Ухвала суду № 48888602, 18.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року м. Київ К/800/66060/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014

у справі № 813/271/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби

до Комунального підприємства «Червоноградводоканал»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з позовом про стягнення з рахунків Комунального підприємства «Червоноградводоканал» податкового боргу в сумі 239 171 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 позов задоволено.

Поставою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернення податкового органу до суду зумовлене наявністю у підприємства заборгованості в сумі 239 171 грн. по податку на додану вартість, яка утворилась у зв'язку з несплатою відповідачем коштів, самостійно задекларованих ним у податковій декларації з ПДВ від 19.12.2012

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 239 171 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що дотримання порядку звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків платника податків, визначеного ст. 96 Податкового кодексу України, є обов'язковим, оскільки таке дотримання є умовою для наявності підстав для звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. п. 95.1, 95.2 ст. 95 зазначеного Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Статтею 96 Податкового кодексу України визначено порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Так, відповідно до п. 96.1 зазначеної статті Кодексу у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п. 96.3 ст. 93 ПК України).

Тобто, у разі несплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання податковий орган мав надіслати йому вимогу, з урахуванням особливостей, визначених статтею 96 ПК України.

Оскільки, як встановлено в судовому порядку, відповідну вимогу позивачем не було надіслано, як і не застосовано особливої, передбаченої законом процедури стягнення коштів з комунального підприємства, тому суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо недотримання позивачем встановленої Податковим кодексом України процедури стягнення коштів з рахунків КП «Червоноградводоканал».

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний