Ухвала суду № 48888615, 19.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"19" серпня 2015 р. м. Київ К/800/49683/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Кравцова О.В., Логвиненка А.О.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_4,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014року

у справі №826/4378/14

за позовом ОСОБА_5

до Головного управління Держземагентства України у Київській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держземагентства України у Київській області (далі по тексту Держземагентство), яким просила визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді її заяви про одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1 площею 0,06 га, та НОМЕР_2, площею 0,04 га, в АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність, зобов'язати відповідача надати дозвіл на одночасну приватизацію цих земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо їх відведення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Держземагентства при розгляді заяви ОСОБА_5 про одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1, площею 0,06 га, та НОМЕР_2, площею 0,04 га, в АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1, яка складається із двох ділянок, не відповідає вимогам ч.4 статті 116 Земельного кодексу України, оскільки право на отримання земельної ділянки встановлене лише один раз по кожному виду цільового використання, передбаченого статтею 121 Земельного кодексу України. Законодавством не передбачено одночасної приватизації двох земельних ділянок.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_5 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою та, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вказані вище судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2010 року №4561 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на земельні ділянки площею 0,04 га (земельна ділянка НОМЕР_2) та 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1) в АДРЕСА_1.

Згідно листів Держземагентства України від 14.06.2012 року №9254/30/М-1727-12, Прокуратури Київської області від 09.11.2012 року №05/3-3614вих та ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 02.09.2013 року №М/04-06/1100 технічна документація із землеустрою по оформленню права власності, яка розроблялась державним підприємством на замовлення ОСОБА_5, була втрачена з вини відповідача.

09.12.2013 року позивач звернулась до Держземагентства із клопотанням стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_2) та 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1), яка розташована на АДРЕСА_1. До вказаного клопотання додавались довідка про членство в СТ «Райдуга» №30/11-1/13 від 30.11.2013 року, викопіювання з генерального плану організації і забудови земельної ділянки НОМЕР_2 та графічні матеріали (викопіювання) щодо земельної ділянки НОМЕР_1.

Листом від 08.01.2013 року №08-03/6 Держземагентство повідомило позивача, що для задоволення клопотання слід надати повний пакет належним чином завірених копій технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві, а саме: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки; викопіювання з генерального плану садового товариства, завірене належним чином; належним чином звірену довідку садового товариства; паспорт та ідентифікаційний код; технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві.

11.02.2014 року позивач звернулась до відповідача клопотанням, до якого нею були додані: довідка про членство в СТ «Райдуга», копії 1, 2, 3, 10 та 11 сторінок паспорту, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, викопіювання з генерального плану організації і забудови земельної ділянки НОМЕР_2 та графічні матеріали (викопіювання) щодо земельної ділянки НОМЕР_1, кадастрова карта, схема розташування земельної ділянки в АДРЕСА_1, копія листа ДП «Київський НД та проектний інститут землеустрою від 02.09.2013 року, копія листа Держземагентства України від 14.06.2012 року №9254/30М-1727-12, копія платіжних документів про оплату робіт з технічної документації, копія розпорядження Києво-Святошинської РДА від 10.11.2010 року №4561.

Листом №08-03/1020 від 28.02.2014 року Держземагентство повідомило позивача, що громадянин України має право одноразово безоплатно отримати у власність земельну ділянку по одному виду використання, а тому для вирішення питання стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва, позивачу необхідно визначитись із бажаною до відведення земельною ділянкою.

За приписами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області розпорядження від 10.11.2010 року №4561), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України від 06.09.2012 № 5245-У1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», згідно з яким до ст.122 Земельного кодексу України внесені зміни та визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Враховуючи викладені вище зміни до земельного законодавства, на даний час Головне управління Держземагентства України у Київській області є органом, який надає дозволи на виготовлення технічної документації. Раніше цими повноваженнями була наділена Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області.

В касаційній скарзі ОСОБА_5 наголошувала, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2010 року №4561 їй був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою. Тому відмова Держземагентства в наданні дозволу на розробку документації зі землеустрою є протиправною, оскільки раніше це питання вже було вирішено Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Своїм вищезазначеним розпорядженням Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області надала дозвіл позивачу на розробку технічної документації із землеустрою одночасно на дві земельні ділянки. Тобто фактично районна державна адміністрація позитивно вирішила спірне в даній справі питання.

Однак, суди попередніх інстанції не залучили Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог, не з'ясували думку районної державної адміністрації з приводу надання ОСОБА_5 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на дві земельні ділянки одночасно. Суди не дослідили, чи є чинним розпорядження районної державної адміністрації від 10.11.2010 року №4561 на даний час.

Також суди не врахували, що розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2010 року №4561, як акт індивідуальної дії, було виконано. На замовлення ОСОБА_5 виготовлена технічна документація із землеустрою та була передана до Управління Держземагентства в Києво-Святошинському районі, де втрачена. Даний факт підтверджується листами ДП «Київський НД та проектний інститут землеустрою від 02.09.2013 року та Держземагентства України від 14.06.2012 року №9254/30М-1727-12, та не заперечувався відповідачами в судовому засіданні.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Вказана правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 року наголосив на важливості принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Враховуючи наведену позицію Європейського суду з прав людини, судам в даній адміністративній справі необхідно надати юридичну оцінку тій обставині, що Держземагентством було відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в той час, як Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області такий дозвіл вже був наданий.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі №826/4378/14 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: