю «ДІСЛАВ», товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Акцепт» відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку і складені формально з метою мінімалізації податкового навантаження і отримання необґрунтованої податкової вимоги.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов’язань та про правомірність податкових повідомлень-рішень від 26.11.2014 №164326552208 та №164426552208, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.