Рішення № 48887441, 20.08.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2015 року Справа № 913/374/15

Провадження № 1/913/374/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 22527 грн. 05 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

В засіданні брали участь:

від позивача - Бочаров Д.М., провідний юрисконсульт за довіреністю від 04.11.2014 № 8416-К-О;

від відповідача - представник не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 7870 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 7199 грн. 30 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 5897 грн. 52 коп. пені, 1559 грн. 27 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом згідно договору банківського обслуговування № б/н від 22.04.2013.

Так, відповідно до інформації з веб-порталу УДППЗ "Укрпошта" (ukrposhta.ua), (www.ukrposhta.com) зазначеним підприємством не здійснюється пересилання пошти до м. Луганська відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження КМ України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення".

Згідно з рекомендаціями, зазначеними в інформаційному листі ВГС України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції ІЛ ВГС України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14) та через неможливість повідомлення відповідача шляхом відповідних засобів зв'язку, таке повідомлення (за ухвалами суду від 01.07.2015 та від 07.08.2015) судом здійснено через розміщення на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

З урахуванням викладеного, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що 22.04.2013 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) було підписано і подано ПАТ КБ "ПриватБанк" (позивачу у справі) заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (арк. справи 32).

У цій заяві зазначено, що підписавши її, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ КБ "ПриватБанк", що діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Правила та Умови є публічною офертою, тому заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 22.04.2013 разом з Умовами та Правилами, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають Договір банківського обслуговування б/н від 22.04.2013, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

Виконання зобов'язань по наданню коштів позичальнику підтверджено меморіальними ордерами від 22.04.2013 на суму 2200 грн. 00 коп., від 20.05.2013 на суму 800 грн. 00 коп., від 27.05.2013 на суму 5000 грн. 00 коп.

Як свідчить зміст позову, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту станом на 01.07.2015 відповідач має заборгованість у розмірі 7870 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 7199 грн. 30 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 5897 грн. 52 коп. пені, 1559 грн. 27 коп. заборгованості по комісії.

Відзив на позовну заяву у ході розгляду справи відповідачем не надавався.

Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, правове регулювання яких здійснюється главою 71 ЦК України. Зокрема, ст. 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як було зазначено вище, підписавши заяву, Банк (позивач) та клієнт (відповідач) приєдналися до Умов та Правил надання банківських послуг і зобов'язалися їх виконувати, тобто уклали відповідний договір, який кваліфікується як кредитний.

Наразі, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.

Так, виходячи з особливостей укладеного сторонами договору, банк за наявністю вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах визначеного ліміту. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих у сіті Інтернет на сайті Банку, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявністю вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування. При цьому виникає дебетове сальдо.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування шляхом надання кредитних коштів, що підтверджується наданими суду меморіальними ордерами на загальну суму 32000 грн. 00 коп.

Прострочена заборгованість за кредитом складає 7870 грн. 96 коп.

В порушення умов договору відповідачем не виконувалися взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків та комісії у встановлені договором строки.

Так, відповідно до умов п. 3.2.1.4.1. Умов та Правил за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.

Як свідчить розрахунок ціни позову, на протязі спірного періоду відповідачу нараховувались відсотки у розмірі 24 - з 28.05.2013, 48 - з 27.08.2013 та 56% - з 01.07.2014, а усього заявлено 7199 грн. 30 коп. відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.05.2013 по 21.05.2015.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту 1-го числа місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць. Клієнт доручає банку здійснити списання винагороди зі своїх рахунків.

За розрахунком позову заборгованість з комісії складає 1559 грн. 27 коп. за період з 02.09.2013 по 21.05.2015.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил при порушені Клієнтом будь-якого з обов'язків щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 22.04.2013, а саме: відповідач своєчасно не виконав зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди у сумах, які зазначені вище, тому вони є обґрунтованими та задовольняються судом повністю.

Щодо відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені станом на 21.05.2015 за період з 10.07.2013 по 21.05.2015 у сумі 5897 грн. 52 коп., то до стягнення підлягає 733 грн. 54 коп. пені, нарахованої до 14.04.2014. У решті пені слід відмовити з огляду на наступне.

Так, є загальновідомим факт проведення на території м. Луганська антитерористичної операції, запровадженої згідно з Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях".

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30.10.2014 прийняв розпорядження № 1053, яким затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідний документ розміщений на Урядовому порталі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 у справі № 826/18327/14 визнано нечинним розпорядження КМ України від 05.11.2014 № 1079-р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, а постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 - без змін.

Вищий адміністративний суд України направив справу № 826/18327/14 на новий розгляд, скасувавши постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 у цій справі.

Втім, на цей час розпорядження КМ України від 05.11.2014 № 1079-р, дія якого зупинена розпорядження уряду від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", є чинним, не визнано недійсним або скасоване.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом АТО ділянки відповідної місцевості, в межах якої проводиться операція, а відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014 видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", яким Донецьку та Луганську області визначено районом проведення АТО.

За таких обставин, приймаючи до уваги вище вказане, господарський суд визнає позов у частині пені обґрунтованим не повністю, а лише на суму 733 грн. 54 коп. У задоволенні решти пені слід відмовити.

На час слухання справи заборгованість відповідача не змінилася, доказів її погашення за час знаходження справи в провадженні суду не надано, тому позов задовольняється частково у зазначених вище сумах боргу, процентів, пені та комісії з віднесенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України у розмірі 1827 грн. 00 коп.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22527 грн. 05 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідент. код 14360570 - 7870 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 7199 грн. 30 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 733 грн. 54 коп. пені, 1559 грн. 27 коп. комісійної винагороди та 1827 грн. 00 коп. судового збору, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 21.08.2015.

Суддя Н.М.Зюбанова