Постанова № 4889197, 02.09.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 вересня 2009 р. м. Чернівці Справа № 2а-1116/09/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді: Скакун О.П.

при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1.

представника відповідача ОСОБА_2., ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ»про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 9895,75 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ»про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 9895,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», було не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого ним повинно бути сплачено адміністративно господарські санкції. Розмір адміністративно господарських санкцій позивачем визначено на підставі Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову. Письмових заперечень не надали, однак пояснили, що, на їхню думку, не повинні сплачувати адміністративно господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, оскільки підприємство є збитковим та віднесено до 66 класу професійного ризику виробництва.

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ» до відділення Фонду соціального захисту інвалідів за місцем його реєстрації було подано Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік № 3595 форми №10-ПІ, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42. Згідно наданого відповідачем звіту, у 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0, фонд оплати праці штатних працівників 141,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 787 грн.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому. Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. У відповідності до покладених на Фонд завдань, останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, реалізують владні управлінські функції. У відповідності до ч.9 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог частини другої вказаної статті, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Таким чином, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ»- 15 осіб, норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, становить - одне робоче місце.

Відповідач заперечення на позов не надав. Представники відповідача пояснили суду, що причинами непрацевлаштування інвалідів є збитковість підприємства та віднесення його до 66 класу професійного ризику виробництва.

Відповідачем, в обґрунтування своїх заперечень, в судовому засіданні надано фінансовий звіт (баланс на 31 грудня 2008 року), згідно якого збитки підприємства за 2008 рік становлять 73 тис.грн. Суд вважає необґрунтованим факт збитковості приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ», у відповідності до 70 Кодексу адміністративного судочинства України, з точки зору допустимості таких доказів. Оскільки, статтею 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. Відповідно до абзацу другого пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 названого Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

З огляду на викладені положення чинного законодавства України, наявність чи відсутність прибутку у підприємства за наслідками календарного року встановлюється за даними форми повної декларації про прибуток за календарний рік.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що відсутність у приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ»прибутку звільняє його від сплати адміністративно - господарських санкцій з урахуванням того, що, відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", сплату адміністративно-господарських санкцій і пені роботодавці проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до ч.5 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Аналізуючи приписи частин третьої та п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд доходить висновку, що закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише порядок сплати штрафних санкцій. Таким чином, у разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому Законом.

Судом встановлено, що згідно з повідомленням №162 Герцаївського відділення Чернівецької виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України приватне підприємство «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ»віднесено до 66 класу професійного ризику виробництва.

Суд не приймає твердження відповідача відносно того, що у звязку з цим ним не повинен виконуватись норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, так як Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не ставить виконання зазначеного нормативу в залежність від класу професійного ризику виробництва.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У відповідності до розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, та пені станом на 10.08.2009р., сума штрафних санкцій становить 9453,33 грн. (141800,00 грн. / 15ос.*1ос. = 9453,33 грн.), пеня за прострочення платежу 117 днів 442,42 грн.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2009р. адміністративно-господарські санкції у сумі 9453,33 грн. Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів приватному підприємству «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ» надіслано претензію на суму 9687,69 грн. Однак, на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою відповідачем суму адміністративно господарських санкцій сплачено не було.

Санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у відповідності до ст.238 Господарського кодексу України, є адміністративно господарськими. Відповідно до вимог ст.218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. Згідно ч.2 зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками.

Суд вважає, що при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав суду доказів щодо створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу, щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та щодо спрямування центрами зайнятості інвалідів до відповідача та випадків безпосереднього звернення інвалідів з питань працевлаштування.

Таким чином, відповідач не довів суду, що ним було вжито усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ» адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 9895,75 грн. підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКО-ДОМ»(ід.код 34634619) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 9453,33 грн. та пеню у сумі 442,42 грн. на р/р 31214230700002 , код 23246436, МФО 856135 ГУДК в Чернівецькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 02 вересня 2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 07 вересня 2009 року.

СуддяО.П. Скакун