Ухвала суду № 48888625, 19.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року м. Київ К/800/48404/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 року

у справі № 820/13170/14

за поданням Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - заявник, Гадяцька ОДПІ)

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» (далі - відповідач-1, ТОВ фірма «ХАС»)

та публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - відповідач-2, ПАТ «Укргазвидобування»)

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Гадяцька ОДПІ звернулась у липні 2014 року до суду з поданням до ТОВ фірма «ХАС», ПАТ «Укргазвидобування», в якому просила суд стягнути з ТОВ фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року на користь Держави суму податкового боргу по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 568 912,48 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 року, подання задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання та стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ТОВ фірма «ХАС» на користь Держави суму податкового боргу по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 568 912,48 гривень. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: пп. 14.1 175 п. 14.1 ст. 14, п. п. 95.1-95.3 ст. 95, пп. 263.1.4 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України (далі - ПК України); ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України.

Заявник у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу відповідача-2 без задоволення.

Відповідач-1 заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача-2 або заперечень на касаційну скаргу не надав.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ фірма «ХАС» знаходиться на податковому обліку у Дергачівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області та за даними інформаційної довідки заявника по ТОВ фірма «ХАС» наявні відкриті розрахункові рахунки в банківських установах. Крім того, ТОВ фірма «ХАС» перебуває на податковому обліку за неосновним місцем обліку в Гадяцькій ОДПІ з 11.02.2004 року, як учасник договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання зазначеного договору.

Також, судами встановлено, що між ТОВ фірма «ХАС» та дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004 року з додатками, а також додаткові угоди. Відповідно до п. 5.3 вказаного договору, ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ фірма «ХАС» (далі - Оператор). До компетенції Оператора належить, зокрема, ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів).

Як з'ясовано судами, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на зобов'язаннях самостійно визначених платником податку у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи подання, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 262 ПК України, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Згідно п. 263.12 ст. 263 ПК України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: 1) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; 2) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 14.07.2014 року сума податкового боргу по ТОВ фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року по платі за користування надрами для видобування природного газу по Гадяцькій ОДПІ (головне відділення) становить 568 912,48 гривень.

Також судами встановлено, що ТОВ фірмою «ХАС» як уповноваженою особою за договором № 60 від 04.02.2004 року про спільну інвестиційну та виробничу діяльність 30.04.2014 року до Гадяцької ОДПІ подано уточнюючий податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин по Куличихінському родовищу за лютий місяць 2014 року. Згідно даного розрахунку відповідачем-1 задекларовано зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за результатами виправлення помилки у розмірі 476 431,48 гривня та штрафу в сумі 14 292,94 гривні. По даному розрахунку заборгованість становить лише сума в розмірі 14 292,94 гривні сума штрафу, яка самостійно задекларована відповідачем-1.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, уточнюючим податковим розрахунком з плати за користування надрами для видобування корисних копалин по Куличихинському родовищу за березень місяць 2014 року платником самостійно визначено зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за результатами виправлення помилок у розмірі 552 342,21 гривні. Цим же розрахунком відповідачем-1 самостійно узгоджено суму штрафу, згідно ст. 50 ПК України, у розмірі 16 570,27 гривень. Між тим, оскільки, станом на 30.04.2014 року по платі за користування надрами для видобування природного газу рахувалася переплата в розмірі 14 292,94 гривні, заборгованість зі сплати за користування надрами для видобування природного газу на підставі поданих уточнюючих податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин становить 568 912,48 гривень.

Судами встановлено, що у визначений законом строк суму визначених податкових зобов'язань до бюджету відповідач у повному обсязі не сплатив.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Також судами встановлено, що у встановлений ПК України строк для погашення податкових зобов'язань, підприємство не сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку за користування надрами для видобування корисних копалин, самостійно визначених платником податків на підставі поданих ним розрахунків, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість всього на суму 568 912,48 гривень, що підтверджується дослідженими судами копією картки особового рахунку ТОВ фірма «ХАС» та довідкою про суму податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 ПК України).

За визначенням пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Гадяцькою ОДПІ на адресу відповідача 12.05.2014 року була надіслана податкова вимога № 235-25 від 07.05.2014 року, яка була ним отримана 13.06.2014 року, згідно поштового повідомлення про вручення. Доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду сторонами не подано.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

У ході розгляду справи судами встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума коштів відповідає визначенню податкового боргу згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий обов'язок відповідачем не виконаний, підстави для припинення податкового обов'язку у спірних правовідносинах відсутні, строк давності відносно спірної суми боргу не сплинув, існуюча спірна заборгованість не підпадає під ознаки безнадійного податкового боргу.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Гадяцькою ОДПІ на адресу відповідача 12.05.2014 року була надіслана податкова вимога № 235-25 від 07.05.2014 року, 60-й день після направлення платникові податку податкової вимоги закінчується 13.07.2014 року.

Згідно частини 2 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Відповідно до ч. 11 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строки визначені цим підпунктом не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, сторонами спільної діяльності за договором № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року є ТОВ фірма «ХАС» та ГПУ «Полтавагазвидобування» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Згідно п. 7.5. укладеного Договору вбачається, що збитки спільної діяльності покриваються за рахунок спільного майна (у тому числі грошових коштів) сторін. У випадку, якщо спільного майна сторін недостатньо для покриття збитків, обов'язок щодо їх відшкодування покладається на сторону, яка винна в їх виникненні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судами встановлено, що п. 8.1 договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 року передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору.

Відповідно до ч. 1. ст. 1137 Цивільного кодексу України, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Статтею 1138 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями. Приписами ч. 2 зазначеної статті передбачено: якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Суди попередніх інстанцій, аналізуючи вищезазначені норми, дійшли вірного висновку про те, що діючи спільно з метою досягнення мети сторони договору про спільну діяльність також спільно беруть участь у зобов'язаннях. Спільні зобов'язання можуть виникати як з укладених від імені всіх учасників простого товариства договорів (договірні зобов'язання), так і з інших підстав. Відповідно, за такими зобов'язаннями усі учасники спільно несуть відповідальність перед третіми особами. Відповідальність учасників простого товариства за спільними зобов'язаннями носить особистий характер, тобто кожен з них своєю часткою відповідає у спільному майні.

Відповідно до ч. 3. ст. 1141 Цивільного кодексу України, з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачі докази на спростування вимог заявника суду не надали, податковий борг у сумі 568 912,48 гривень не сплатили.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що подання Гадяцької ОДПІ є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення подання.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 року у справі № 820/13170/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.К. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько