Ухвала суду № 48888762, 19.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року м. Київ К/9991/23158/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Штульман І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання дій протиправним та зобов'язання нарахувати і виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Судами встановлено, що наказом ГУПФУ в Кіровоградській області від 31.03.2011р. №34-о позивача звільнено з посади начальника УПФУ в Ульяновському районі Кіровоградської області на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв'язку із виявленою невідповідності виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

На час звільнення загальний трудовий стаж роботи позивача складав 35 років 3 місяці, з них стаж державної служби - 10 років 4 місяці.

При звільненні грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів позивачу виплачена не була.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач була звільнена з посади у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України, а не у зв'язку із виходом на пенсію, то вона не має права на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що позивач має право на отримання грошової допомоги при звільненні в розмірі 10 посадових окладів відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу».

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки у разі дострокового виходу на пенсію на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування», державний службовець має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині 1 статті 37 Закону України «Про державну службу».

Зазначена правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 26.11.2013р. № 11-рп/2013 та в постанові Верховного Суду України від 26.05.2015р. № 21-456а15.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

І.В. Штульман