Ухвала суду № 48888262, 12.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року м. Київ К/800/18169/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Маринчак Н.Є.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014

у справі № 826/832/13-а

за позовом корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" (далі - Корпорація)

до Інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 № 0001711530, згідно з яким платникові визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року в розмірі 445 908 грн. із застосуванням 222 954 грн. штрафних санкцій.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що податковий орган протиправно не врахував уточнюючий розрахунок, поданий платником під час проведення камеральної перевірки, при аналізі стану розрахунків платника з бюджетом по ПДВ.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що повторне використання платником від'ємного значення з ПДВ за травень 2010 року призвело до викривлення стану розрахунків платника з бюджетом.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної перевірки Корпорації з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року, оформленої актом від 21.11.2012 № 6084/15-30/31747539.

Під час цієї перевірки відповідач дійшов висновку про повторне заявлення платником до бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ у сумі 445 908 грн., що виникло за травень 2010 року, шляхом заявлення в уточнюючому розрахунку з ПДВ до декларації за червень 2010 року (який було подано до контролюючого органу 25.10.2012) до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів від'ємного значення з ПДВ у вказаній сумі, яке вже було заявлено до відшкодування у податкової декларації за вересень 2012 року (поданій до Інспекції 15.10.2012).

Відхиляючи наведений висновок податкового органу як неспроможний, суди попередніх інстанцій послалися на факт подання платником 20.11.2012 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за червень 2010 року, яким фактично було анульовано виправлення, внесені згідно з попереднім уточнюючим розрахунком за розглядуваний звітний період, шляхом зменшення значення рядка 23.2 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних періодах) на 445 908 грн.

При цьому суди дійшли висновку про протиправне неврахування Інспекцією цього уточнюючого розрахунку під час оформлення результатів камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі - ПК) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 цієї ж статті ПК платникові заборонено подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суди цілком об'єктивно зазначили, що наведена законодавча заборона поширюється виключно на проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок та не стосується камеральних перевірок.

Наведене вимагало від Інспекції під час проведення названої камеральної перевірки врахувати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, поданий Корпорацією 20.11.2012, для визначення дійсного обсягу прав та обов'язків платника у сфері оподаткування.

За таких обставин суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених у справі обставин щодо безпідставного неврахування Інспекцією показників задекларованої платником податкової звітності з ПДВ дійшли цілком обґрунтованого висновку про недоведеність Інспекцією порушення Корпорацією правил оподаткування та правомірно задовольнили позов.

Доводи ж Інспекції, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з установленими судами обставинами спору та наданою оцінкою доказів, а тому не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів з урахуванням того, що в силу частини першої статті 220 КАС перевстановлення обставин справи та переоцінка доказів перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі № 826/832/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів післ направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова Н.Є. Маринчак