Постанова № 48893699, 21.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2763/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 32 346,51 грн та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 3 571,16 грн, посилаючись на несплату відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності не надав, ставлення до позову не висловив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11 серпня 2015 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець 19.02.1998 та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 23.02.1998.

За особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 32 346,51 грн та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 3 571,16 грн, що виник за наступних обставин.

Податковий борг з податку на додану вартість виник у зв'язку із несплатою відповідачем самостійно задекларованих сум у розмірі 18 215 грн на підставі звітних декларацій:

- №9021 7641 09 від 1 8.04.2014 у розмірі 98 грн ;

- №9041 700501 від 20.07.2014 у розмірі 3 117 грн;

- №9067852850 від 20.11.2014 у розмірі 15 000 грн.

Також ФОП ОСОБА_1 допущено несплату штрафних фінансових санкцій, застосованих за результатами проведених контрольно-перевірочних заходів, результати яких оформлені:

- актом від 12.02.2015 №000058/16-03-17-01/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2015 №0012191701/605 про застосування штрафних санкцій у розмірі 544,91 грн. Рішення направлено на адресу відповідача засобами поштової кореспонденції та не було оскаржено платником у встановленому законом порядку;

- актом від 16.02.2015 №463/16-03-17-03/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.02.2015 №0013261703/658 про застосування штрафних санкцій у розмірі 8 333,46 грн та №0013291703/659 про застосування штрафної санкції у розмірі 4 559,95 грн. Рішення направлено на адресу відповідача засобами поштової кореспонденції та не було оскаржено платником у встановленому законом порядку;

- актом від 23.12.2014 №3563/16-03-17-03-05, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 №0087721703/13114 про застосування штрафної санкції у розмірі 170 грн. Вказане рішення не було оскаржено у встановленому законом порядку.

Пунктом 87.9. ст. 89 ПК України передбачено, що "У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом".

Платником 31.07.2015 на підставі платіжного доручення №@2РК447566 перераховано до бюджету кошти у розмірі 3 118 грн, які в порядку черговості частково погасили заборгованість, що підлягала стягненню за постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі №816/1653/14. Також за період, що не охоплений заходами стягнення у відповідності до положень статті 129 ПК України боржнику була нарахована пеня у розмірі 523,19 грн.

З огляду на зазначене, не охоплений постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі №816/1653/14 борг з податку на додану вартість складає 32 346,51 грн, в тому числі пеня - 523,19 грн.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, виникла внаслідок несплати самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання у розмірі 1 514,56 грн, визначеної декларацією від 02.09.2014 №1400044343.

Також позивачем було застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 056,60 грн, що визначена на підставі податкових повідомлень - рішень від 10.02.2015 №0011351703/570 та №0011361703/569.

Рішення було направлено на адресу відповідача засобами поштової кореспонденції, разом з тим не були оскаржені у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, неохоплений постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі №816/1653/14 борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, складає 3 571,16 грн.

Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У матеріалах справи відсутні будь - які докази оскарження вказаних вище податкових повідомлень - рішень. Таким чином, вони є чинними, а визначені ними суми - узгодженими.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, визначені позивачем та задекларовані відповідачем грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу та підлягають оплаті відповідачем до бюджету .

Як передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган доходів і зборів надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу №5/5 від 04.01.2013 на суму 1 262 грн та направлено на адресу відповідача.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, сума грошового зобов'язання платником податків у повному обсязі не сплачена, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Як визначено підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній сумі 35 917,67 грн суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 3 571,16 грн ( три тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня шістнадцять копійок) на р/р 33110341700008, код платежу 11010500, одержувач УК у м. Кремепчуці/м. Кременчук/11010500, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019;

- з податку додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 32 346,51 грн ( тридцять дві тисячі триста сорок шість гривень п'ятдесят одна копійка) на р/р 3111 1029700008, одержувач УК у м. Кременчуці/м. Кременчук/ 14010100, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко